Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
охорона праці екзамен.docx
Скачиваний:
356
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
186.47 Кб
Скачать

84. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.

Створення безпечних і здорових умов праці для найманих працівників – закріплений законодавством обов'язок роботодавця, невиконання якого тягне за собою відповідальність, у тому числі кримінальну. Кримінальний кодекс містить п'ять статей, які передбачають покарання за порушення правил безпеки виробництва: ст. 271 КК України «Порушення вимог законодавства про охорону праці»( порушення правил охорони праці, які поширюються на всі галузі та види виробництва, стосуються всіх працівників і забезпечують безпеку осіб, пов'язаних з виробництвом. ) ст. 272 КК «Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою»; ст. 273 КК «Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або вибухонебезпечних цехах»; ст. 274 КК «Порушення ядерної або радіаційної безпеки» та ст. 275 КК «Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції і безпечної експлуатації будівель і споруд».Суб'єктом передбаченого в ст. 271 КК злочину є виключно посадова особа підприємства, установи, організації, що має спеціальні обов'язки по охороні праці, або громадянин – суб'єкт підприємницької діяльності. Потерпілими від зазначеного злочину можуть бути тільки особи, які мають постійний або тимчасовий зв'язок з підприємством, установою, організацією або з їх виробничою діяльністю (працюють, прибули у відрядження, на практику, стажування і т. д.) Інші особи (представники контролюючих органів, замовники, які випадково опинилися на території підприємства особи) не можуть бути потерпілими від цього злочину (на відміну від ст. 272 КК, яка передбачає відповідальність за злочин, потерпілими від якого можуть бути як учасники виробничого процесу, так і особи, які не мають до нього відношення).Поняття «шкоду здоров'ю потерпілого» охоплює випадки, пов'язані із заподіянням особі середньої тяжкості або легких тілесних ушкоджень. Поняття «загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків» слід розуміти як зміни у стані виробничих об'єктів, внаслідок яких «виникає реальна небезпека життю людей або реальна небезпека заподіяння (настання) шкоди вказаним у цих статтях благ». Відповідальність за злочини, передбачені статтями 271-275 КК України, настає незалежно від форми власності підприємства, на якій працює винна особа

85. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності.

Державний нагляд здійснюють:1)спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;2)орган з питань радіаційної безпе­ки; 3)орган з питань пожежної безпеки;4)орган з питань гігієни праці.Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право:1)безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти) та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;2)одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, звіти про рівень і стан профіла­ктичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;3)забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підпри­ємств, окремих виробництв, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих; 4) притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:1)пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.2)підконтрольності і підзвітності відповідним органам державної влади;3)рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; 4) гарантування прав суб'єкту господарювання;5)об'єктивності та неупередженості здійснення держ.нагляду;6)наявності підстав, визначених законом, для здійснення державного нагляду;7)відкритості, прозорості, плановості й системності;8)невтручання органу державного нагляду (контролю) у статутну діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;9)дотримання умов міжнародних договорів України;10)незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян;