2.2. Аналіз результатів дослідження міжособистісної значущості в системі «студент-студент».

За аналізом результатів емпіричного дослідження, за методикою «Q-сортування» В. Стефансона, щодо визначення основних тенденцій поведінки особистості в групі, можна сказати, що поведінка окремої особистості в групі є важливим показником поведінки цієї особистості і поза її межами. Ця методика допомагає визначити, якою бачить себе певна особа в групі, як вона почуває себе у цій групі та яке місце в ній посідає.

Проаналізувавши відповіді опитуваних студентів за методикою «Q-сортування» В. Стефансона, ми визначили такі наявні тенденції поведінки студентів у студентській групі (див. Рисунок 2.1.):

• Тенденція до залежності. У 60% опитуваних наявна тенденція до залежності, тобто в їхній поведінці присутнє внутрішнє прагнення індивіда до прийняття групових стандартів і цінностей: соціальних і морально-етичних. У 20% опитуваних прослідковується тенденція до незалежності, тобто ці студенти не визнають стандарти і цінності, які наявні у студентській групі. Є студенти, які знаходяться у стані внутрішнього конфлікту, вагаються у визнанні себе залежними або незалежними від прийнятих групових норм та стандартів, відповідно – 20%.

• Тенденція до товариськості. У 80% опитуваних студентів наявна тенденція до товариськості, яка свідчить про їхню контактність, прагнення утворити емоційні зв'язки як у своїй групі, так і за її межами. У 10% студентів наявна тенденція до нетовариськості, і у такої ж кількості студентів є сумніви, щодо товариської поведінки у студентській групі. Переважання тенденції до товариськості в групі свідчить про те, що учасникам цієї групи присвійні не лідерські якості, а ліберальні, що відображається в їхньому ставленні до конфліктних ситуацій, а саме, у байдужості до вирішення проблем та пониженому прагненні до розвитку взаємостосунків у групі.

• Тенденція до «боротьби». Оскільки у 80% опитуваних визначений високий рівень товариськості, то, відповідно, це впливає на зниження конфліктної поведінки особистості в групі, власне ми це спостерігаємо, адже лише у 20% опитуваних наявна тенденція до «боротьби», у 33% студентів присутня тенденція уникання «боротьби», яка показує прагнення піти від взаємодії, зберегти нейтралітет у групових суперечках і конфліктах, схильність до компромісних рішень. В групі наявні також студенти, що не визначилися, як будуть чинити у конфліктній ситуації - 47% опитуваних, що у свою чергу свідчить про домінування ліберальної моделі організації групи та стосунків у ній, а також зниження рівня розвитку взаємостосунків у студентській групі.

Рисунок 2.1.

60% 20% 20% 10% 33% 20% 10% 47%

Проаналізувавши результати емпіричного дослідження за методикою «Визначення індексу групової згуртованості» Сішора, яка дозволяє визначити рівень групової згуртованість, що є одним із найважливіших параметрів, який вказує на ступінь інтеграції групи, її згуртованість у єдине ціле, нами було визначено, що рівень групової згуртованості серед студентів третього курсу, спеціальності «соціальна педагогіка» – високий, це можна підтвердити опираючись на дані, визначені нами в дослідженні: серед 30 опитуваних оброблені результати більшості, а саме 20 осіб (67%), вказують на високий рівень групової згуртованості. Обробляючи дані 7 інших осіб (23%), ми визначили рівень групової згуртованості як вище середнього. За обробленими даними 3 інших осіб (10%), рівень групової згуртованості – середній. Рівні «нижче середнього» та «низький» в ході аналізу дослідження не були виявлені (див. Рисунок 2.2.).

Рисунок 2.2.

Отже, аналізуючи результати дослідження міжособистісної значущості в системі «студент-студент» за методикою «Q-сортування» В. Стефансона та методикою «Визначення індексу групової згуртованості» Сішора, ми визначили, що у досліджуваних нами студентських групах переважають товариські стосунки, більшість опитуваних піддаються конформізму в поведінці у своєму студентському колективі та уникають вирішення проблем і конфліктів у групі, що сповільнює рівень розвитку взаємостосунків у студентській групі. Однак ми спостерігаємо високий рівень згуртованості у досліджуваних нами студентських групах. Тобто, перед нами постає дружня, згуртована студентська група, якій характерні ліберальні ознаки та тенденція уникнення вирішення суперечливих питань, що свідчить про малу кількість осіб із лідерськими якостями у досліджуваному нами колективі. Тому нам потрібно визначити шляхи оптимізації рівня розвитку відносин міжособистісної значущості в системі "студент-студент".