62.Вимоги до правових актів державного управління.

Правові акти державного управління —це владні, підзаконні, втілені в установлену форму волевиявлення суб'єктів державного управління, що безпосередньо впливають на правові норми і відносини з метою їх удосконалення відповідно до державних інтересів.

Вимоги, що висуваютьсядо актів управління, можна поділити на:

1. вимоги загального характеру

2. спеціально-юридичні

3. організаційно-технічні

1.До загальних вимог, що висуваються до актів управління, треба віднести їх об‘єктивну необхідність, актуальність та стабільність (акти мають бути виправданими, об'єктивно необхідними на даний історичний момент),застосування системного підходу до вироблення (конструювання) приписів юридичних актів управління

Акти управління мають також відповідати вимозі інформаційної місткості: має забезпечуватися повнота, оперативність, вірогідність і актуальність інформації, що включається до акту управління.

2.Спеціальні юридичні вимогищодо актів управління витікають із приписів Конституції, законодавства України, міжнародних актів та угод. Це, по-перше, під законність актів управління. Вона виявляє себе в тому, що юридична сила акту управління передається йому законом або нормативним актом органів виконавчої влади вищого рівня. Тому управлінський акт має точно і повністю відповідати меті, приписам, вимогам законодавчого акта, на виконання якого його видано. Інший аспект підзаконності - це видання актів управління у межах компетенції державного.

Акти управління з питань, що зачіпають інтереси місцевого населення, мають прийматися після обговорення їх проектів населенням.

3.Організаційно-технічні вимогиполягають у дотриманні правил оформлення актів управління. О.-т.вимоги включають також дотримання реквізитів у складі актів, відсутність яких позбавляє акти юридичної сили.

Акти державного управління повинні:

• відповідати законам і підзаконним актам вищих органів державного управління.

• бути прийнятий компетентним органом і в межах його повноважень.

• видаватися в певному порядку з дотриманням процесуальних правил.

• бути дотримані певної форми акта.

Незаконний акт управління автоматично визнається недійсним.

63.Порядок зміни, припинення, скасування актів державного управління.

Правові акти державного управління - це владні, підзаконні, втілені в установлену форму волевиявлення суб’єктів державного управління, що безпосередньо впливають на правові норми і відносини з метою їх удосконалення відповідно до державних інтересів.

У чинності актів управління розрізняють чотири юридичних стани:

1. припинення;

2. зупинення;

3. зміна;

4. скасування.

Припинення - дія закономірна, така, що не зумовлена будь-якими екстраординарними подіями.

Підставами припинення дії актів управління є:

а) загальноприйнято, що із введенням у законну силу нового акта управління автоматично припиняє свою силу акт з того самого питання, виданий раніше, хоча у новому і не містилася вказівка на його припинення;

б) закінчення строку, на який був виданий акт;

в) досягнення мети, поставленої перед актом (реалізація правових відносин, виконання приписів акта та ін.);

г) зникнення адресата акта (ліквідація юридичної особи, смерть носія прав та обов'язків).

Зупинення, як і скасування актів управління, обумовлюється їхньою незаконністю, передбачає усунення порушень у порядку, передбаченому Конституцією, іншими законами України.

Зупинення дії незаконних актів - тимчасовий правовий захід, що передує процесові оспорювання законності акта в судовому порядку. Зупинення дії незаконних актів управління є прерогативою органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, органів з надвідомчими наглядовими повноваженнями. Таким, наприклад, є зупинення актів, пов'язане з фактом внесення прокурором протестів у порядку загального нагляду на незаконні акти.

Зміна приписів акта може застосовуватися стосовно заперечних актів, коли є потреба доредагувати окремі приписи, уточнити, доопрацювати реквізитарну частину цих загалом правомірних актів. Є два способи вносити зміни в акти управління. Перший, коли зміни вносяться в текст раніше прийнятого документа. І другий, коли відповідний правовий документ викладається в новій редакції.

Скасування правового акта виявляється у визнанні нечинним цілого акта або окремих його приписів, положень (заперечні акти). Скасувати неправомірні акти можуть: Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України; суди (районний, міський, арбітражний); інші органи державної влади.

Підставами скасування актів управління є:

• незаконність акта;

• практична недоцільність;

• необхідність заміни застарілого акта новим, що відповідає новим умовам та потребам.