81. Розкрийте особливості логопедичної роботи з дорослими особами.

1. Після завершення обстеження хворого, логопед визначає, яка область другого або третього «функціонального блоку» мозку хворого постраждала в результаті інсульту або травми, які області мозку хворого збережені: у більшості хворих з афазією виявляються збереженими функції правої півкулі; при афазії, що виникають при ураженні скроневої або тім'яної часток лівої півкулі, перш за все використовуються планують, що програмують і контролюючі функції лівої лобової частки, що забезпечують принцип свідомості відновного навчання. Саме збереження функцій правої півкулі і третього «функціонального блоку» лівої півкулі дозволяє виховати у хворого установку на відновлення порушеної мови. Тривалість логопедичних занять з хворими при всіх формах афазії становить два-три роки систематичних (в стаціонарі та амбулаторно) занять. Однак не можна інформувати хворого про настільки боргом терміні відновлення функцій мови.

2. Вибір прийомів корекційно-педагогічної роботи залежить від етапу, або стадії відновлення мовних функцій. У перші дні після інсульту робота ведеться при відносно пасивному участі хворого в процесі відновлення мови. Використовуються методики, розгальмовується мовні функції і попереджуючі на ранньому етапі відновлення такі мовні розлади як аграмматізма типу «телеграфного стилю» при еферентної моторної афазії і велика кількість літеральних парафазии при афферентной моторної афазії. На пізніших етапах відновлення мовних функцій хворому пояснюється структура та план занять, даються кошти, якими він може користуватися при виконанні завдання і т. п.

3. Корекційно-педагогічна система занять передбачає такий вибір прийомів роботи, який дозволив би або відновити первинно порушену передумову (при її неповної поломці), або реорганізувати зберіганню ланки мовної функції. Наприклад, компенсаторне розвиток акустичного контролю при афферентной моторної афазії - це не просто заміщення порушеного кінестетичного контролю акустичним для відновлення письма, читання і розуміння, а розвиток збережених периферійно розташованих аналізаторних елементів, поступове накопичення можливості їх використання для діяльності дефектної функції. При сенсорної афазії процес відновлення фонематичного слуху здійснюється шляхом використання збереженій оптичної, кінестетичний, а головне, смислової диференціації слів, близьких за звучанням.

4. Незалежно від того, яка первинна нейропсихологическая передумова виявляється порушеною, при будь-якій формі афазії ведеться робота над всіма сторонами мови: над експресивної промовою, розумінням, письмом і читанням.

5. При всіх формах афазії відновлюється комунікативна функція мови, розвивається самоконтроль за нею. Лише при розумінні хворим характеру своїх помилок можна створити умови для його контролю за своєю мовою, за планом розповіді за корекцією літеральних або вербальних парафазии і т. п.

6. При всіх формах афазії ведеться робота над відновленням словесних понять, включенням їх до різні словосполучення.

7. У роботі використовуються розгорнуті зовнішні опори і поступова їх інтеріоризація у міру перебудови та автоматизації порушеної функції. До таких опор відносяться при динамічній афазії схеми пропозиції та метод фішок, що дозволяють відновлювати самостійне розгорнуте висловлювання, при інших формах афазії - схема вибору способів артикуляції при довільній організації артікуляторних укладів фонем, схеми, використовувані для подолання імпресивного аграматизму.

82. Диференційна діагностика моторної алалії та дизартрії

Мовленнєва діяльність	Діагностичні критерії			Логопедичний висновок
				моторна алалія		дизартрія
	затримка мовленнєвого розвитку			часта		нечаста
	мовленнєва активність			значно знижена		збережена чи дещо знижена
	характер порушення			системний		фонетичної складової
	загальна характеристика мовлення			змазаність відсутня		нечітке, змазане
	іннервація мовнорухового апарату			збережена		порушена
	голосова функція			відповідна віку		глухість, гугнявість
	Вади звуковимови	причина	порушення вибору та комбінування одиниць		порушення фонетичних (моторних) операцій
		характер	різнотипні (наприклад,і спотворення, і заміна того самого звука), за умов можливої правильної звуковимови		однотипні
		домінуючі порушення	заміни складних за артикуляцією звуків		спотворення звуків як простих, так і складних за артикуляцією
		особливості вимови залежно від позиції звука в слові	у складах збережена, в словах часто порушена		порушення як у складах, так і в словах
		пропуски	непостійні		постійні
		повторення, перестановки	часті		нечасті
	Лексико-граматична складова			як імпресивні, так і експресивні аграматизми		експресивні аграматизми

83)Мовна терапія складається з декількох підходів, які підбираються залежно від віку дитини, тенденції розладу мови до самолікування, ступеня тяжкості проблеми. Логопед та інші фахівці, що займаються заїканням, повинні комбінувати власні методи лікування з навчанням батьків необхідних елементів терапії.

До основоположних складових мовної терапії відносять лікування заїкання непрямим і прямим методом.

Непряме лікування сфокусовано на техніці забезпечення комфорту і розслаблення дитини, що сприяє нормалізації мови. Логопед відстежує і коректує прогрес лікування під час консультацій.

Пряме лікування передбачає особисте та безпосередню взаємодію між лікарем і дитиною, яка заїкається. Логопед вчить хворого правильному формуванню і вимові слів, рекомендує говорити повільно і не хвилюватися навіть під час заїкання. Дитина може застосовувати отримані поради та методики поза кабінетом лікаря. Діти вчаться усувати фізичні прояви заїкання, наприклад, моргання очима, і переборювати емоційні проблеми, що виникають на тлі порушень мовлення. Заїкання піддається корекції та лікуванню. Для цього ми використовуємо різноманітні методи: Гіпносугестивна психотерапія (Гіпноз та навіювання), Когнітивно-поведінкова психотерапія (КПТ), Експозитивна психотерапія (Експозиція та запобігання реакцій / ЕЗР) та інші.