2. Аритукуляторно-фонематична дислалія.

До артікуляторно-фонематичної дислалии ставляться дефекти обумовлені несформованістю операцій відбору фонем по їх артікуляторние параметрам а моторному ланці виробництва мови. Виділяють два основних варіанти: 1) Артикуляторная база виявляється не повністю сформованою, редуцированной (заміна на більш простий звук); 2) Артикуляторная база повністю несформована (заміни нестійкі). Фонематичний слух при даній формі дислалии сформований повністю. Дитина усвідомлює свій дефект і намагається його подолати.

3. Артикуляторно-фонетична дислалія

До артікуляторно-фонетичної дислалии ставляться дефекти звукового оформлення мовлення, обумовлені неправильно сформованими артікуляторние позиціями. Відзначається спотворене вимова, близьке до нормативного звуку, рідше відзначається відсутність звуку.

Для позначення спотвореного вимови звуків використовуються міжнародні терміни: ротацизм / параротацізм (р, р '), ламбдацизм / параламбдацізм (л, л'), сигматизм / парасігматізм (свистячі і шиплячі звуки), йотацізм (j), каппацізм (до, до '), гаммацізм (г, г '), хітізм (х, х').

О. В. Правдіна виділяє три рівні порушення вимови звуку:

• Повне невміння правильно вимовляти звук або групу звуків;

• Неправильне вимова в мові при правильному вимові ізольовано і в легенях словах;

• Недостатнє диференціювання двох близьких за звучанням або по артикуляції звуків при умінні правильно вимовляти обидва звуку.

Залежно від того, яка кількість звуків дефектно вимовляється, дислалии підрозділяють на 2 групи:

1) прості / мономорфні порушення відносять порушення, при яких дефектно вимовляється один звук або однорідні за артикуляцією звуки;

2) складні / поліморфні порушення - порушено вимова різних груп звуків.

17. Охарактеризуйте особливості пізнавальної діяльності дітей з алалією, поясніть причину цієї специфіки.

При алалії можуть бути порушення загальноїї та дрібної моторики сприймання та пізнавальної діяльності.

Сприймання – зорові та зорово-просторові агнозії( труднощі впізнавання предметів, зокрема зображених на малюнках. (Найбільші складнощі викликають контурні зображення предметів, особливо коли контур задано пунктиром чи крапками) Дітям важко без опори на зір визначити текстуру поверхні, впізнати за рельєфними зображеннями предмети.

Специфічні порушення впізнавальних процесів

Увага – нестійка, можливе паталогічне підвищення мимовільної уваги при зниженні стійкості уваги довільної.

Пам’ять – дещо знижена, найбільше страждає слухова.

Соботович виділила такі диспропорції у р-ку мовл. Та пізнав. Д-сті цієї категорії дітей:

1 Диспропорція між рівнем розвитку імпресивного та експресивного мовл. Імпресивне на рівні вікової норми, експресивне відсутнє чи недорозв.

2 Диспропорції між невербальним і вербальним інтелектом. Вербальний недорозвинений.

3. Диспропорції всередині невербального інтелекту. На фоні його сформованості за більшістю показників можна говорити про певні поруш. його окремих складників, що визнач. локалізацією уркори ГМ

Сенсорнаалалія. Стан слухового сприймання значно залежить від попереднього слухового навантаження, новизни оточення та ситуації. Стан слухової функції може погіршитись під вечір або в незнайомому місці

Специфічні недоліки мислення притаманні більшості дітей із моторною алалією. Природу цих порушень пояснюють складною системною взаємодією мовлення та мислення в процесі онтогенезу.

Так, ураження, локалізовані в лобній долі,здебільшого проявляються в порушеннях сукцесивного аналізу та синтезу та в тих видах діяльності, що обслуговуються ними: лічба в прямому порядку, розвязування арифметичних задач та прикладів на кілька дій,навички читання та письма, планування діяльності, та виконання дій за певним планом чи складною інструкцією.