- •1.Утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович, його внутрішня та зовнішня політика.
- •2.Боротьба Данила і Василька Романовичів за князівський стіл на Волині та Галичині (1205 – 1238 рр.).
- •3.Утвердження Данила Галицького на чолі Галицько-Волинського князівства (1219 –1245 рр.).
- •4. Наслідки монголо-татарської навали для земель та населення Південно-Західної Русі.
- •5. Сутність та форми залежності українських земель від Золотої Орди.
- •6. Боротьба Данила Галицького за незалежність від Золотої Орди.
- •8. Відносини Галицько-Волинської держави з Польщею, Литвою та Угорщиною за Данила Галицького.
- •9.Політика Данила Галицького щодо зміцнення та розбудови Галицько-Волинського князівства.
- •12.Волинське князівство в другій половині xііі ст
- •13. Захист земель Галицько-Волинського королівства від посягань Литви, Угорщини та Золотої Орди за наступників д.Галицького (1270 – 1323 рр.)
- •14. Галицько-Волинське князівство за часів князювання Юрія і Львовича.
- •17. Боротьба за українські землі між Литвою і Польщею в 1325 – 1352 рр.
- •18. Звільнення українських земель з-під влади Золотої Орди (хiv ст.).
- •19.Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.
- •20.Битва на Синіх Водах в сучасній історіографії.
- •21. Синьоводська битва: наслідки
- •23. Кревська унія та її наслідки
- •25. Грюнвальдська битва та її наслідки для Великого князівства Литовського.
- •26. Церковна політика великого князя Литовського Вітовта Кейстутовича.
- •27. Татарська політика великого князя Литовського Вітовта Кейстутовича
- •31. Київські князі Олельковичі
- •33.Останні спроби відновити удільний устрій в українських землях (80-ті роки хv – початок хvі ст.). Змова князів 1481 р., повстання м.Глинського.
- •34.Причини, зміст та наслідки московських змагань за українські землі (кінець хv – початок хvі ст.)
- •35.Українські землі в часи правління останніх Яггелонів (перша половина хvі ст.)
- •36.Реформи 60-х рр. Хvі ст. У Великому князівстві Литовському та їх наслідки.
- •37. Поширення влади польської корони на українські землі у хіv – хvі ст.
- •42.Політичний лад в українських землях хv – першої половини хvі ст.
- •"Артикули" Генріха Валуа 1573 р.
- •Місцеве управління
- •45. Українські магнати в хіv – хvі ст.
- •47. Соціально-економічний розвиток України в другій половині хіv – першій половині хvі ст.
- •48) Становище різних категорій українського селянства: обезземелення та поступове закріпачення
- •50.Розвиток українських міст, ремесел та торгівлі.
- •53) Італійські колонії та їхнє становище в умовах агресії татар і турків на Крим та Північне Причорномор’я.
- •55) Українські землі Північного Причорномор’я в складі Кримського ханства і Османської імперії. Дике поле.
- •56) Напади татар на українські землі наприкінці хv – в першій половині хvі ст.
- •59. Землі Слобідської України в хіv – хvі ст.
- •61. Генеза української козаччини у вітчизняній історіографії XIX – початку XX ст.
- •62. Генеза української козаччини в радянській історіографії.
- •63. Погляди сучасних вчених на проблему виникнення та становлення українського козацтва (в.Борисенко, в.Смолій, в.Щербак, н.Яковенко).
- •65. Утікацька та уходницька гіпотеза походження козацтва.
- •68. Козацтво в Україні як побутове явище: перші 100 років.
- •69. Антитатарські акції українського козацтва наприкінці 15 - в першій половині 16ст.
- •74. Молдавські походи козаків в другій половині XVI ст.
- •75.Морські експедиції українських козаків на Крим та Анатолійське узбережжя Чорного моря в 70 – 90-ті рр. Хvі ст.
- •76.Участь реєстрового козацтва у війнах Речі Посполитої (остання чверть хvі ст.).
- •78.Українське козацтво у планах антитурецької коаліції (90-ті рр. Хvі ст.).
- •79.Заснування Базавлуцької Січі. Щоденник е.Лясоти як історичний документ.
- •80.Повстання під проводом с. Наливайка.
- •81.Початкові етапи утвердження козацтва як окремого стану в Речі Посполитій.
- •81.Початкові етапи утвердження козацтва як окремого стану в Речі Посполитій.
- •82.Передумови та причини поділу старої Київської митрополії.
- •83.Українське православ’я у Великому князівстві Литовському.
- •84.Становище української православної церкви в другій половині хvі ст.
- •85.Поширення впливу католицької церкви в Україні хіv – хvі ст. Діяльність єзуїтського ордену.
- •86.Реформаційні течії в Україні в хvi ст.
- •87.Розвиток унійної ідеї в Україні хv – хvі ст.
- •88.Унійна діяльність православних в Україні наприкінці XVI ст.
- •90.Конфесійна ситуація в Україні після укладення Берестейської унії (1596 – 1599 рр.).
- •91.Розвиток архітектури та мистецтва в Україні хіv – хvі ст.
- •92.Просвітницька діяльність братств наприкінці хvі ст.
- •93.Зміни в національній мові.
- •94.Пересопницьке Євангеліє – писемна пам’ятка української розмовної мови хvі ст.
- •95.Поява нової староукраїнської літератури.
- •96.Полемічна література (Герасим Смотрицький, Петро Скарга, Іван Вишенський та ін.).
- •97.Поява нового національного епосу.
- •98.Рукописна книга в Україні хv – хvi ст.
- •100.Освіта в Україні у хv – хvі ст.
- •101.Поширення гуманістичної школи в Україні: єзуїтські колегії, протестантські гімназії.
- •102.Острозька школа-колегіум.
- •103.Українські гуманісти хv – хvі ст.
- •104.Основні гуманістичні ідеї в творчості Станіслава Оріховського.
- •105.Музика і театр в хіv – хvі ст.
- •106.Родина князів Острозьких в історії України хvі ст.
95.Поява нової староукраїнської літератури.
Давня українська література бере свій початок від часів давньоруської феодальної держави — Київської Русі. За вісім століть своєї історії пройшла кілька якісних етапів розвитку. Перший — становлення і розквіт літератури часів Київської Русі, або давньоруської літератури. Виникла вона на ґрунті усної народної словесності, слов'янської міфології, засвоєння (після запровадження 988 р. християнства) візантійсько-болгарського літературного досвіду. До наших днів дійшло два види пам'яток давньоруської літератури: перекладні та оригінальні. Із прийняттям християнства, будівництвом храмів і запровадженням шкільної освіти зростає попит на християнську церковну літературу, богослужебні книги, що й обумовило виникнення перекладної літератури (біблійні книги, апокрифи, «житія», патерики й ін.). Перекладна література приходила на Русь головним чином із Візантії. Оригінальна давньоруська література представлена у жанрах літописання («Повість минулих літ», «Київський літопис»), «повчань» («Поученіє» Володимира Мономаха) У ті часи співіснували мови давньоруська та старословянська, або церковнослов'янська. Давньоруською мовою писалися літературні твори, а також державні документи, скажімо, «Поученіє» Володимира Мономаха, «Слово о полку Ігоревім», збірник правових документів «Руська Правда», різні грамоти, ділові акти у XIV ст. більшу частину колишніх давньоруських земель (Волинь, Чернігово-Сіверщину, Поділля, Київщину) захопило Литовське князівство. Державною мовою у ньому була літературна мова колишніх руських князівств, яка складалася з елементів давньоруської та церковнослов'янської мов, а також живих народних говірок. Якісно новим етапом була література другої половини XVI—середини XVII ст. Боротьба проти соціального гноблення та колонізації зумовила розвиток національно-культурного руху, який знайшов своє відображення і в літературі. Виникають і розвиваються братства — органічній ї заможної частини міського населення, які стали осередками боротьби проти шляхетсько-католицької експансії. Історичні обставини того часу спричинили появу полемічної літератури, найвидатнішим представником якої був Іван В.
96.Полемічна література (Герасим Смотрицький, Петро Скарга, Іван Вишенський та ін.).
Поштовхом до полеміки стала книга польського пропагандиста католицизму, противника православ'я Петра Скарги "Про єдність церкви Божої" (1577), яка по суті була ідеологічною основою Брестської унії (1596). Ціла низка творів, наприклад полемічне "Посланіє до латин из их же кніг", з'явилося як відповідь на цю книгу П. Скарги. На захист православної віри піднялися православні священики, просвітителі XVI-XVII століть, перед якими стояло завдання - у словесному поєдинку викрити й засудити церковну унію, висміяти зрадників-уніатів.Церковно-релігійна боротьба довкола Берестейської церковної унії, яку повели православна шляхта, братства на терені політичному в сеймі, сеймиках, а також протестами і позовами в судах, поведена була також і на літературному полі, в творах полемічних.. Полеміку в унійній акції розпочав єзуїт Петро Скарга в р. 1577. Досвідчені в полемиці з протестантами, оо. єзуїти, з проголошенням Берестейської унії, унійну й католицьку пропаганду широко ведуть друкованим словом, у формі проповідей, публікацій, брошур, послань, цілих науково-богословських творів. Писали в цьому часі Петро Скарга (особливо в обороні Берестейського унійного собору), Іпатій Потій (найбільш плодовитий автор в цьому часі з боку уніятів), Йосафат Кунцевич, Лев Кревза і інш. Цієї літератури, писаної й ширеної освіченим (між інш., Іпатій Потій вчився в кальвінській школі кн. Радивила, потім в Краківській академії, до 33 року життя був протестантом), випробованим в дискусіях супротивником, не можна було замовчати, бо ж вона, за словами сучасників, „сіяла развращеніе", не протиставши якому, ,,ми, православні, в кінець розійдемося, у відступстві римського послушанія"... Так повстає православна полеміка з латино-уні-ятами, яка з кінця XVI в. тягнеться (з незначними перервами) до початку XVIII віку.. Іван Вишенський – один з найвідоміших і найвидатніших українських полемістів кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. Його молоді роки минули на Волині, і він був тісно пов'язаний з волинськими культурними осередками, насамперед Острогом До нашого часу дійшли шість списків творів Івана Вишенського, з яких три містять українську редакцію, три — старообрядницьку інтерпретацію.