Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
охорона праці екзамен.docx
Скачиваний:
356
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
186.47 Кб
Скачать

20 Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих та небезпечних факторів

• перелік нормативно-правових актів з охорони праці, дія яких поширюється на підприємство;• перелік шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що діють на підприємстві, та з’ясувати можливість контролю діючих шкідливих виробничих факторів і необхідність залучення для цих цілей сторонніх організацій;• карти визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів;• види та рівні ризиків виникнення нещасних випадків та професійних захворювань;• показники для оцінки ризиків виникнення нещасних випадків та професійних захворювань;• систему контролю за станом умов та безпеки праці.

Опрацьовані комісією карти обліку та визначення шкідливих і небез­печних виробничих факторів надати керівникам структурних підрозділів.Керівникам структурних підрозділів забезпе­чи­ти складання карт для ідентифікації небезпечних виробничих факторів та надати дані службі охорони праці.Виконання наказу служба охорони праці починає з опрацювання переліку нормативно-правових актів з охорони праці, що регулюють вимоги з безпечного ведення робіт, забезпечує їх придбання та інформує керівників структурних підрозділів про їх наявність. У п. 9.1 “Початок роботи” наведено основний перелік нормативно-правових актів загального характеру.

Наступний етап – опрацювання форм карт обліку та визначення шкідливих і небезпечних виробничих факторів (карти складаються та зберігаються у структурному підрозділі або службі).

Для ідентифікації шкідливих виробничих факторів та факторів трудового процесу пропонується використовувати Карту умов праці відповідно до Методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 вересня 1992 р. № 41.

20 Підготовка документів для оцінки ступеня  професійного ризику виробництва

перелік нормативно-правовихактів з охоронипраці, діяякихпоширюється на підприємство;

• перелікшкідливих та небезпечнихвиробничихфакторів, щодіють на підприємстві, та з’ясуватиможливість контролю діючихшкідливихвиробничихфакторів і необхідністьзалучення для цихцілейсторонніхорганізацій;

• картивизначення та облікушкідливих і небезпечнихвиробничихфакторів;

• види та рівніризиківвиникненнянещаснихвипадків та професійнихзахворювань;

• показники для оцінкиризиківвиникненнянещаснихвипадків та професійнихзахворювань;

• систему контролю за станом умов та безпекипраці.

Опрацьованікомісієюкартиобліку та визначенняшкідливих і небез¬печнихвиробничихфакторівнадатикерівникамструктурнихпідрозділів.

1Карта умов праці

2Карта облікунебезпечнихвиробничихфакторів

3Карта облікумікротравм

4Карта облікувиходу з ладу інструменту, обладнання, захиснихприладів

5Карта облікувиконанняробітпідвищеноїнебезпеки за нарядом-допуском

6Карта облікуосіб, яківиконуютьроботипідвищеноїнебезпеки

7Карта облікупрацівників, якіпідлягаютьмедичнимоглядам

Після погодження форм карт обліку комісією, їх слід надіслати кожному керівникові структурного підрозділу для апробації протягом одного кварталу

22 Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (СУОП)В Україні функціонує багаторівнева СУОП, функціональ­ними ланками якої є відповідні структури державної законодавчої і виконавчої влади різних рівнів, управлінські структури підприємств і організацій, трудових колективів.Залежно від спрямування вирішуваних завдань всі ланки СУОП можна розділити на дві групи:

ланки, що забезпечують вирішення законодавчо-норматив­них, науково-технічних, соціально-економічних та інших загальних питань охорони праці;

ланки, до функціональних обов'язків яких входить забезпеч­чення безпеки праці в умовах конкретних організацій, підприємств.

Управління охороною праці в організаціях забез­печується виконанням комплексу таких взаємозалежних функцій:

– планування робіт, діяльності структурних і виробничих підрозділів, функціональних службі з забезпечення безпеки праці;

– організація виконання планових заходів і робіт із забезпечення безпеки праці і функціонування СУОП;

– контроль за станом охорони праці і функціонуванням СУОП;

– облік, аналіз, оцінка стану безпеки та охорони праці;

– координація діяльності з забезпечення безпеки й охорони праці;

– стимулювання за досягнуті результати.

Планування робіт, діяльності підрозділів і служб з охорони праці проводиться за такими напрямами:

– планування забезпечення безпеки працюючих;

– планування забезпечення безпеки виробничих процесів;

– планування забезпечення безпеки виробничого устаткування;

– планування доведення до нормативного рівня, подальшого поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці, виробничого побуту і лікувально-профілактичного обслуговування працюючих.

.23 Система менеджменту охорони праці

і промислової безпеки

Система менеджменту охорони праці і промислової безпеки створює основу для здійснення заходів з охорони праці і здоров'я на вироб­ництві, що забезпечує підвищення їх ефективності й інтеграцію в загальну діяльність підприємства.

Системи менеджменту охорони праці і промислової безпеки базуються на стандартах, які чітко визначають процес досягнення безперерв­ного поліпшення роботи з охорони праці і здоров'я, а також виконання вимог законодавства. СМОПіПБ відповідно до вимог OHSAS 18001 – це система менеджменту, що дозволяє оцінити виробничі небезпеки, ідентифікувати пов'язані з ними ризики і ефективно управляти ними. Унаслідок впровадження СМОПіПБ можливості виникнення аварійних ситуацій зводяться до мінімуму, знижуються виробничі ризики, забез­печується належний рівень охорони здоров'я персоналу і дотримання техніки безпеки на робочих місцях. Консалтингові компанії пропонують розробити, впровадити і сертифікувати СМОПіПБ за визнаною у всьому світі специфікацією ОHSAS 18001.

Сертифікація дозволяє:

• зменшити ризики;

• отримати конкурентну перевагу;

• діяти відповідно до вимог законодавства;

• підвищити ефективність роботи в цілому;

• полегшити процедуру контролю з боку державних органів;

• підвищити рівень задоволеності персоналу.