Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
річки Євразії.docx
Скачиваний:
78
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
48.11 Кб
Скачать

Загальна характеристика озер

Прийом «Ти мені — я тобі»

Походження улоговини

Тектонічне

Приклади

Байкал — прісноводне озеро на півдні Східного Сибіру. Розташоване на висоті 456 м і оточене горами. Площа 31,5 тис. км2, довжина 636 км, середня ширина 48 км. Найглибше в світі. Впадає 336 річок. Замерзає в січні, лід сходить у травні. Флора і фауна включає бл. 1800 видів. Рибний промисел, судноплавство. Сплав лісу припинено

Залишкове

Каспійське море — безстічне озеро-море, що омиває береги Російської Федерації, Азербайджану, Казахстану, Туркменістану, а також Ірану. Площа 376 тис. км2, лежить на 27,9 м нижче від рівня океану. У північній частині глибина близько 22 м, у південній — близько 1025 м. Впадають річки Волґа, Урал, Кура, Терек. Рибальство, промисел тюленя, видобуток нафти і газу.

Аральське море — безстічне озеро-море в Узбекистані і Казахстані. Площа близько 20 тис. км2, переважаючі глибини 10-15 м, найбільша донедавна становила 54,5 м. Спостерігається опустелення прилеглих територій.

Балхаш — безстічне озеро в Казахстані, в Балхаш-Алакольській улоговині. Площа 17-22 тис. км2, глибина близько 26 м. У західній частині вода прісна, в східній — солона. В озеро впадають річки Ілі, Каратал. Судноплавство. Рибальство.

Іссик-Куль — безстічне солонувате озеро на Тянь-Шані, в Киргизстані. Площа 6236 км2. Глибина близько 668 м. Розташоване на висоті 1608 м. Рибальство. Суд­ноплавство.

Льодовикове

Ладозьке — озеро на північному заході європейської частини Російської Федерації. Площа 17,7 тис. км2, середня глибина 51 м, найбільша 230 м. Рибальство. Судноплавство.

Женевське — озеро в Швейцарії і Франції. Площа 585 км2, довжина 72 км, глибина близько 310 м. Розташоване між Альпами і г. Юра в давньольодовиковій долині на висоті 372 м. Через озеро протікає р. Рона. Судноплавство.

ДОДАТОК В

2. Прийом «Розминка»

Учитель ставить учням запитання стосовно матеріалу, що вивчався на уроці. Запитання можуть задавати і учні.

- У якій частині Євразії річки живляться тільки дощовими водами? Покажіть їх на карті.

- Назвіть річки з льодовиковим типом живлення. Покажіть їх на карті.

- В якій частині Євразії повінь річок припадає на зиму? Чому? Покажіть ці річки на карті.

- У яких річок Євразії є два типи живлення?

- Чим відрізняється живлення євразійських річок від живлення річок у Південній Америці та Африці?

- Покажіть на карті найбільші річки Євразії. До басейнів яких океанів вони відносяться?

- Назвіть великі озера Євразії та покажіть їх на карті. Яке походження мають їхні улоговини?

- Де на території Євразії має поширення вічна мерзлота? Як вона впливає на господарську діяльність людини?

Цікаві факти

Омивання в річці Ганг — це священний ритуал індуїзму. Достатньо занурити руку в його священні води й людина очиститься від усього гріховного: «Як вогонь пожирає дрова, так Ганг пожирає гріхи». Тому по всій довжині легендарна річка є місцем паломництва індусів.

Одна із причин обожнювання Гангу — його величезне значення в житті людей. Річка перетинає найбільш населені області Індії й Бангладеш, годує й напуває сотні мільйонів людей. Води Гангу використовуються для іригації, родючі ґрунти оживають від його вод і дають два-три врожаї на рік, а для країни з мільярдним населенням забезпечення продуктами харчування є головним питанням. Але не тільки на родючі землі багата долина Гангу — тут розміщені великі родовища корисних копалин: заліза, вугілля, марганцю, свинцю.

Ганг відомий своїм особливим норовом, що проявляється під час мусонних дощів. Протягом доби вода може піднятися на кілька метрів і перетворити все навколо на бурхливе море. У першу чергу від повеней страждає лівобережжя Гангу, де вони обтяжуються частими змінами річкових русел. Щоб стримати люті розливи вод, по берегах Гангу будуються дамби й зрошувальні канали. Особливо розвинена мережа іригаційних споруд у штаті Уттар-Прадеш, що за обсягом сільськогосподарського виробництва конкурує з іншою житницею країни — Пенджабом.

Дніпро, він же античний Борисфен і давньослов’янський Славутич, належить до тих річок, які стали основою для формування європейської цивілізації. Понад тисячу років тому на широких дніпровських просторах виникла Київська Русь. Висока культура, природні багатства й працьовиті люди забезпечували славу цієї великої держави Середньовіччя.

Могутність Київської Русі багато в чому визначалася одним із найважливіших торговельних шляхів того часу, що дістав назву «із варягів у греки». Саме за допомогою нього підтримували торговельні й культурні зв’язки Скандинавія, Київська Русь і Візантія. Шлях проходив від Балтійського моря по Неві й Ладозькому озеру, через Західну Двіну, потім по Дніпру до Чорного моря й уздовж західного берега Чорного моря до столиці Візантійської імперії — міста Константинополя.

Сьогодні Дніпро забезпечує населення й господарство України водою. У річці водяться цінні види риб, її водний потік виробляє електроенергію.

На своєму тривалому шляху вона перетинає різні природні ландшафти. Верхній Дніпро тече серед лісів, знаходячи шлях на горбкуватій місцевості. Нижче від міста Смоленськ (Росія) він стає більш широким. Звідси річка протікає мальовничою долиною із крутими схилами й незабаром минає місто Могильов (Білорусь).

Звиваючись широкою стрічкою серед просторої рівнини, Дніпро біжить у південному напрямку, поступово нарощуючи силу й нарешті виходить на територію України. Тут майже по всій довжині долина річки широка з потужними терасами — давніми руслами річки.

Прийнявши ліворуч води Десни, Дніпро несе їх через столицю України — Київ. Потім річка минає Канів, Черкаси, Дніпродзержинськ і входить на територію степів.

Хуанхе має найбільш примхливий характер серед великих річок. Жодна річка у світі не змінювала своє русло настільки часто і з такими катастрофічними наслідками. Відповідно до літописів, за останні 2500 років Хуанхе понад 1500 разів виходила з берегів, 26 разів змінювала своє русло, причому 7 разів це були суттєві переміщення.

Каспійське море — найбільше безстічне озеро на Землі. Морем його назвали за величезні розміри, солонувату воду й подібний до морського режим. Саме режим Каспію дотепер зберігає багато таємниць. Найбільш характерна риса водойми — зміна її рівня. У 1930—1970 рр. відбувався відступ моря, що привело до обміління прибережних акваторій і зміни берегової лінії. При цьому мілководний простір гирла Волги став заростати, що погіршило можливості проходу риб на нерест. Різко скоротилися обсяги вилову риби, у тому числі осетра й стерляді.

Прогнозувалося подальше зниження рівня моря. У зв’язку із цим стали розробляти різні проекти зі зменшення можливих негативних наслідків. Були запропоновані проекти перекидання в басейн Волги частини стоку північних річок, відділення мілководних акваторій за допомогою дамб і перекриття протоки, що поєднує Каспій із затокою Кара-Богаз-Гол. На щастя, почалося здійснення тільки одного із планів — зведення глухої дамби для перекриття протоки в затоку Кара-Богаз-Гол. Будівництво завершили в 1980 р., але до цього часу, всупереч прогнозам, рівень моря став підвищуватися. Це породило багато чуток. У пресі з’явилися публікації, у яких ішлося про катастрофічні повені. Учені заспокоювали, припускаючи, що цей процес зупиниться. І дійсно, від літа 1995 р. Каспій став поступово відступати. Але від грудня 2002 р. рівень води знову почав зростати із середньою швидкістю 14 см на рік.

Підняття рівня Каспію виявилося несподіваним, а також призвело до ще більш негативних наслідків, ніж його зниження. Адже багато прибережних районів були освоєні людьми. Найбільш активне наступання було в північній мілководній частині Каспію, особливо в дельтах річок Волга, Терек, Сулак, де зосереджені важливі сільськогосподарські угіддя, рибопромислові райони й великі промислові центри. Постраждали міста Дербент, Каспійськ, Махачкала, Каспійський (Лагань) і десятки інших більш дрібних населених пунктів. Було затоплено багато полів, зруйновано дороги й лінії електропередач, завдано збитку рослинному й тваринному світу морського узбережжя й прибережної зони дельти Волги. Підвищилася ймовірність забруднення поверхневих і ґрунтових вод, погіршилися умови питного водопостачання.

Очікується, що в найближчі 10—12 років рівень Каспійського моря буде коливатися в межах абсолютних оцінок –27,08 — (–27,58) м (море розміщене нижче від рівня Світового океану). Очікується, що 2016 р. він може понизитися в середньому на 50 см. Але сьогодні ніхто не може відповісти, чи справдиться черговий прогноз.

Більшість учених висловлюють думку, що рівень Каспійського моря залежить від річок, що його живлять, атмосферних опадів і випаровуваності, стан і режим яких зазнають змін в умовах мінливого клімату.