- •3. Місце теорії держави і права в системі юридичних дисциплін та ї функції.
- •4. Теорія держави і права як навчальна дисципліна
- •6. Загальні закономірності виникнення держави
- •41. Фашистські ідеї державності . Анархістська концепція держави.
- •42. Концепція держави «загального благоденства»
- •43.Концепція національної держави
- •45. Відмінність права від соціальних норм первісного суспільства
- •48. Поняття права, об'єктивне та суб'єктивне право.
- •63. Правовий нігілізм
- •78 Поняття та основні форми реалізації норм права
- •79 Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •80 Акти застосування норм права
- •81 Прогалини в праві і засоби їх усунення
- •82 Поняття і основні способи та акти тлумачення норм права
- •83 Тлумачення норм права за об»єктом їх змісту та офіційне та неофіційне тлумачення
- •85 Структура правовідносин. Правосуб»єктність фізичних осіб у правовідносинах
- •87 Правосуб»єктність юридичних осіб, державних органів і держави як суб»єкта правовідносин
- •88 Зміст правовідносин
- •89 Юридичні факти: поняття і види
- •90 Поняття правосуд»єктності, її елементи
- •91 Поняття,ознаки види правової поведінки
- •92 Правопорушення: поняття,ознаки,склад,види
- •93 Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види
- •94 Законність: поняття, функції, принципи, гарантії
- •95 Правопорядок і державна дисципліна
- •96 Поняття і риси правового регулювання
- •97 Способи,типи,режими і види правового регулювання
- •98 Механізм правового регулювання
- •99 Поняття і структура правових систем і їх класифікація
- •100 Романо-германська правова сім»я
- •101 Англо-американська правова сім»я
- •102 Мусульманське право
43.Концепція національної держави
Концепція національної держави — головним у цій концепції є обґрунтування того, що основне призначення держави полягає в забезпеченні створення найсприятливіших умов для існування та розвитку певної нації. Нині ця теорія набула поширення у країнах колишнього СРСР, Східної та Південно-Східної Європи. В умовах формування національного ринку за часів феодалізму або в умовах боротьби за визволення від колоніальної залежності ідея створення національної держави мала позитивне значення" сприяючи історичному прогресу. Сьогодні, особливо в умовах багатонаціональних країн, вона може мати місце лише за певних умов, і насамперед, коли враховується реальний стан міжнаціональних стосунків та інтереси національних меншин.
Сучасні концепції держави дуже різноманітні, що зумовлюється:
• складністю соціальної структури сучасного суспільства;
• історичними особливостями розвитку тих чи інших країн;
• різноманітністю методологічних підходів до певної проблеми;
• існуванням країн різного ступеня розвитку та ін.
44. Демократична держава — тип держави, в якій народ є джерелом влади, де державні демократичні соціально-політичні інститути та демократичний тип політичної культури, яка забезпечують органічне поєднання участі народу у вирішенні загальнодержавних справ із широкими громадянськими правами і свободами.
У демократичній державі існують реальна рівність перед законом громадян та органів управління (верховенство закону), громадянське суспільство, розподіл владних повноважень між одними її гілками, ефективні механізми стримувань і противаг.
Свідченням демократизму держави в сучасних умовах є:
— забезпечення ефективності в її функціонуванні;
— наявність конкуренції у сфері державотворчої діяльності;
— встановлення рівноваги в суспільстві та гармонійних відносин між державою і громадянами;
— високий ступінь довір´я населення до інститутів держави.
Особливого значення в сучасних умовах набуває так звана соціальна держава.
Соціальна держава — держава, що прагне до забезпечення кожному громадянину гідних умов існування, соціальної захищеності, співучасті в управлінні виробництвом, а в ідеалі приблизно однакових життєвих шансів, можливостей для самореалізації особистості.
Правова держава — тип держави, основними ознаками якої є верховенство закону, поділ влади, правовий захист особи, юридична рівність громадянина й держави.
Правову державу характеризують:
- верховенство закону і його панування в суспільстві; рівність перед законом самої держави, всіх її органів, громадських організацій, службових осіб і громадян;
- вищість представницьких органів влади, їх відкритість і публічність, відсутність будь-якої диктатури;
- поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову, що створює систему взаємостримування і взаємопротиваг гілок влади;
- гарантія прав і свобод особи в межах законності, взаємна відповідальність держави, об´єднань громадян та індивідів;
- високий рівень громадських структур, можливість громадських об´єднань і особи брати участь в управлінні суспільством;
- дотримання принципів загального, прямого, рівного виборчого права;
Окрім суворого дотримання законів суспільство передбачає ще одну принципову вимогу — дотримання загальноприйнятих норм моралі. Право і мораль завжди були, є і будуть чинниками людського буття й гуманізму.
