77. Визначте причини рецидивів при заїканні

Заїкання – це порушення темпо-ритмічної організації мовлення, обумовлене судорожним станом м'язів мовленнєвого апарату.

Форми: невротична і неврозоподібна.

Можна вказати такі причини рецидивів заїкання:

- погані соціально-побутові умови (нервова обстановка, грубе поводження з дитиною, перевантаження нервової системи навчанням, додатковими заняттями, роботою, психічне перенапруження);

- недостатньо міцне закріплення успіху в процесі логопедичних занять, відсутність диспансеризації;

- недостатньо глибоке перевиховання особистості, що заїкається;

- неповне усунення вторинних психічних нашарувань, "грунту", на якому виникло заїкання, наприклад, ущемлені, пригнічені емоції;

- напружені відносини з оточуючими,

- мляво текучі хронічні захворювання і т. д.;

- хвороби, що виснажують нервову систему;

- психічні травми;

-дефіцит уваги ;

- порушення режимів діяльності, а також режимів сну, харчування, відпочинку;

- неусунення травмуючого , постійно діючого фактору, наприклад, заїкувата мати або батько та ін.

78. Розкрийте зміст логопедичної допомоги дітям з раннім дитячим аутизмом.

РДА- Ранній дитячий аутизм – це неврологічний розлад, який порушує здатність дитини до спілкування, до розуміння мовлення, до гри і взаємодії з іншими.

Зміст роботи на попередньому етапі:

- Встановлення емоційного контакту. Цей період найчастіше розтягується на кілька місяців. Першим включається в роботу психолог. Він встановлює емоційний контакт з дитиною, розвиває його здібності до контакту і початкові навички соціальної взаємодії. Коли рівень взаємодії з оточенням у дитини розвивається настільки, що стає можливим включення в роботу ще одного фахівця. Цим фахівцем стає вчитель-логопед, який спочатку присутній на заняттях психолога, а потім теж включається у взаємодію з дитиною.

- Формування первинних навчальних навичок. Логопед і психолог продовжують розвиток навички взаємодії дитини і дорослого в більш формальній, навчальній ситуації, формують його «навчальну поведінку». Обидва фахівці виховують вміння працювати за столом, підбирають для цього матеріали і самі завдання у відповідності з інтересами та уподобаннями дитини, використовують емоційно-смисловий коментар, який по можливості повинен бути сюжетним, супроводжуватися малюванням.

- Підготовка до навчання читанню. Батьки і фахівці вчать букви.

Зміст 1 етапу - розвиток розуміння мовлення:

- Усвідомлення того, що відбувається навколо і, отже, розуміння мовлення за допомогою емоційно-смислового коментаря (епізодичне коментування), яке має бути обов'язково прив'язаним до досвіду дитини, вносити сенс у активність дитини, розставляти позитивні «емоційні акценти» в навколишньому (фіксувати приємні відчуття і згладжувати , по можливості, неприємні), прояснювати причинно-наслідкові зв'язки, суть явищ, передавати зміст життєвих подій, давати уявлення про людські емоції, бути не надто простим і односкладовим.

- Усвідомлення того, що відбувається навколо, розуміння сенсу декількох послідовних подій, пов'язаних в сюжет (сюжетне коментування).

  Для цього використовуються випадкові враження, побутові, ігрові, навчальні ситуації, епізоди, предметне і сюжетне малювання (про дитину, короткі прозові оповідання та казки). Паралельно з малюванням включаються елементи навчання глобальному читанню: малювання предметних картинок з підписами (одне слово, потім словосполучення), сюжетне малювання з підписом (просте непоширене речення). Ці підписи до картинок попередньо не готуються, дитина бачить процес друкування слова, словосполучення, речення (з коментарями).

Зміст 2 етапи - розвиток можливості активно користуватися мовленням:

- Розгальмовування мовлення в процесі постійного відтворення в грі або на заняттях ситуації, в якій з'явилася відповідна словесна реакція; закріплення наявних слів, закріплення нових слів і фраз, прив'язуючи їх за змістом до ситуації, обігруючи, відповідаючи на них, створюючи враження реального діалогу.

- Розвиток здатності до переказу.

- Навчання глобальному читання. Ймовірно, потрібно нагадати, що суть глобального читання полягає в тому, що дитина може навчитися впізнавати написані слова цілими, не виокремлюючи букв. При навчанні глобальному читання необхідно дотримуватися поступовості і послідовності.

- Розвиток математичних уявлень.

- Розвиток продуктивних видів діяльності. Підготовка руки до письма.

Зміст 3 етапи - включення в малу групу:

- На цьому етапі дитину включають в малу групу (в нашому випадку - дошкільнят), так як настав момент, коли у дитини з'явилася потреба до взаємодії з однолітками. Для нього дуже важливо бути поруч з однолітками, спостерігати за їх іграми, слухати їхні розмови, намагатися зрозуміти їх інтереси, відносини. Організацією неформальних контактів, групових занять, екскурсій, свят займається вихователь. Психолог координує діяльність усіх фахівців і продовжує корекційний вплив, спрямований на розкриття потенціалу дитини, підвищення чутливості до взаємодії з оточуючими.

- Учитель-логопед здійснює роботу з подальшого розвитку розуміння мовлення, розвитку фонетичної сторони мови, можливості користуватися граматично правильного активною мовою, закріплює навички глобального читання, навчає поскладовому читанню, письму та рахунку на групових та індивідуальних заняттях.

Зміст 4 етапи - супровід дитини, що надійшла до школи:

- Подальший розвиток і вдосконалення лексико-граматичної сторони мовлення, зв'язного мовлення.

- Закріплення навичок поскладового читання.

- Закріплення навичок звуко-складового аналізу і синтезу в обсязі шкільної програми.

Зміст 5 етапу - відстеження результатів корекційного впливу:

- Щорічна психолого-педагогічна та логопедична діагностика дитини при підготовці до ПМПК.

- Відстеження динаміки психічного та мовленнєвого розвитку.

- Консультування батьків та педагогів.