16.Завдання і зміст роботи з формування граматичної будови мовлення у дітей в різних вікових групах.

Граматична правильність мовлення – це дотримування в процесы спілкування основних граматичних норм, сформульованих у вигляды правил.

Завдання:

- навчитися правильно вживати різні відмінкові закінчення слів,

- дієслівні форми та їх видозміни,

- суфікси,

- префікси,

- узгоджувати частини мови,

- правильно будувати речення, додержуючи відповідного порядку слів у ньому.

Зміст роботи.

Молодша група

- Продовжувати вправляти дітей у вживанні непрямих відмінків та узгодженості слів у реченні у роді, числі та відмінку. Звернути увагу на закінчення іменників однини в орудному відмінку, з прийменниками; у місцевому відмінку з прийменниками на, у, в; у родовому відмінку однини іменників четвертої відміни, в яких при відмінюванні з’являються суфікси –єн, -ат, -ят, іменників середнього та чоловічого родів, які при відмінюванні змінюють форму слова; іменників множини, які означають назви тварин, птахів та їхніх дитинчат у родовому відмінку.

- закріплювати кличну форму іменників.

- звернути увагу на відмінкові закінчення слова пальто, та невідмінюванні іменників піаніно, радіо, метро.

- учити використовувати дієслова типу:сідати – сісти, класти – покласти –кладу, допомагати – допомогти, одягати - надягати; брати – взяти; форми дієслів, які зазнають морфологічних змін у корені.

- учити утворювати нові дієслівні форми за допомогою префіксів на -, за- , з- (с-) та суфікса –ся, вживати складну форму майбутнього часу.

-учити утворювати ступені порівняння прикметників, присвійні прикметники від іменників.

- учити відмінювати займенникові форми;

- учити правильно вживати в реченні прийменники за, від, до

- учити узгоджувати в реченні слова один, багато, мало.

- Учити відмінювати заперечні займенники ніхто, нікого, нікому, ніким, нідокого, ні з ним. Ні на кому, ніякого.

- учити дітей будвати речення різного типу: прості поширені з однорідними членами речення зі сполучниками ні, і; з прямою мовою; складносурядні зі сполучниками а, і, але, та,; складнопідрядні зі сполучниками як, ніби, після того як, для того щоб.

- прищеплювати навички самокорекції, елементи само та взаємоконтролю мовлення, розвивати мовне чуття, чуття на граматичні помилки.

(за програмою Витоки мовленнєвого розвитку дітей).

17.Характеристика методів словникової роботи.

Основні методи словникової роботи :

Розмова з дітьми

Потреба розмовляти з іншими людьми, ділитися з ними своїми думками, почуттями, переживаннями притаманна людині. Дитині вона притаманна ще в більшій мірі. Цю потребу треба широко використовувати в інтересах розвитку мовлення дітей, керівництва спрямованістю їх думок і зростанням запасу уявлень.

Доручення і завдання

Існує ще один методичний прийом, теж пов'язаний з розмовою, якому ми надаємо величезне виховне значення, - це методично продумані доручення, які даються дітям. Дитині дається певне доручення. Бажано, щоб таке доручення мало практичне, дитиною усвідомлюване значення. При цьому він повинен: [1]

1) уважно вислухати, що йому говорять;

2) зрозуміти зміст зверненої до нього мови;

3) запам'ятати сказане;

4) виконати доручення;

5) дати словесний звіт про виконане;

6) у підсумку надати допомогу.

Таким чином, до активності залучаються увагу, інтелект, пам'ять, моторика, мова. Доручення старшим дітям повинні носити практичний характер: вони можуть бути різноманітні, повинні поступово ускладнюватися і по можливості завершуватися точним мовним звітом.

Бесіди

Розмова і бесіда - два майже тотожних прояви одного і того самого процесу: мовного спілкування людей. Але ми, виділяючи бесіди як один з найцінніших прийомів розвитку мовлення дітей, маємо на увазі під ними організовані, планові заняття, мета яких - поглибити, уточнити та систематизувати шляхом слова уявлення та знання дітей.

Вільна, невимушена розмова, зігріта інтересом, осмислена цінністю і значущістю її змісту, є одним з наймогутніших факторів розвитку мовлення дітей. Якщо темою бесіди є предмети і явища природи, то вона може призвести до закінченого опису, порівняння, з'ясування значення того чи іншого предмета або явища. Якщо ж розмова виникла з приводу явища соціального, суспільного, етичного, спостережуваного дітьми особисто або висунутого читанням, розповіддю, то вона приведе до характеристики явища, особи, висуне індивідуальне ставлення до них дітей.

Бесіда ні в якому разі не повинна мати на меті словесного насадження в голови дітей знань. Її мета - систематизувати і закріплювати живим словом знання, набуті досвідченим шляхом, безпосередньо пов'язані з сприйняттями дітей та їх живими враженнями.

Розповіді по картинках.

Картинки - матеріал, виключно пристосований до того, щоб стимулювати до складання оповідань. [3] Представлені на картинці предмети об'єднані певною логічною ситуацією, певним, взаємовідношеннями. При заняттях з маленькими дітьми потрібно вибирати такі картинки, художній задум яких простий, ясний і конкретний, ситуація очевидна. Зміст картинки, призначеної для складання оповідання, має керувати думкою дитини, полегшувати роботу його уяви і спиратися на життєвий досвід дитини, на запас його уявлень. Діти починають справлятися з цим завданням в середньому близько 5-6 років.

Але розповідати дітям по картинці слід набагато раніше. Трьохлітки, а іноді й двухлітні діти реагують на такі розповіді з великим інтересом.

Розповідання дітям по картинках - один з найбільш доцільних прийомів по слухання мови. Чим частіше ми будемо розповідати малюкам по картинках, тим раніше вони стануть на шлях складання оповідань самі

Читання

Виразне й художнє читання доводить до свідомості дітей все невичерпне багатство української мови, сприяє тому, що діти починають активно користуватися цим багатством. Це можливо тільки за умови, якщо художній образ і слово подаються дітям у своїй живій, непорушної цілості.

Вірші

Діти люблять вірші: люблять їх слухати і вимовляти. Ми знаємо, як рано дитина починає цікавитися світом звуків, відгукуватися на нього, Змалку виражену чуйність до сприйняття ритму. Закони ритму вона осягає легше і швидше, ніж світ форм і кольорів. Ось чому пісні та вірші у відповідному, звичайно, відборі, завжди справляють враження на дітей.

Гарний вірш - та ж музика. Найменші діти легко засвоюють його ритм, здатні насолоджуватися співзвуччям його строф, красою побудови. Ці музичні слухові сприйняття, пов'язані іноді лише частково з розумінням влиті, в них змісту.