11. Етапи становлення мовлення дитини

А. Н. Леонтьєв встановлює чотири етапи у становленні мови дітей.

1-й - підготовчий (з моменту народження - до року)-На даному етапі відбувається підготовка до оволодіння промовою. Дитина з'являється на світло, і свою появу він знаменує криком. Крик - перша голосова реакція дитини. І крик, і плач дитини активізують діяльність артикуляційного, голосового, дихального відділів мовного апарату.

У 1,5-2 місяці з'являються специфічні голосові реакції - гуління.

В3- 4 місяці Дитина повертаэться на голос дорослого

ускладнюються звукові поєднання: з'являються нові, типу гн-АГН, ля-ля, рн і т.д.За нормального розвитку дитини «гуління» поступово переходить у лепет. У 7-8,5 місяців діти вимовляють склади на зразок ба-ба, дя-дя, співвідносячи їх з людьми, що оточують їх. У 9-10 місяців розширюється обсяг лепет них слів, які дитина намагається повторювати за дорослим.

У 8,5-9 місяців лепет має різноманітний інтонаційний характер.

2-й – преддошкомовлення л'ний (від року до 3 років) – Розширюється обсяг лепет них слів. Що використовує у своїй мовленнєвій діяльності дитина. Цей період характеризується підвищеною увагою дитини до дорослих, посилюється мовленнєва активність. Спостерігається збільшення активного словника, з’являються перші речення.

Характерним є також поступове формування граматичних категорій.

До кінця перед дошкільного періоду діти спілкуються між собою і дорослими, використовуючи структуру простого поширеного речення з найпростішими граматичними категоріями мовлення.

У 3роки дитина оволодіває основними граматичними формами, у накопичує лексичний запас слів (близько 100 слів.)

3-й - дошкільний (від 3 до 7 років)- характеризується найінтенсивнішим мовленнєвим розвитком дітей. Дитина починає активно використовувати всі частини мовлення, поступово формуються навички словотворення.

Спостерігається достатньо активне становлення фонетичної сторони мовлення.Вміння вимовляти слова різної складової структури і звуконаповненості. До кінця даного періоду діти мають володіти розгорнутим мовленням, фонетично. Лексично і граматично правильно оформленим.

Рівень розвитку фонематичного слуху дає змогу їм оволодіти навичками звукового аналізу і синтезу, що є необхідною умовою засвоєння грамоти в шкільний період

.4рік – знає багато назв предметів,вміє їх класифікувати.

Вкикористовує прості поширені речення.

5рік – словниковий запас досягає 1,5- 2 тисячі слів. Використ всі частини мови. дитина починає висловлювати особисту думку. Правильно вимовляє свистячі,шиплячі.

6 рік.- словниковий запас 2,5-3 тис слів. Зявляються складні речення,слова,які називають якість предмета,матеріал ,з якого зроблений предмет. Зявляються присвійні прикметники,складні прийменники.

4-й - шкільний (від 7 до 17 років)- триває удосконалення зв’язного мовлення. Діти усвідомлено засвоюють граматичні правила оформлення вільних висловлювань, повністю оволодівають звуковим аналізом і синтезом, формується писемне мовлення.

12. Алалія – системне недорозвинення мовлення, що виникає у до мовленнєвий період, обумовлене органічним ураженням ЦНС, а саме певних зон г.м.

Характеризується повною або частковою відсутністю мовлення не зважаючи на стан переферичного слуху та інтелекту.При алалії відбувається запізнене дозрівання нервових клітин в певних зонах кори г.м., що призводить до зміни рухливості основних нервових процесів і як наслідок – зниження працездатності клітин кори г.м. Тобто характерне порушення процесів збудливості та гальмування, інертність основних нервових процесів.

Поділяється на моторну,сенсорну і сенсомоторну.

Моьорна в свою чергу на аферентну і еферентну.

АФЕРЕНТНА МОТОРНА АЛАЛІЯ

Центральне порушення – кін естетична апраксія.( порушення довільних рухів та дій з предметами, що не супроводжуються чіткими елементарними руховими розладами (паралічами та парезами). Виникає при ураженні переважно лівої півкулі. ). Наслідком є втрата контролю за рухами органів АА. Проявляється рано. З запізненням формується лепет.

Особливості –порушена взаємодія мовнорухового та мовно – слухового анал. ( страждає розпізнавання фонем). Значні недоліки фонемат. Сприймання,уяви,уваги,памяті. Труднощі формування рухового образу звуку. Дитина не може правильно,швидко задати положення органів артикуляції. Специфічними є вербальні парафазії( заміна одних слів іншими). Використовують жести замість слів. Запас слів переважнно іменниковий( предмети,що оточують).слова вжив у прямому значенні. Мовлення збідніле,стилістично не забарвлене..Загальна особливість – знижена мотивація до мовленнєвої комунікації.

ЕФЕРЕНТНА МОТОРНА

Центральне порушення – кінетична апраксія( поруш.зони Брока) неправильне відтворення серійно організованих артикуляційних рухів. Найбільші порушення на рівні складової структури слова.: елізії ( пропуск голосних),персеверації ( повтори,част.попер.складу),контамінації ( злиття двох слів в одне),специфічні вербальні парафазії ( часте використання слово з аналогічною початковою частиною).

Поруш.планування вислову. Складно утримувати лінію задуму

М.б. скандування,фрагментарних характер мовл. Загальна моторна незручність,незграбність,диско ординація рухів.. зниження моторної активності.,недост..ритмічність,поруш рівноваги..

Звуження обсягу памяті,особливо страждає вербальна ( слова,тексти,речення)

Невротичні риси характеру ( замкненість,негативізм,невпевненість,дратівливість)