- •Питання на іспит з навчальної дисципліни «Правознавство»
- •6.Співвідношення права і політики.
- •7.Функції держави
- •8.Класифікація держав за формою правління.
- •9. Класифікація держав за формою територіального устрою.
- •10. Поняття і види державно-правових режимів.
- •11.Охарактеризуйте демократичний правовий режим
- •12.Охарактеризуйте недемократичні режими
- •13.Поняття та ознаки права
- •14. Теорії виникнення права
- •15.Співвідношення права та закону
- •21. Джерела конституційного права.
- •22. Конституція України та її структура
- •23. Конституційний лад України.
- •24. Конституційні права та обов’язки громадян України.
- •25. Гарантії дотримання конституційних прав та обов’язків громадян України.
- •26.Народовладдя в України та форми його здійснення.
- •27. Поняття і види референдумів.
- •29.Поняття та предмет правового регулювання сімейного права України.
- •30.Система сімейного права.
- •36.Права та обов*язки подружжя (далі- п і Об)
- •43. Застосування Сімейного кодексу України до іноземців та осіб без громадянства, законів іноземних держав і міжнародних договорів в Україні
- •45.Загальна характеристика Кримінального кодексу України
- •46.Поняття та ознаки злочину.
- •47.Склад злочину.
- •48.Стадії вчинення злочину.
- •49.Добровільна відмова від доведення злочину до кінця. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця
- •50. Співучасть у вчиненні злочину.
- •53.Поняття неосудності, обмеженої осудності.
- •54. Кримінальна відповідальність неповнолітніх.
- •60.Адміністративна дієздатність.
- •61.Види актів державного управління.
- •62.Вимоги до правових актів державного управління.
- •63.Порядок зміни, припинення, скасування актів державного управління.
- •Методи державного управління.
- •Поняття, види та зміст управлінської діяльності.
- •Правові та неправові форми державного управління.
- •Поняття і види засобів забезпечення законності у сфері державного управління.
- •Поняття і склад адміністративного правопорушення.
- •69. Суб'єкти адміністративного правопорушення.
- •70.Органи та посадові особи, правомочні вирішувати справи про адміністративні правопорушення та накладати стягнення.
- •71.Поняття адміністративної відповідальності (ав). Її відмінність від інших видів відповідальності.
- •72.Строки притягнення до адміністративної відповідальності.
- •74) Адміністративне стягнення — це захід адміністративної відповідальності, що застосовується до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Види адміністративних стягнень[
- •80)Суб'єкт адміністративного процесу має потенційну здатність вступати в адміністративно-процесуальні правовідносини. У конкретному випадку він може і не бути учасником зазначених правовідносин.
- •3) Судовий розгляд адміністративної справи.
- •6) Провадження за винятковими обставинами.
- •7) Провадження за нововиявленими обставинами.
Методи державного управління.
Методи державного управління – це способи, прийоми і засоби цілеспрямованого впливу органів управління на свідомість, волю і поведінку громадян. Фіксуються в нормативно-правових актах.
Особливості:реалізуються в процесі державного управління;виражають керівний вплив суб’єктів управління;в методах є керівна воля держави;мають форму і зовнішнє вираження.
Основними методами державного управління є методи переконання, заохочення й примусу.
Переконання й заохочення як всеохоплюючі методи становлять основу функціонування апарату державного управління. Примус найбільш жорсткий засіб впливу. Важлива функція державного примусу — правоохоронна. Вона полягає в локалізації, нейтралізації, недопущенні правопорушень. На цих підставах виділяють: кримінальний, цивільно-правовий, адміністративний примус.
Переконання, заохочення й примус у сфері державного управління застосовуються для того, щоб забезпечити: цілеспрямованість управлінської діяльності; правомірність поведінки учасників управлінських відносин; функціонування й захист режиму, встановленого державою, режиму за якого б неухильно виконувались правові приписи усіх ланок управлінської системи;нормальні взаємовідносини усіх учасників управлінських відносин.
Поняття, види та зміст управлінської діяльності.
Управління - особливе відношення між людьми на правовій або організаційній основі.
Види управління:
а) технічне (або механічне) управ. - це регул.техн.. процесів, управління механізмами, обладнанням з метою підвищення продуктивності праці людини, обслуговування її різноманітних потреб у виробничому процесі.
б) біологічне управ. – управл. тварин. та рослин.організаціями, здійснюється з метою підвищення їхньої продуктивності.
в) соц..управл. - це є управл.людьми і відрізняється від 2х попередніх видів вольовим впливом одних суб’єктів управлінського впливу на свідомість і волю інших, метою є оптимізація соц..середовища
Зміст процесу управління характеризується метою, заради досягнення котрої воно здійснюється. Мета управління - це організація сукупної діяльності людей, забезпечення координації і взаємодії міх ними.
Змістом управління є комплекс функцій. Функція - це прояв д-сті, обов’язок виконання певної роботи, призначення, роль тощо. Управління реалізується через повсякденне виконання функцій що регулюють, організують окремі управлінські процеси шляхом ціле спрямовуючого впливу на них.
Правові та неправові форми державного управління.
Форма держ.управл. - це зовн.виражена дія— волевиявлення виконавчо-розпорядчого органу, здійснене у рамках режиму законності та його компетенції для досягнення управлінської мети.
До правових належать форми, використання яких спричиняє виникнення юрид. ефекту. Це видання юрид. актів, застосування примусових заходів тощо. Такі форми виступають як юрид. факти і можуть формувати адміністративно-правові відносини.
До неправових належать форми, які безпосередньо юрид. значення не мають і не спричиняють виникнення адміністративно-правових відносин. Такі форми або передують правовим (проведення ревізії за результатами якої видається юридичний акт), або настають за ними (нарада з приводу реалізації юридичного акта).
Роль: підтримка встановленого порядку; використання в інтересах і цілях державного управління потенціалу недержавних структур і громадян; гласність й урахування громадської думки; зміцнення законності, дисципліни й організованості.