-
Характеристика «Методики діагностики відхилень у розумовому розвитку молодших школярів».
Блок 1. Дослідження просторових уявлень та просторового орієнтування
Завдання 1 «Панель»
Завдання 2 «Будиночок» або «Грибочок»
Завдання 3 «Кораблик» або «Ракета»
Блок 2. Дослідження узагальнення змістового матеріалу з опорою на наочність
Завдання 4 Групування предметів за функціональними ознаками
Завдання 5 Групування предметів за родовими ознаками
Завдання 6 «Четвертий зайвий»
Завдання 7 «Гра - праця» або «Літо – зима»
Блок 3. Узагальнення наочного матеріалу, що не має прихованого логічного змісту
Завдання 8 Встановлення системи в заданому ряді знаків
Завдання 9 Класифікація геометричних фігур
Блок 4. Вивчення здатності розкривати причиново-наслідкові зв’язки у наочно зображеній ситуації
Завдання 10 «Нісенітниці»
Завдання 11 Розуміння прихованого змісту сюжетних малюнків
Блок 5. Дослідження інтелектуальної діяльності дитини на вербальному матеріалі
Завдання 12 Розуміння змісту оповідання з підтекстом
Завдання 13 Визначення взаємозворотніх відношень між даними величинами та розміщення предметів у просторі
Завдання 14 Словник (тлумачення значення слів)
-
Принципи психологічної корекції розвитку дітей з розумовою відсталістю.
Психологічна корекція (лат. correctio — виправлення, поліпшення) — спрямований і обґрунтований вплив на певні психологічні структури для забезпечення повноцінного розвитку і функціонування особистості.
Предметом психокорекції є шляхи і засоби розв’язання психологічних проблем особистості.
В організуванні корекційної роботи психологам необхідно дотримуватися таких принципів:
Принцип автономності особистості. корекційний вплив має бути спрямований не на зміну клієнта, а на стабілізацію порушеної психологічної рівноваги з опорою на все сильне, позитивне в особистості. Інакше кажучи, психолог у роботі має керуватися етичним принципом «не зашкодь».
Принцип особистісного досягнення. Сутність його полягає у визнанні права самого клієнта взяти для себе з психокорекційних можливостей те, що зможе, або те, що захоче. Адже одним із завдань психокорекції є створення умов для особистісного зростання, а не досягнення особистістю наперед регламентованих результатів.
Принцип особистісної мотивованості. Практично неможливо досягти позитивного результату від корекційного впливу без зацікавленого, уважного і серйозного ставлення клієнта до своєї проблеми, психолога, ситуації загалом. Інакше кажучи, психокорекційний процес має бути особистісно-мотивованим («хочу змінитися», «перебороти», «навчитися» та ін.). Звідси випливає найважливіше завдання психокорекції — формувати мотивацію самовиховання і саморозвитку, сприяти переростанню корекції в самокорекцію.
Принцип нормативності та індивідуальності розвитку. Здійснюючи корекційну роботу, психолог має орієнтуватися на основні закономірності психічного розвитку, його вікові норми і формування особистості дитини. Водночас він не може оперувати поняттям «узагальнена норма» (вікова, статева тощо).
Принцип випереджального розвитку. Цей принцип розкриває спрямованість корекційної роботи і обумовлює необхідність передбачення в ній профілактичних і розвивальних завдань. У центрі уваги психолога має бути перспектива розвитку, а основним змістом корекційної діяльності — створення «зони найближчого розвитку». Тобто завданням психологічної корекції є не лише подолання труднощів, що вже виникли, а й створення умов, за яких можна їм запобігти, заблокувати, а також повноцінно сформувати вікові психологічні новотвори.
Принцип системності розвитку.
Діяльнісний принцип корекції. Сутність його полягає в корекційних зусиллях, виборі засобів і способів досягнення мети, тактики здійснення корекційної роботи, шляхів та способів реалізації поставлених цілей.
Принцип залучення значущих осіб. Особистість — продукт системи значущих відносин. Тому до реалізації цілей корекції психолог має залучати батьків та інших осіб з оточення дитини. Практика засвідчує, що досягнення корекційного успіху в роботі психолога з дитиною саме по собі ще не гарантує перенесення позитивних зрушень у її реальну життєдіяльність у родині, школі, дитячому садку.
Принцип психокорекційного контакту і рівності позицій.
Принцип єдності діагностики і корекції. Він відображає цілісність процесу надання психологічної допомоги як особливого виду діяльності практичного психолога. Діагностика причини конкретного психологічного явища або проблеми розвитку не є для практичного психолога самоціллю, вона завжди підпорядковується головному завданню — розробленню рекомендацій щодо психічного розвитку особистості або його корекції. Завдання корекційної роботи можна правильно визначити лише на основі повної діагностики та оцінювання проблеми.
Дотримання зазначених принципів сприятиме ефективному перебігу психокорекційного процесу і досягненню високих результатів.