71. Розкрийте зміст медичної класифікації заїкання.

Характеристика неврозоподібної форми заїкання.

Неврозоподібні стани за симптоматикою нагадують неврози (невроз – це психічний стан, який розглядається як психогенно-реактивні функціональні захворювання, що виникають під впливом стресових факторів різної сили та тривалості). Найчастіше неврозоподібний синдром виникає внаслідок органічного ураження ЦНС у ранньому дитинстві.

Неврозоподібна форма заїкання починається у дітей поступово в 3-4 роки без психотравматичних причин. Заїкання збігається з періодом формування фразового мовлення. В початковому періоді заїкання має хвилеподібний тип перебігу, проте періодів вільних від судом немає. Якщо в цей період була відсутня логопедична допомога, мовленнєве порушення поступово обтяжується.

М’язовий тонус за цієї хвороби заїкання нестійкий, рухи порушені. Порушена координація рухів рук, ніг, дрібної моторики рук, артикуляційної моторики. Найвиразніші порушення відмічаються у мімічній, артикуляційній та дрібній моториці рук; страждає динамічний праксис. Спостерігається різке порушення мовленнєвого дихання: слова вони вимовляються під час вдиху або в момент повного видиху.

Неврозоподібна форма заїкання характеризується тим, що мовленнєві спотикання проявляються в різних ситуаціях – як наодинці з самим собою, так і в колективі.

Активна увага заїкуватих до процесу мовлення полегшує мовлення, воно стає кращим.

Характеристика невротичної форми.

Виникає гостро у віці від 2 до 6 років, коли фразове мовлення вже сформоване. Переважає психогенний початок мовленнєвої патології (гостра психічна травма, різка стресова ситуація).

У дітей зх. Невротичною формою заїкання часто спостерігається рецидив у 7 років у зв’язку зі збільшенням емоційного й фізичного навантаження зумовленого вступом до школи. У 10-12 років діти починають усвідомлювати свою ваду. У них формується логофобічний синдром.

За невротичної форми заїкання динаміка порушення має рецидивний характер. Тимчасово мовлення стає плавним, судомні зупинки можуть бути відсутніми, однак у разі емоційного напруження, соматичного захворювання, перевтоми заїкання з’являється знову.

Характерною особливістю цієї форми є те, що у спокійному стані, відволікаючи увагу від процесу мовлення, наодинці з собою мовлення чітке, плавне.

72. Розкрийте етапи роботи з формування фонематичного слуху

Фонематичний слух– це тонкий, систематизований слух, що дозволяє розрізняти і впізнавати фонеми рідної мови. Фонематичний слух є частиною фізіологічного слуху, що направлений на співвіднесення і зіставлення звуків, що чуються, з їх еталонами, які зберігаються в пам`яті людини.

Ознаками порушення фонематичного слуху є: -- Порушення звуковимови (заміни і змішання звуків); -- Порушення звукової структури слова, яке проявляється в помилках звукового аналізу (пропуск голосних і приголосних букв, складів; вставки букв; перестановки букв, складів);  -- Порушення диференціації звуків на слух, мають акустико-артикуляційне схожість, що виявляється в заміні і змішанні звуків, а при листі у змішуванні букв. Як показала практика в учнів з порушенням слухового сприйняття багато помилок на граматичні правила, наприклад на ненаголошені голосні, на подвоєні приголосні, на розділовий м'який знак. Дитина не чує ударний голосний, тому може у визначенні ненаголошеного голосного, а, отже, і в правильному підборі перевірочного слова.  Подолання порушень фонематичного слуху є одним з основних напрямків логопедичної роботи в процесі корекції різних порушень мовлення. Основними завданнями розвитку фонематичних процесів є наступні: --  Навчання вмінню виділяти звук в чужий і власної мови;  -- Формування фонематических уявлень на основі фонематичного сприйняття, аналізу та синтезу; -- Розвиток навичок контролю і самоконтролю вимови звуків.У роботі з формування фонематичного сприйняття можна виділити наступні етапи: I етап - впізнавання немовних звуків;  II етап - розрізнення висоти, сили, тембру голосу на матеріалі однакових звуків, слів, фраз;  III етап - розрізнення слів, близьких за своїм звуковим складом;  IV етап - диференціація складів;  V етап - диференціація фонем;  VI етап - розвиток навичок елементарного звукового аналізу.  Зупинимося докладніше на тому, як здійснюється розвиток фонематичного сприйняття у дітей на кожному із зазначених етапів логопедичного впливу.  На I етапі в процесі спеціальних ігор та вправ у дітей розвивають здатність впізнавати і розрізняти немовні звуки. Ці заняття сприяють також розвитку слухового уваги та слухової пам'яті (без чого неможливо успішно навчити дитину диференціювати фонеми). Протягом II етапу дошкільнят вчать розрізняти висоту, силу тембр голосу, орієнтуючись на одні й ті ж звуки, звукосполучення і слова.  III етап повністю побудований на іграх, які здатні навчити дитину розрізняти слова, близькі по слуховому складом (наприклад, логопед читає слова, а дитина повинна їх виставити в названому порядку.) На IV етапі дитину вчать розрізняти склади. На V етапі діти вчаться розрізняти фонеми рідної мови. Починати слід обов'язково з диференціації голосних звуків.  Завданням останнього VI етапу є формування у дитини навичок звукового аналізу.Логопедична робота проводиться в наступній послідовності: 1. Виділення (впізнавання) звуку на тлі слова, тобто визначення наявності звуку в слові.  2. Визначення першого і останнього звуку в слові, а також його місця (початок, середина, кінець слова). 3. Розвиток складних форм фонематичного аналізу (визначення послідовності, кількості та місця звуків по відношенню до інших звуків у слові)  При роботі за даними етапам розвитку фонематичного слуху слід використовувати принцип поступовості, для кращого засвоєння дітьми завдань.  Оволодіння навичками звуко-складового аналізу має першорядне значення для корекції та формування фонетичної сторони мови і її граматичного ладу, а також для вміння вимовляти слова складної складової структури.  На основі звукового аналізу та синтезу діти опановують читанням складів і слів. Усвідомлення звуковий структури слова і робота по звуковому аналізу і синтезу є необхідною передумовою до навчання грамоті. Проводячи заняття з дітьми в ігровій формі ми тим самим викликаємо інтерес до навчальної діяльності і добиваємося позитивної динаміки в корекції фонематичного недорозвинення, тим самим допомагаючи дітям підготуватися до подальшого навчання в школі.