32. Організації влади на місцях. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування

З погляду розбудови оптимальної системи організації управління в суспільстві на рівні окремих адміністративно-територіальних одиниць має функціонувати місцеве самоврядування, яке дає змогу реалізувати безпосередні інтереси жителів певних територіальних громад, узгодити загальнодержавні та місцеві інтереси. Ідея самоврядування спирається на визнанні шкідливості надмірної централізації у вирішенні питань місцевого значення, що може призвести до нехтування правами територій, бюрократизації процесу ухвалення рішень, які мають місцеве значення..

Місцеве самоврядування має давню історію, починаючи з боротьби середньовічних європейських міст з феодалами за свої права, які пізніше було втілено в Магдебурзькому праві. В Україні Магдебургське право діяло у Києві, Львові, Луцьку, Кам'янець-Подільському та інших містах. Відповідно до Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації, які підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Водночас Конституція України визнає і гарантує місцеве самоврядування. Представництво місцевих інтересів, власні матеріальна, фінансова та організаційно-правова бази місцевого самоврядування дають підстави для його кваліфікації як відносно самостійного інституту публічної влади, який безпосередньо не входить до системи державних органів. Закон України від 21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні» відносить до числа представницьких органів місцевого самоврядування сільські, селищні та міські ради, а також обласні та районні ради як такі, що представляють спільні інтереси територіальних громад, селищ, міст. Головними посадовими особами відповідних територіальних громад цей Закон називає сільського, селищного, міського голів.

Конституція України передбачає певні механізми взаємодії місцевих державних адміністрацій і відповідних органів місцевого самоврядування у плані як делегування повноважень, так і контролю.

33.

Розвиток державної служби як ефективного механізму здійснення функцій та завдань державного управління передбачає ефективне використання людських ресурсів на основі всебічного розвитку особи, підвищення рівня її професіоналізму, реалізації здібностей та особистих інтересів державного службовця в процесі трудової діяльності. Державна служба ґрунтується на основі законодавчо визнаних принципів, які визначають основні риси, сут-ність, зміст і значення державної служби. Правове закріплення принципів державної служби обумовлює стабільність функціону-вання державних органів, діяльність держав-них службовців, стійкість державно-правового регулювання державно-службових відносин, а також обґрунтування тенденцій розвитку законодавства про державну службу. Система принципів державної служби скла-дається з конституційних, зумовлених поло-женнями Конституції й законодавства України, та організаційно-функціональних, які відобра-жають засади побудови та функціонування дер-жавного апарату та державної служби.

Організаційно-функціональні принципи державної служби визначені в спеціальних за-конодавчих та інших актах про державну служ-бу, які визначають специфічні відносини державно-службового характеру.

До них належать такі принципи:

– обов'язковість для державних службовців рішень, прийнятих вищими органами державної влади та їх керівниками в межах їх повно-важень і згідно із законодавством України;

- єдність основних вимог, що висуваються до державної служби;

- професіоналізм та компетентність;

- ініціативність, чесність, відданість справі де–жавних службовців;

прозорість у здійсненні державної служби;

- персональна відповідальність державних службовців за рішення, які вони готують і приймають;

- дотримання прав і законних інтересів суб'єктів системи державного управління;

- стабільність кадрів державних службовців у органах державної влади.

Таким чином, названі принципи державної служби дозволяють уявити її як єдину багато-

функціональну систему, суспільне призначення якої полягає в забезпеченні ефективного здійс-нення завдань і функцій держави шляхом сум-лінного виконання державними службовцями покладених на них службових завдань.