- •1.Утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович, його внутрішня та зовнішня політика.
- •2.Боротьба Данила і Василька Романовичів за князівський стіл на Волині та Галичині (1205 – 1238 рр.).
- •3.Утвердження Данила Галицького на чолі Галицько-Волинського князівства (1219 –1245 рр.).
- •4. Наслідки монголо-татарської навали для земель та населення Південно-Західної Русі.
- •5. Сутність та форми залежності українських земель від Золотої Орди.
- •6. Боротьба Данила Галицького за незалежність від Золотої Орди.
- •8. Відносини Галицько-Волинської держави з Польщею, Литвою та Угорщиною за Данила Галицького.
- •9.Політика Данила Галицького щодо зміцнення та розбудови Галицько-Волинського князівства.
- •12.Волинське князівство в другій половині xііі ст
- •13. Захист земель Галицько-Волинського королівства від посягань Литви, Угорщини та Золотої Орди за наступників д.Галицького (1270 – 1323 рр.)
- •14. Галицько-Волинське князівство за часів князювання Юрія і Львовича.
- •17. Боротьба за українські землі між Литвою і Польщею в 1325 – 1352 рр.
- •18. Звільнення українських земель з-під влади Золотої Орди (хiv ст.).
- •19.Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.
- •20.Битва на Синіх Водах в сучасній історіографії.
- •21. Синьоводська битва: наслідки
- •23. Кревська унія та її наслідки
- •25. Грюнвальдська битва та її наслідки для Великого князівства Литовського.
- •26. Церковна політика великого князя Литовського Вітовта Кейстутовича.
- •27. Татарська політика великого князя Литовського Вітовта Кейстутовича
- •31. Київські князі Олельковичі
- •33.Останні спроби відновити удільний устрій в українських землях (80-ті роки хv – початок хvі ст.). Змова князів 1481 р., повстання м.Глинського.
- •34.Причини, зміст та наслідки московських змагань за українські землі (кінець хv – початок хvі ст.)
- •35.Українські землі в часи правління останніх Яггелонів (перша половина хvі ст.)
- •36.Реформи 60-х рр. Хvі ст. У Великому князівстві Литовському та їх наслідки.
- •37. Поширення влади польської корони на українські землі у хіv – хvі ст.
- •42.Політичний лад в українських землях хv – першої половини хvі ст.
- •"Артикули" Генріха Валуа 1573 р.
- •Місцеве управління
- •45. Українські магнати в хіv – хvі ст.
- •47. Соціально-економічний розвиток України в другій половині хіv – першій половині хvі ст.
- •48) Становище різних категорій українського селянства: обезземелення та поступове закріпачення
- •50.Розвиток українських міст, ремесел та торгівлі.
- •53) Італійські колонії та їхнє становище в умовах агресії татар і турків на Крим та Північне Причорномор’я.
- •55) Українські землі Північного Причорномор’я в складі Кримського ханства і Османської імперії. Дике поле.
- •56) Напади татар на українські землі наприкінці хv – в першій половині хvі ст.
- •59. Землі Слобідської України в хіv – хvі ст.
- •61. Генеза української козаччини у вітчизняній історіографії XIX – початку XX ст.
- •62. Генеза української козаччини в радянській історіографії.
- •63. Погляди сучасних вчених на проблему виникнення та становлення українського козацтва (в.Борисенко, в.Смолій, в.Щербак, н.Яковенко).
- •65. Утікацька та уходницька гіпотеза походження козацтва.
- •68. Козацтво в Україні як побутове явище: перші 100 років.
- •69. Антитатарські акції українського козацтва наприкінці 15 - в першій половині 16ст.
- •74. Молдавські походи козаків в другій половині XVI ст.
- •75.Морські експедиції українських козаків на Крим та Анатолійське узбережжя Чорного моря в 70 – 90-ті рр. Хvі ст.
- •76.Участь реєстрового козацтва у війнах Речі Посполитої (остання чверть хvі ст.).
- •78.Українське козацтво у планах антитурецької коаліції (90-ті рр. Хvі ст.).
- •79.Заснування Базавлуцької Січі. Щоденник е.Лясоти як історичний документ.
- •80.Повстання під проводом с. Наливайка.
- •81.Початкові етапи утвердження козацтва як окремого стану в Речі Посполитій.
- •81.Початкові етапи утвердження козацтва як окремого стану в Речі Посполитій.
- •82.Передумови та причини поділу старої Київської митрополії.
- •83.Українське православ’я у Великому князівстві Литовському.
- •84.Становище української православної церкви в другій половині хvі ст.
- •85.Поширення впливу католицької церкви в Україні хіv – хvі ст. Діяльність єзуїтського ордену.
- •86.Реформаційні течії в Україні в хvi ст.
- •87.Розвиток унійної ідеї в Україні хv – хvі ст.
- •88.Унійна діяльність православних в Україні наприкінці XVI ст.
- •90.Конфесійна ситуація в Україні після укладення Берестейської унії (1596 – 1599 рр.).
- •91.Розвиток архітектури та мистецтва в Україні хіv – хvі ст.
- •92.Просвітницька діяльність братств наприкінці хvі ст.
- •93.Зміни в національній мові.
- •94.Пересопницьке Євангеліє – писемна пам’ятка української розмовної мови хvі ст.
- •95.Поява нової староукраїнської літератури.
- •96.Полемічна література (Герасим Смотрицький, Петро Скарга, Іван Вишенський та ін.).
- •97.Поява нового національного епосу.
- •98.Рукописна книга в Україні хv – хvi ст.
- •100.Освіта в Україні у хv – хvі ст.
- •101.Поширення гуманістичної школи в Україні: єзуїтські колегії, протестантські гімназії.
- •102.Острозька школа-колегіум.
- •103.Українські гуманісти хv – хvі ст.
- •104.Основні гуманістичні ідеї в творчості Станіслава Оріховського.
- •105.Музика і театр в хіv – хvі ст.
- •106.Родина князів Острозьких в історії України хvі ст.
93.Зміни в національній мові.
Протягом XIV—XV ст. на ґрунті давньоруської мови під впливом народного мовлення сформувалася «руська мова», що стала офіційною державною мовою в Литовській державі. На зламі XV—XVI ст. сформувалися дві окремі літературні мови — староукраїнська та старобілоруська. Якщо до утворення Речі Посполитої (1569) функціонування руської мови було досить вільним, то після переходу Волині, Брацлавщини, Київщини до складу Польської держави вона зазнає дискримінації.. Поряд з вже традиційними юридично-діловим і літописним стилями, перекладною літературою, ораторсько-проповідницькою прозою бурхливо розвивається полемічний стиль (Г. Смотрицький, І. Вишенський, С. Зизаній), зароджується науковий (у лікарських посібниках, граматиках, словниках), виникає українське віршування Уже в літературних пам'ятках XIV — XV ст. чітко відбито риси, властиві українській мові. У XVI — першій половині XVII ст. українська мова, особливо розмовна, розвивалася далі. Офіційно-канцелярською, державною мовою в Литовській державі була «руська мова», що склалася на основі староруської мови часів Київської Русі. Цікавою пам'яткою, в якій яскраво відбився процес формування української мови, є так зване Пересопницьке євангеліє — рукописний переклад з книжної церковнослов'янської мови на мову «просту», близьку до тодішньої народно-розмовної української мови.
94.Пересопницьке Євангеліє – писемна пам’ятка української розмовної мови хvі ст.
визначна рукописна пам’ятка староукр. мови та мист-ва 16 ст. Один з перших укр. перекладів каноніч. тексту (четвероєвангелія), здійснений 1556 — 61 Михайлом Василевичем із Сянока та архімандритом Пересопницького монастиря Григорієм у с. Двірці та м. Пересопниці на Волині (тепер село Рівн. р-ну Рівн. обл.). Написане на пергаменті пізнім уставом чорним чорнилом і циноброю (червоною фарбою). У рукописі є ще «дробне» письмо, яким виписані всі приписки, післямови тощо. Пам’ятка містить унікальний матеріал для вивчення історії української мови на всіх її рівнях та взаємодії народнорозм. і книжних елементів в укр. літ.-писем. мові 16 ст. У ній чітко проступають риси живої нар. мови. На фонет. рівні це наявність народнорозм. фонеми и перед, ряду високого підняття, укр. рефлекси Ђ, перехід о, е в і в новозакритому складі тощо. На морфол. рівні засвідчено велику кількість варіантів за рахунок закінчень, властивих живомовній практиці. Синтакс. структура виразно українська. Народнорозм. лексику введено до тексту переважно за допомогою глос. Вони, як правило, ставляться поряд із словами оригіналу, але обрамляються «прямокутниками»; виписані «дробним» письмом. Це, здебільшого, старослов’ян. слова (напр., «чресла» — бедра, «бдЂти» — не спати), але є укр. глоси до укр. же слів. Вони свідчать про пошуки наддіал. слова, вироблення загальноукр. лекс. норми («стрЂху» — дах, «через збожя» — через пашню і т. п.). На графіці рукопису позначився другий південнослов’янський вплив. Рукопис багато орнаментований: різнокольорові з золотом високохудожні мініатюри, заставки, ініціали, кінцівки з укр. мотивами. До наук. обігу пам’ятку ввів О. Бодянський. Зберіг. в Ін-ті рукопису НБУВ (Київ).
З утворенням незалежної Української держави стало традицією під час присяги Президента на вірність народові України поряд з Конституцією України та Актом проголошення незалежності України класти П. Є. як найдорожчу духовну святиню.