
- •1.Предмет та завдання сучасної психології. Значення психологічних знань для майбутнього соціального працівника
- •2.Психологія як самостійна наука, її предмет, об’єкт, завдання.
- •3.Взаємозв'язок психології і сучасних наук. Основні галузі психології.
- •4. Магічні вірування в сили душі. Основні етапи становлення світової психологічної науки.
- •6.Поняття про психіку. Характеристика основних етапів розвитку психіки у філогенезі.
- •7.Стадії розвитку психіки тварин. Відмінності психіки людини і тварин.
- •8.Класифікація психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості. Їх ознаки та характеристики.
- •9.Психіка і свідомість. Суспільно-історичний характер свідомості.
- •10. Свідоме і несвідоме в психічній діяльності людини.
- •11. Поняття про методи дослідження у психології. Класифікація методів дослідження (за б.Г. Ананьєвим).
- •12.Організація та основні етапи психологічного дослідження.
- •13.Спостереження як метод дослідження. Його різновиди, переваги та недоліки. Особливості використання різних видів спостереження.
- •14.Опитування як метод дослідження. Його різновиди, переваги та недоліки, особливості застосування.
- •14.. Опитування як метод дослідження. Його різновиди, переваги та недоліки, особливості застосування.
- •15.Проективні діагностичні методи. Тест та його види.
- •16.Експеримент як метод дослідження, види експерименту, особливості застосування.
- •17. Поняття про активність і діяльність, їх характеристики. Структура діяльності.
- •18.Види людської діяльності, їх освоєння і розвиток. Провідна діяльність.
- •19.Спілкування як особливий вид діяльності, його функції, види та форми
- •20.Загальне поняття про особистість. Співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість».
- •21.«Я-концепція» та її компоненти. Формування та розвиток особистості.
- •22.Підходи до структури особистості у вітчизняній та зарубіжній психології (а.Петровський, к.Платонов, з.Фрейд та ін.).
- •23.Поняття про спрямованість особистості і мотивацію діяльності. Форми спрямованості
- •24. Потреби та мотиви особистості. Їх класифікація
- •25.Поняття про темперамент. Основні теорії походження темпераменту (Гіпократ, е.Кречмер, у.Шелдон, і.П.Павлов).
- •26. Темперамент як сукупність властивостей (за б.М.Тепловим). Психологічна характеристика основних типів темпераменту (за я.Стреляу).
- •27.Поняття про характер. Історія розвитку вчення про характер. Акцентуація характеру.
- •28.Підходи до класифікації рис характеру людини. Формування характеру.
- •29. Поняття про здібності людини та їх природу. Рівні розвитку здібностей.
- •30.Загальне поняття про відчуття та його фізіологічні основи. Властивості відчуттів
- •31.Види відчуттів і їх характеристика
- •32.Загальна характеристика сприйняття та його фізіологічні основи. Основні властивості сприйняття.
- •33.Види сприйняття за провідним аналізатором та за формою існування матерії.
- •34.Уявлення як психічний процес, його основні характеристики. Види уявлень..
- •35.Поняття пам'яті, її фізіологічні основи та характеристики (властивості).
- •36.Основні види пам'яті: за характером психічної активності, за характером мети діяльності, за тривалістю закріплення і збереження матеріалу.
- •37.Основні процеси і механізми пам'яті. Індивідуальні особливості пам'яті і її розвиток.
- •38.Загальна характеристика уяви, її роль. Види уяви.
- •39.Механізми переробки уявлень в уявні образи. Уява і творчість.
- •40..Поняття мислення, його фізіологічні основи та основні види.
- •41.Основні види розумових операцій. Розвиток мислення.
- •42.Загальна характеристика мовлення, його фізіологічні основи. Основні види мовлення.
- •43.Поняття про увагу. Види та властивості уваги.
- •44.Поняття про емоції та почуття. Фізіологічні основи і психологічні теорії емоцій.
- •45.Класифікація емоцій та почуттів. Загальні властивості емоцій та почуттів. Розвиток емоцій і їх значення в житті людини.
- •46.Поняття про волю та її походження. Структура вольового акту та ознаки вольової дії.
- •47.Фізіологічні основи вольових дій. Вольові якості людини і їх розвиток.
17. Поняття про активність і діяльність, їх характеристики. Структура діяльності.
Активність – властивість живих істот, здійснення спонтанних рухів та змін під впливом зовнішніх та внутрішніх подразників.
Діяльність – специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання і творче перетворення себе.
Саме активність забезпеч. Підтримку життєво важливих зв*язків усіх істот з навкол.світом. Джерелом активності є потреби, завдяки яким усе живе діє певним чином та в певному напрямі.
Діяльність забезпеч. Дії, які поділ. На:
-перцептивні (дії сприймання)
-мнемічні (дії пам*яті)
-мислительні.
-імажитивні (дії уяви)
Структура діяльності:
-мотив діяльності – сукупність зовн. І внутр. Причин, що стимулюють активність індивіда.
-мета діяльності – усвідомл.образ кінцевого результату, на який спрямов. Дія людини.
-предмет діяльності – явище чи об*єкт, з яким людина взаємодіє.
-засоби діяльності – інструменти, які ми використовуємо, виконуючи ті чи інші дії.
18.Види людської діяльності, їх освоєння і розвиток. Провідна діяльність.
Види:
-спілкування – спрямоване на обмін між людьми інформацією, діями і переживаннями.
-гра – результатом не стає виробництво продукту, однак здійснюється перш за все відпочинок і розслаблення.
-навчання – мета якого є придбання людиною знань, умінь і навичок:організоване, неорганізоване, самоосвіта.
-праця – доцільна діяльність людини спрямована на зміну і перетворення дійсності для задоволення потреб.
Провідна діяльність - діяльність, виконання якої визначає виникнення і формування основних психічних новоутворень людини на даному ступені.
Гіпотеза про провідному типі діяльності висловлена А. Н. Леонтьєвим, отримала розвиток в роботах Давидова та ін. Відповідно до цієї гіпотези, провідна діяльність - критерій періодизації психічного розвитку, показник психологічного віку дитини. Характеризується тим, що в ній виникають і диференціюються інші види діяльності, перебудовуються основні психічні процеси і відбуваються зміни психологічних особливостей особистості. Зміст і форма провідної діяльності залежать від конкретно-історичних умов, в яких протікає розвиток дитини.
19.Спілкування як особливий вид діяльності, його функції, види та форми
Поняття спілкування вживається у психолог.літературі в різних значеннях:
-як обмін думками, почуттями, переживаннями.
-як один з різновидів людської діяльності.
-як специфічна соціальна форма інф.зв(язку.
-як взаємодія, стосунки між суб(єктами.
Функції:
-комунікативна.
-інтерактивна.
-перцептивна.
Види:
1. Залежно від контингенту учасників спілкування може бути між-індивідним індивідно-груповим та міжгруповим.
2. За мірою опосередкованості вирізняють безпосереднє і опосередкованеспілкування.
3. За тривалістю - короткочасне і тривале.
4. За закінченістю - закінчене та незакінчене.
Форми:
Анонімне спілкування - взаємодія між незнайомими чи не пов'язаними особистісними стосунками людьми. Це можуть бути тимчасові зв'язки між суб'єктами, в яких вони виступають як громадяни, жителі одного району, пасажири транспорту, глядачі..
Функціонально-рольове спілкування передбачає зв'язки між його учасниками, які виконують певні соціальні ролі в часових відрізках різної тривалості. Партнерів у цьому спілкуванні поєднують взаємні обов'язки: лікар - хворий, керівник - підлеглий, вчитель - учень тощо.