Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори правоведение.docx
Скачиваний:
47
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
127.93 Кб
Скачать

6.Співвідношення права і політики.

Політична система в широкому розумінні — це найбільша сукупність матеріальних і нематеріальних компонентів, зв'язаних політичними відношеннями під час здійснення політичної влади.

Політика — це частина життєдіяльності людей, пов'язана з головними для життя й діяльності особи, держави і суспільства інтересами, в основі яких лежать потреби народів, націй, соціальних груп, держави та інших соціальних суб'єктів.

Важлива роль в організації суспільства і здійсненні політичної влади належить і праву.

Право, як і держава, — це надбудова над економічним базисом суспільства, що є складником правової системи суспільства.

Правова система — сукупність внутрішньо узгоджених, взаємозв'язаних, соціальне однорідних юридичних засобів, за допомогою яких держава здійснює необхідний нормативний вплив на суспільні відносини, закріплюючи, регулюючи, охороняючи й захищаючи їх.

Отже, можна розглядати співвідношення політики і права в суспільстві.

Право співвідноситься і з політикою, а саме:

• право залежить від політики і насамперед від керівної частини суспільства, що має державну владу;

• право є формою вияву політики вказаної частини суспільства;

• у праві відображається тільки та політика керівної частини суспільства, до якої вона прагне, якій може надати загальнообов'язковості з допомогою держави та інших суб'єктів політичної системи суспільства;

• право є концентрованим виразом політики тієї частини суспільства, що здійснює керівництво;

• політика у праві формується у вигляді конкретних прав та обов'язків людини і громадянина;

• політика, зі свого боку, залежить від права, оскільки право є засобом декларування, здійснення й гарантування політики, а також пропаганди окремих політичних програм чи їхніх положень.

7.Функції держави

У перекладі з латини "функція" означає виконання, звершення. Також цей термін використовується і для позначення обов'язку. Отже, функціями держави є головні напрямки її діяльності.

Держава як форма організації суспільства має чимало обов'язків (функцій), які поділяють на декілька видів:

а) за соціальним значенням:

- основні (оборона, підтримання зовнішніх відносин, охорона правопорядку, інформаційна, економічна, соціальна, екологічна та ін.);

- неосновні (управління персоналом, матеріально-технічне забезпечення та управління майном, правосуддя, контроль за видатками бюджету, бухгалтерський облік тощо);

б) за територіальною ознакою:

- внутрішні (економічна, культурно-виховна, охорона й захист усіх форм власності, соціальне обслуговування населення, екологічна, охорона правопорядку, громадянських прав та прав і свобод людини);

- зовнішні (організація співробітництва з іншими країнами та зарубіжними організаціями, захист державного суверенітету, підтримка миру в регіоні, мирне співіснування з іншими державами світу);

в) за часом здійснення:

- постійні (здійснюються на всіх етапах розвитку держави);

- тимчасові (здійснюються лише на певних етапах її розвитку, наприклад, захист від агресії, створення власної банківська системи і т.д.);

г) за сферами суспільного життя:

- гуманітарні (забезпечення належних умов життя для кожної людини);

- економічні (розвиток господарства країни);

- політичні (забезпечення умов для формування і здійснення державної влади на засадах демократії) та ін.

Форма здійснення функцій держави - це спеціальні напрямки її діяльності, за допомогою яких держава виконує свої обов'язки

За правовими наслідками ці форми поділяються на:

- правові (такі, що тягнуть за собою правові наслідки. підготовка й прийняття законів, виконання законів, охорона правопорядку, нагляд за дотриманням законності, винесення обов'язкових для виконання рішень і т.д.);

- неправові (організаційні) (такі, що, на відміну від попередніх, не тягнуть за собою правових наслідків: підбір і розстановка керівних кадрів, організація недержавного контролю, організація виховання).