28.Підходи до класифікації рис характеру людини. Формування характеру.

Класифікації рис характеру:

-за психічними процесами : емоційні, вольові, пізнавальні.

-за спрямованістю і ставленням особистості: ставлення до навколишнього світу, ставлення до себе.

Як відомо, характер формується протягом життя людини. Витоки характеру людини та перші ознаки його вияву слід шукати на самому початку життя. Головну роль у формуванні та розвитку характеру дитини відіграє його спілкування з оточуючими її людьми. Перші звички та форми поведінки формуються на основі механізму наслідування: дитина наслідує своїх близьких, а також шляхом научіння через емоційне підкріплення. Сензитивними періодами для становлення характеру вважається вік від двох — трьох до дев'яти — десяти років, коли відбувається активний процес соціалізації яку ході спілкування з дорослими, так і з ровесниками. Саме в цей період діти відкриті для впливу ззовні, з готовністю сприймають зовнішні впливи, наслідуючи всіх і у всьому. Дорослі люди мають незаперечний авторитет у дитини, можуть впливати на неї за допомогою слова, вчинку і дії, що створює сприятливі умови для засвоєння та закріплення необхідних форм поведінки.

29. Поняття про здібності людини та їх природу. Рівні розвитку здібностей.

Здібності – індивід.психологічні особливості, які є умовами успішного виконання якоїсь однієї або декількох дій.

Здібності, як і характер, являють собою складне системне утворення. Для того, наприклад, щоб успішно виконати діяльність необхідно проявити не одну окремо взяту якість, а цілий комплекс, взаємопов'язаних властивостей. Але перш ніж виконувати будь-яку діяльність треба набути певного досвіду, тобто оволодіти прийомами і засобами, необхідними для виконання даної діяльності. А їх засвоєння також потребує прояву певних здібностей.

Рівні розвитку здібностей:

-задатки – анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, що є природньою основою розвитку здібностей.

-власне здібності – здібності можна побачити.

-обдарованість – своєрідне поєднання здібностей, яке проявл.в успішному виконанні певної дії.

-талант – високий рівень розвитку спеціальних здібностей, що виявляється в діяльності, яка відрізняється новизною.

Геніальність – вищий рівень розвитку людини кількох здібностей, що роблять її видатною особистістю в певній сфері діяльності.

30.Загальне поняття про відчуття та його фізіологічні основи. Властивості відчуттів

Відчуття – пізнавально-психічний процес відображення в мозку людини окремих властивостей предметів та явищ при їх безпосередній дії на органи чуття людини.

Фізіологічною основою відчуттів є діяльність аналізаторів, які забезпечують отримання подразників із зовнішнього чи внутрішнього середовища та передають нервові імпульси в мозок.

Властивості відчутітв: якісні (модальність), інтенсивність, тривалість, просторова локалізація, ступінь чутливості, сенсорна адаптація, взаємодія віддчутів.

1.Якість – особливість, якою одне відчуття відрізняється від інщого.

2.Інтенсивність – кількісна характеристика відчуттів.

3.Тривалість – часова характеристика відчуттів.