- •1 Стан безпеки праці в світі
- •2 Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •3 Соціальний діалог в європейському союзі з україною.
- •5 Міжнародна організація праці
- •6. Міжнародна агенція з автономної енергії
- •7 Всесвітня організація з охорони здоров*я
- •8. Основні конвенції моп в галузі охорони праці
- •9 Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •10 Безпека праці в україні
- •11. Основні законодавчі та нормативно правові акти про охорону праці.
- •12 Системи менеджменту гігієни і безпеки праці
- •13 Політика в галузі охорони праці
- •14 Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварі
- •15 Функціональні обов*язки з охорони праці керівників посадових осіб і фахівців підприємств
- •16 Оцінка стану безпеки праці в організації
- •17 18 - Дотримання вимог охорони праці
- •19 Служба охорони праці місцевих держаних адміністрацій органів місцевого самоврядування
- •20 Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих та небезпечних факторів
- •24 Розробка системи управління охороною праці (суоп)
- •25 Запровадження Системи управління охороною працінапідприємствах
- •26 Визначення причин нещасного випадку
- •27 Методи дослідження виробничого травматизму
- •28. Профілактика нещасних випадків
- •29 Засоби захисту, що застосовуються для попередження нещасних випадків на виробництві
- •30 Шляхи попередження травматизму
- •31 Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік
- •32 Розслідування та облік нещасних випадків
- •33 Огляд місця, де стався нещасний випадок
- •34 Опитування потерпілого, свідків та посадових осіб
- •35 Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
- •36 Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •37 Організація безпечної роботи електроустановок
- •38 Особливості заходів електробезпеки
- •39 Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень
- •40 Особливості безпеки праці під час вантажно-розвантажувальних робіт
- •41 Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем вентиляції, опалення і кондиціювання повітря
- •42 Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
- •43. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил
- •44 Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук
- •45 Виробничі випромінювання. Мікроклімат робочої зони
- •46 Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •49. Аналіз умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •50 Проведення медичних оглядів працівників певних категорій
- •51 Вимоги безпеки до лабораторних приміщень та обладнання для наукових досліджень
- •52 Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці
- •53 Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •58 Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму
- •59. Державний пожежний нагляд
- •60. Первинні засоби гасіння пожеж
- •61. Пожежна техніка для захисту об'єктів
- •62 Основні положення про первинні засоби пожежогасіння на об’єктах
- •65 Пожежна сигналізація
- •66 Системи оповіщення про пожежу
- •67 Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •68 Попередження пожеж і пожежний захист
- •69 Загальні вимоги пожежної безпеки
- •70 Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •71 Класифікація вибухо- та пожежнонебезпечних зон
- •72. Класифікація будівель і споруд за вогнестійкістю
- •73 Протипожежні перешкоди
- •74. Основні приничи виникнення горючого середовища і загорання в електричному устаткуванні.
- •75. Утримання евакуаційних шляхів і виходів
- •76. Експертиза проектної документації на пожежну безпеку
- •77. - 78Суб'єкти та об'єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •80. Страхові експерти з охорони праці, їх функції та повноваження
- •81. . Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду.
- •82 Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов*язки та права суб*єктів страхування від нещасних випадків.
- •83. Обов*язки Фонду. Права та обов*язки застрахованої особи. Права та обов*язки роботодавця як страхувальника
- •84. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •85. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності.
- •86. Контроль стану умов праці.
- •87. Методика контролю стану умов праці.
- •88. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці..
- •89. Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях.
70 Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
Вимоги щодо конструктивних та планувальних рішень промислових об'єктів, а також інших питань забезпечення їхньої пожежо- та вибухобезпеки значною мірою визначаються категорією приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Визначення категорії приміщення проводиться з урахуванням показників пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів, що там знаходяться (використовуються) та їх кількості. Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д).
Категорія А. Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.
Категорія Б. Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 °С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.
Категорія В. Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, або використовуються, не відносяться до категорій А та Б.
Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.
Категорія Д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані. В основу розрахункового методу визначення категорій вибухопожежної та пожежної небезпеки виробничих приміщень покладено енергетичний підхід, що полягає в оцінці розрахункового надлишкового тиску вибуху в порівнянні з допустимим
71 Класифікація вибухо- та пожежнонебезпечних зон
Вибухонебезпечна зона - це обмежений простір у приміщенні абоза його межами, де існують чи можуть утворюватись вибухонебезпе-чні суміші. Класифікація вибухонебезпечних зон здійснюється у відповідності зДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок». Газо-, пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють ви-бухонебезпечні зони класів 0,1,2, а пилоповітряні-вибухонебезпечні зо-ни класів 20,21,22.
Вибухонебезпечна зона класу О - простір, у якому вибухонебезпе-чне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу. Вонаможе мати місце тільки в межах корпусів технологічного обладнання.
Вибухонебезпечна зона класу 1 - простір, у якому вибухонебезпе-чне середовище може утворитися під час нормальної роботи, тобто си-туації, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових пара-метрів, але виділені горючі гази і пари горючих речовин можуть ство-рити з повітрям або іншими окислювачами вибухонебезпечні суміші.
Вибухонебезпечна зона класу 2 - простір, у якому вибухонебезпеч-не середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воновиникає, то рідко і триває недовго.
Вибухонебезпечна зона класу 20 - простір, у якому під час норма-льної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутнійпостійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечноїконцентрації суміші з повітрям, і (або) простір, де можуть утворюватисьпилові шари непередбаченої або надмірної товщини.
Вибухонебезпечна зона класу 21 - простір, у якому під час норма-льної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, до-статній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентра-ції.
Вибухонебезпечна зона класу 22 - простір, у якому вибухонебезпе-чний пил у завислому стані може з' являтися нечасто і існувати недовго,або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати і утворю-вати вибухонебезпечні суміші в разі аварії.
Класифікація пожежонебезпечних зон виконується відповідно доПравил улаштування електроустановок (ПУЕ).
Пожежонебезпечна зона - це обмежений простір всередині абопоза приміщенням, в межах якого постійно або періодично знаходятьсягорючі речовини. У такому приміщенні вони можуть перебувати як принормальному технологічному процесі, так і в разі його порушення. По-жежонебезпечні зони також поділяються на класи: П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ.
Клас П-І - зони приміщень, в яких зберігаються (використовують-ся) горючі рідини з температурою спалахування понад 61 °С.
Клас П-ІІ - зони приміщень, де можливе утворення горючогопилу або волокон з нижньою концентраційною межею поширення по-лум'я більше 65 г/м до об'єму повітря.
Клас П-ІІа - зони приміщень, в яких є тверді горючі речовини.Горючий пил і волокна відсутні.
Клас П-ІІІ - зовнішні установи та ззовні розташовані зони, дезберігаються або використовуються горючі рідини з температурою спа-лаху понад 61 °С, а також тверді горючі речовини.
Згідно п 4.2.7. Правил пожежної безпеки в Україні для всіх будівельта приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій по-винна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної не-безпеки, а також класи зони, які необхідно позначати на вхідних дверяхдо приміщення, а також на межах зон всередині приміщень та із зовні,при цьому на полі вказівного знака зверху позначена категорія пожеж-ної небезпеки згідно з НАПБ Б.07.005 - 86 ОНТП 24-86, а під нею -клас зони.
