- •3. Зміст технологій формування відчуття мовленнєвого ритму при заїканні
- •4. Особливості формування мовленнєвих умінь та навичок у дітей дошкільного віку
- •5. Зміст та завдання логопедичної роботи з форм не мовленнєвих та мовленнєвих процесів у дитини з моторною алалією.
- •7 .Причини мовних порушень
- •8) Основні напрямки корекційної роботи з дошкільниками з 2 рівнем мовленнєвого розвитку .
- •9) Які класифікації існують в сучасній логопедії.
- •11. Етапи становлення мовлення дитини
- •13. Специфічні завдання корекційної роботи з подолання моторної алалії:
- •14. Визначте специфічні завдання корекційної роботи з подолання сенсорної алалії
- •16. Яка структура дефекту при дислалії
- •1. Акустико-фонематична дислалія.
- •2. Аритукуляторно-фонематична дислалія.
- •3. Артикуляторно-фонетична дислалія
- •17. Охарактеризуйте особливості пізнавальної діяльності дітей з алалією, поясніть причину цієї специфіки.
- •18. Визначте організаційно-методичні вимоги до навчання і виховання дітей з ффнм у дошкільному навчальному закладі.
- •19. Прийоми логопедичної роботи при подоланні порушень звуковимови.
- •23. Порушення експресивного мовлення при різних типах афазії
- •26 Афазіологія
- •27Клінічна характеристика осіб з заїканням
- •28 Вкажіть особливості дихання і голосу при ринолалії
- •31. Дайте характеристику різним видам логопедичних занять
- •33. Основні напрямки і методи лог впливу при корекції голосових порушень.
- •34. Форми логопедичних занять
- •35. Основні положення диференційної діагностики афазії
- •36. Основнi напрямки і методи логопедичного впливу при корекційної роботи над порушеннями голосу голоСу
- •37. Анатомо-фізіологічні механізми голосоутворення
- •41. Визначте центральні мовленнєві симптоми аферентної афазії.
- •43. Розкрийте особливості проведення обстеження дітей з ринолалією.
- •44. Визначте центральні мовленнєві симптоми еферентної афазії.
- •45. Визначте зміст роботи профілактики дисграфій у дітей із знм.(у переліку запитань неправильне питання)
- •46. Розкрийте особливості проведення логопедичної роботи при закритій ринолалії.
- •47. Визначте центральні мовленнєві симптоми динамічної афазії.
- •50.Визначте центральні мовленнєві симптоми акустико-гностичної афазії.
- •51.Визначте основні напрями з подолання графічних та оптико-просторових помилок.
- •52. Особливості організації корекційної роботи при дизартрії
- •53. Визначте центральні мовленнєві симптоми акустико- мнечтичної афазії
- •55. Методика лого-корекційної роботи при дизартрії.
- •56.Визначте центральні мовленнєві симптоми семантичної афазії.
- •58.Загальна характеристика алалії. Етіологія,механізми та класифікація алалій.
- •59. Розкрийте основні напрями і завдання відновлювального навчання при різних формах афазї
- •60. Охарактеризуйте напрями профілактичної роботи порушень писемного мовлення
- •61. Розкрийте структуру дефекту при алалії
- •62. Розкрийте основні напрямки і завдання відновлювального навчання при різних формах афазії.
- •1.Дислексія- часткове специфічне порушення процесу читання яке характ. Труднощі у розпізнаванні літер, злиття літер у склади чи слова. Алексія повна відсутність навичок читання.
- •64. Опишіть немовленнєву симптоматику моторної алалії
- •65 Сучасні методики та технології подолання заїкання в учнів, підлітків та дорослих
- •66 Розкрийте зміст визначення "мовленнєва готовність до шкільного навчання"
- •67 Розкрийте механізм порушення мовлення при сенсорній алалії
- •68. Охарактеризуйте заїкання як складне психофізичне порушення.
- •69. Розкрийте етапи корекційної роботи в групах з ффнм.
- •70. Сформулюйте порівняльну характеристику дітей з сенсорною алалією та дітей із зниженням фізичного слуху.
- •71. Розкрийте зміст медичної класифікації заїкання.
- •72. Розкрийте етапи роботи з формування фонематичного слуху
- •73. Встановіть рівні сформованості мовлення у дітей з моторною алалією
- •76. Розкрийте методику кор.-вих. Роботи при сенсорній алалії.
- •77. Визначте причини рецидивів при заїканні
- •78. Розкрийте зміст логопедичної допомоги дітям з раннім дитячим аутизмом.
- •79. Зміст та етапи логопедичного обстеження дітей з алалією.
- •81. Розкрийте особливості логопедичної роботи з дорослими особами.
- •84. Формування правильної мови у слабочуючих дітей
- •87. Методичні рекомендації щодо вихованців з інтелектуальною недостатністю
- •89. Зміст і методика логопедичного обстеження дитини з заїканням.
- •90. Дайте характеристику мовленнєвим і немовленнєвим симптомам при різних формах дизартрії.
- •1.Коркова дизартрія
- •2.Бульбарна дизартрія
- •5.Мозочкова дизартрія
33. Основні напрямки і методи лог впливу при корекції голосових порушень.

34. Форми логопедичних занять
Після аналізу мовних порушень логопеди визначають форми логопедичних занять:
фронтальні заняття проводяться в 1-х класах - 3 рази на тиждень по 35 хвилин; у 2-х класах - 1 раз на тиждень по 40 хвилин. індивідуальні та подгрупповие заняття 2-3 рази на тиждень по 20 хвилин. Індивідуальні логопедичні заняття необхідні для того, щоб розвивати у дитини лексично правильне оформлення мовлення. Індивідуальні логопедичні заняття проводяться з тими дітьми, які вагаються у вимові складних слів, мають різноманітні патології мови, порушення в будові артикуляційного апарату.На індивідуальних заняттях логопед удосконалює вимова дитини, її фонематичні процеси, розвиває активний словник, працює над становленням граматичного ладу мови, вчить дітей будувати зв'язні висловлювання, розвиває артикуляционную моторику і дрібну моторику рук, яка має величезний вплив на розвиток мови дитини. Як видно з вищезгаданого індивідуальні логопедичні заняття мають великі можливості для розвитку мовлення дітей. В ході заняття логопед встановлює більш тісний зв'язок зі своїм підопічним, у зв'язку з цим збільшуються шанси на кращі результати.
Фронтальні заняття проводяться з усіма дітьми групи. Вони одночасно виконують одну роботу, однакову для всіх. Індивідуальні та подгрупповие заняття є якоюсь підготовкою до фронтальних занять. Саме тому лексичний матеріал повинен складатися з досліджуваних і правильно вимовних усіма дітьми звуків. Фронтальні заняття в логопедичних групах проходять у декілька етапів, які тісно пов'язані між собою і взаємообумовлені. На першому етапі закріплюється правильна вимова досліджуваного звуку. Лексичний матеріал, що використовується на даному етапі повинен бути різноманітним, насиченим досліджуваним звуком. Однак не повинні використовуватися дефектні і змішуються звуки. На другому етапі відбувається диференціація звуків, як на слух, так і у вимові. Хід оволодіння вимовою повинен грунтуватися на активної пізнавальної роботі зі спостереження за звуками мови, словами і т.д. Ці два етапи повинні йти паралельно один одному, так як вірне відтворення структури слів залежить від того, наскільки правильно дитина сприймає і вимовляє звуки, які є в його промові.
Групове заняття - це форма організації роботи з розвитку слухового сприймання та формування вимови в 6-11 класах. По - колишньому проводяться та індивідуальні заняття, якщо цього вимагають індивідуальні особливості учня, рівень його розвитку, оволодіння ним мовного матеріалу й інші причини. Але доцільно змінити форму організації індивідуальних занять з РСВ і ФП з наступних причин:
- Підвищити інтерес до предмету;
- Включити такі види діяльності, як діалог, монолог;
- Розвинути самоконтроль за слуховим сприйняттям і произносительной стороною мови;
- Ввести мовне спілкування між учнями, вчителями та учнями.
Завдання групових занять - посилення слухового компонента в комплексному слухо - зоровому сприйнятті мови з індивідуальним слуховим апаратом - метою, якої є організація спілкування з оточуючими людьми як умови адаптації в середовищі чуючих.
Як комплектуються групи?
- За віковими ознаками: в 6 - 8 класах групи складаються з 2-3 учнів, а в 9 - 11 класах групи складаються з 3 - 4 учнів.
- За рівнем залишкового слуху.
- За рівнем произносительной боку усного мовлення.
- За рівнем розвитку мови - оптимальний, знижений, обмежений, різко обмежений.
- За рівнем навченості та навченості.
- По загальному розвитку учня.
Групові заняття проводяться не рідше двох разів на тиждень тривалість 30 хвилин. А зі слабкими учнями можна збільшити кількість занять до 3 - 4 разів на тиждень.
Зміст роботи визначається програмою дл спеціальних шкіл 1 виду. У роботі використовуються тексти, адаптовані статті з газет, журналів, книг, матеріал предметних уроків. Так само як і на індивідуальних заняттях використовуються різні мовні одиниці: пропозиції, словосполучення, слово, склад, звук.
Особливості групових занять:
- Сприйняття мовного матеріалу здебільшого на слух;
- Забезпечення активної участі всіх учнів даної групи в роботі;
- Відбір мовного матеріалу для груп виходячи з їх індивідуальних і типологічних особливостей;
- Використання прийому «витягування відстані»;
- Посилення контролю за власною мовою і співрозмовника.
На групових заняттях можна запропонувати учням задавати питання вчителю, потім учні можуть задати по одному - два питання один одному. Для більш сильної групи підбирається мовний матеріал більшого обсягу і з більш складними мовними конструкціями, для іншої групи - кілька полегшений матеріал, як за обсягом, так і за мовним конструкціям. Тому одну і ту ж статтю або текст з книги можна адаптувати в залежності від особливостей розвитку дітей у даній групі. Мовний матеріал, необхідний для групових занять, дає можливість спільного планування з вчителями предметниками та вихователями і навіть використовувати мовні ситуації з іншими працівниками школи.
На групових заняттях, як і на індивідуальних, використовуються здогад, ситуація, контекст, якими слід вчити користуватися учнів. Для цього потрібно заздалегідь продумати, які ситуації створити на занятті, які питання скласти, щоб учні, спираючись на контекст, могли здогадатися і правильно відповісти на запитання.
У процесі групових занять є можливість навчати дітей сприймати мову не тільки вчителі та однокласників, а й мову інших людей / вихователів, батьків, кухарів, лікарів і т.д. /. Дуже цікаво використовувати магнітофонні / диктофонні / запису самих дітей та інших людей. Доцільно використовувати на групових заняттях розрізнення на слух не тільки фраз, але й більш дрібних за звучанням мовних одиниць. Підбирати слова, близькі за звучанням, що відрізняються складом або звуком: наприклад, рама - мама, сміття - сом - сон. Слова з протилежністю звучання типу: бочка - купина, точка, нирка, нічка, донька мочка. Особливо цей вид діяльності дає можливість розвивати у дітей навички самоконтролю за своєю мовою і мовою співрозмовника.
Оснащуються групові заняттями як і індивідуальної дидактичними матеріалами, схемами, таблицями, технічними засобами та іншими посібниками. Можна використовувати різні мовні одиниці, види робіт / таблиці, схеми, картинки, макети та ін. /. Це основна частина заняття. Де розкриваються всі можливості учнів: мовленнєвий розвиток, розумові здібності. Активність слухового сприйняття і самоконтроль.
4. Розрізнення матеріалу на вухо без звукопідсилюючої апаратури.
Триває робота по сприйняттю мови та елементів мови без посиленого слухового контролю, виходячи з індивідуальних, мовних і слухових можливостей учнів.
5. Організація закінчення заняття.
З'ясувати: що дізналися на занятті нового, чим займалися, оцінка діяльності учнів.
Висновок: застосовані форми роботи групових занять можна використовувати на різних етапів загальноосвітніх уроків. А саме: у вигляді діалогу, монологу, роботи парами, ігри, відповідей на питання слабочуючих, сприйняття мови з їх особи.
