- •3. Зміст технологій формування відчуття мовленнєвого ритму при заїканні
- •4. Особливості формування мовленнєвих умінь та навичок у дітей дошкільного віку
- •5. Зміст та завдання логопедичної роботи з форм не мовленнєвих та мовленнєвих процесів у дитини з моторною алалією.
- •7 .Причини мовних порушень
- •8) Основні напрямки корекційної роботи з дошкільниками з 2 рівнем мовленнєвого розвитку .
- •9) Які класифікації існують в сучасній логопедії.
- •11. Етапи становлення мовлення дитини
- •13. Специфічні завдання корекційної роботи з подолання моторної алалії:
- •14. Визначте специфічні завдання корекційної роботи з подолання сенсорної алалії
- •16. Яка структура дефекту при дислалії
- •1. Акустико-фонематична дислалія.
- •2. Аритукуляторно-фонематична дислалія.
- •3. Артикуляторно-фонетична дислалія
- •17. Охарактеризуйте особливості пізнавальної діяльності дітей з алалією, поясніть причину цієї специфіки.
- •18. Визначте організаційно-методичні вимоги до навчання і виховання дітей з ффнм у дошкільному навчальному закладі.
- •19. Прийоми логопедичної роботи при подоланні порушень звуковимови.
- •23. Порушення експресивного мовлення при різних типах афазії
- •26 Афазіологія
- •27Клінічна характеристика осіб з заїканням
- •28 Вкажіть особливості дихання і голосу при ринолалії
- •31. Дайте характеристику різним видам логопедичних занять
- •33. Основні напрямки і методи лог впливу при корекції голосових порушень.
- •34. Форми логопедичних занять
- •35. Основні положення диференційної діагностики афазії
- •36. Основнi напрямки і методи логопедичного впливу при корекційної роботи над порушеннями голосу голоСу
- •37. Анатомо-фізіологічні механізми голосоутворення
- •41. Визначте центральні мовленнєві симптоми аферентної афазії.
- •43. Розкрийте особливості проведення обстеження дітей з ринолалією.
- •44. Визначте центральні мовленнєві симптоми еферентної афазії.
- •45. Визначте зміст роботи профілактики дисграфій у дітей із знм.(у переліку запитань неправильне питання)
- •46. Розкрийте особливості проведення логопедичної роботи при закритій ринолалії.
- •47. Визначте центральні мовленнєві симптоми динамічної афазії.
- •50.Визначте центральні мовленнєві симптоми акустико-гностичної афазії.
- •51.Визначте основні напрями з подолання графічних та оптико-просторових помилок.
- •52. Особливості організації корекційної роботи при дизартрії
- •53. Визначте центральні мовленнєві симптоми акустико- мнечтичної афазії
- •55. Методика лого-корекційної роботи при дизартрії.
- •56.Визначте центральні мовленнєві симптоми семантичної афазії.
- •58.Загальна характеристика алалії. Етіологія,механізми та класифікація алалій.
- •59. Розкрийте основні напрями і завдання відновлювального навчання при різних формах афазї
- •60. Охарактеризуйте напрями профілактичної роботи порушень писемного мовлення
- •61. Розкрийте структуру дефекту при алалії
- •62. Розкрийте основні напрямки і завдання відновлювального навчання при різних формах афазії.
- •1.Дислексія- часткове специфічне порушення процесу читання яке характ. Труднощі у розпізнаванні літер, злиття літер у склади чи слова. Алексія повна відсутність навичок читання.
- •64. Опишіть немовленнєву симптоматику моторної алалії
- •65 Сучасні методики та технології подолання заїкання в учнів, підлітків та дорослих
- •66 Розкрийте зміст визначення "мовленнєва готовність до шкільного навчання"
- •67 Розкрийте механізм порушення мовлення при сенсорній алалії
- •68. Охарактеризуйте заїкання як складне психофізичне порушення.
- •69. Розкрийте етапи корекційної роботи в групах з ффнм.
- •70. Сформулюйте порівняльну характеристику дітей з сенсорною алалією та дітей із зниженням фізичного слуху.
- •71. Розкрийте зміст медичної класифікації заїкання.
- •72. Розкрийте етапи роботи з формування фонематичного слуху
- •73. Встановіть рівні сформованості мовлення у дітей з моторною алалією
- •76. Розкрийте методику кор.-вих. Роботи при сенсорній алалії.
- •77. Визначте причини рецидивів при заїканні
- •78. Розкрийте зміст логопедичної допомоги дітям з раннім дитячим аутизмом.
- •79. Зміст та етапи логопедичного обстеження дітей з алалією.
- •81. Розкрийте особливості логопедичної роботи з дорослими особами.
- •84. Формування правильної мови у слабочуючих дітей
- •87. Методичні рекомендації щодо вихованців з інтелектуальною недостатністю
- •89. Зміст і методика логопедичного обстеження дитини з заїканням.
- •90. Дайте характеристику мовленнєвим і немовленнєвим симптомам при різних формах дизартрії.
- •1.Коркова дизартрія
- •2.Бульбарна дизартрія
- •5.Мозочкова дизартрія
44. Визначте центральні мовленнєві симптоми еферентної афазії.
Афазія – це повна або часткова втрата мовлення внаслідок органічного ураження кори головного мозку.
На сьогодні загальноприйнятою у логопедії вважається нейропсихологічна класифікація афазій О. Лурія. Він виділив 6 форм афазій, серед яких моторна еферентна (кінетична). Вона виникає внаслідок ураження передніх гілок лівої середньої мозкової артерії, пре моторних зон кори головного мозку.
Центральним механізмом розладів при еферентній моторній афазії є порушення засвоєння та відтворення рухової програми, тобто кінетична апраксія, що проявляється у нездатності своєчасного переключення з одного артикуляційного акту на інший. Кінетична апраксія проявляється не у труднощах повторення окремих звуків, а у втраті здатності повторити серію звуків або складів.
Порушується номінативна функція мовлення, а при підказці першого складу відбувається або автоматичне закінчення, або називання іншого слова, яке починається на цей же склад: мо (море, морква, морозиво).
Для мовлення хворого на еферентну моторну афазію характерні контамінації, персеверації, повтори.
О. Лурія виділяє другий варіант еферентної моторної афазії, який характеризується вираженим експресивним аграматизмом: хворі опускають дієслова, з труднощами використовують прийменники, флексії іменників. Відмічається «телеграфний стиль», який виникає внаслідок порушення предикативної функції мовлення.
Можливий і третій варіант еферентної моторної афазії, для якого характерна крайня інертність у виборі слів, у висловлюванні відмічаються довгі паузи, персеверації, вербальні парафазії, «розтягується» вимова слів. Зовні ці симптоми нагадують амнестичні труднощі.
При легших формах кінетичної моторної афазії відмічаються порушення мелодійної сторони мовлення. Мовлення є граматично правильним, але порушується інтонаційне виділення наголошених звуків і складів, логічного наголосу.
Розлади розуміння зверненого мовлення також пов'язані із інертністю протікання всіх видів мовленнєвої діяльності. Відмічається порушення «відчуття мови» та предикативної функції внутрішнього мовлення. Виконання простих інструкцій доступне, якщо між словами зроблено достатні паузи. Прискорення темпу мовлення призводить до персеверацій, неможливості виконання завдань, інструкцій.
Хворі на еферентну моторну афазію із труднощами розуміють метафори, прислів'я, багатозначні слова, не розрізняють граматично правильно і неправильно побудовані висловлювання.
Еферентна моторна афазія характеризується вираженою аграфією: запис слів можливий тільки за умов промовляння по складах. У тяжчих випадках порушується складання слів із необхідних букв розрізної азбуки. На письмі відмічаються персеверації букв із попередніх складів (машина-машишина, молоко-момолоко), пропуски голосних та приголосних ( комната-кмата, вікно-кно). На пізніх етапах відновлення відмічається аграматизм, який проявляється у труднощах поєднання слів у реченнях, змішуванні флексій.
Таким чином, симптоматика моторної афазії, і аферентної і еферентної форм, засвідчує наявність первинних порушень у створенні моторної програми, що призводить до порушень усіх видів експресивного мовлення, а також вторинних порушень імпресивного мовлення - розуміння.