- •1.Утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович, його внутрішня та зовнішня політика.
- •2.Боротьба Данила і Василька Романовичів за князівський стіл на Волині та Галичині (1205 – 1238 рр.).
- •3.Утвердження Данила Галицького на чолі Галицько-Волинського князівства (1219 –1245 рр.).
- •4. Наслідки монголо-татарської навали для земель та населення Південно-Західної Русі.
- •5. Сутність та форми залежності українських земель від Золотої Орди.
- •6. Боротьба Данила Галицького за незалежність від Золотої Орди.
- •8. Відносини Галицько-Волинської держави з Польщею, Литвою та Угорщиною за Данила Галицького.
- •9.Політика Данила Галицького щодо зміцнення та розбудови Галицько-Волинського князівства.
- •12.Волинське князівство в другій половині xііі ст
- •13. Захист земель Галицько-Волинського королівства від посягань Литви, Угорщини та Золотої Орди за наступників д.Галицького (1270 – 1323 рр.)
- •14. Галицько-Волинське князівство за часів князювання Юрія і Львовича.
- •17. Боротьба за українські землі між Литвою і Польщею в 1325 – 1352 рр.
- •18. Звільнення українських земель з-під влади Золотої Орди (хiv ст.).
- •19.Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.
- •20.Битва на Синіх Водах в сучасній історіографії.
- •21. Синьоводська битва: наслідки
- •23. Кревська унія та її наслідки
- •25. Грюнвальдська битва та її наслідки для Великого князівства Литовського.
- •26. Церковна політика великого князя Литовського Вітовта Кейстутовича.
- •27. Татарська політика великого князя Литовського Вітовта Кейстутовича
- •31. Київські князі Олельковичі
- •33.Останні спроби відновити удільний устрій в українських землях (80-ті роки хv – початок хvі ст.). Змова князів 1481 р., повстання м.Глинського.
- •34.Причини, зміст та наслідки московських змагань за українські землі (кінець хv – початок хvі ст.)
- •35.Українські землі в часи правління останніх Яггелонів (перша половина хvі ст.)
- •36.Реформи 60-х рр. Хvі ст. У Великому князівстві Литовському та їх наслідки.
- •37. Поширення влади польської корони на українські землі у хіv – хvі ст.
- •42.Політичний лад в українських землях хv – першої половини хvі ст.
- •"Артикули" Генріха Валуа 1573 р.
- •Місцеве управління
- •45. Українські магнати в хіv – хvі ст.
- •47. Соціально-економічний розвиток України в другій половині хіv – першій половині хvі ст.
- •48) Становище різних категорій українського селянства: обезземелення та поступове закріпачення
- •50.Розвиток українських міст, ремесел та торгівлі.
- •53) Італійські колонії та їхнє становище в умовах агресії татар і турків на Крим та Північне Причорномор’я.
- •55) Українські землі Північного Причорномор’я в складі Кримського ханства і Османської імперії. Дике поле.
- •56) Напади татар на українські землі наприкінці хv – в першій половині хvі ст.
- •59. Землі Слобідської України в хіv – хvі ст.
- •61. Генеза української козаччини у вітчизняній історіографії XIX – початку XX ст.
- •62. Генеза української козаччини в радянській історіографії.
- •63. Погляди сучасних вчених на проблему виникнення та становлення українського козацтва (в.Борисенко, в.Смолій, в.Щербак, н.Яковенко).
- •65. Утікацька та уходницька гіпотеза походження козацтва.
- •68. Козацтво в Україні як побутове явище: перші 100 років.
- •69. Антитатарські акції українського козацтва наприкінці 15 - в першій половині 16ст.
- •74. Молдавські походи козаків в другій половині XVI ст.
- •75.Морські експедиції українських козаків на Крим та Анатолійське узбережжя Чорного моря в 70 – 90-ті рр. Хvі ст.
- •76.Участь реєстрового козацтва у війнах Речі Посполитої (остання чверть хvі ст.).
- •78.Українське козацтво у планах антитурецької коаліції (90-ті рр. Хvі ст.).
- •79.Заснування Базавлуцької Січі. Щоденник е.Лясоти як історичний документ.
- •80.Повстання під проводом с. Наливайка.
- •81.Початкові етапи утвердження козацтва як окремого стану в Речі Посполитій.
- •81.Початкові етапи утвердження козацтва як окремого стану в Речі Посполитій.
- •82.Передумови та причини поділу старої Київської митрополії.
- •83.Українське православ’я у Великому князівстві Литовському.
- •84.Становище української православної церкви в другій половині хvі ст.
- •85.Поширення впливу католицької церкви в Україні хіv – хvі ст. Діяльність єзуїтського ордену.
- •86.Реформаційні течії в Україні в хvi ст.
- •87.Розвиток унійної ідеї в Україні хv – хvі ст.
- •88.Унійна діяльність православних в Україні наприкінці XVI ст.
- •90.Конфесійна ситуація в Україні після укладення Берестейської унії (1596 – 1599 рр.).
- •91.Розвиток архітектури та мистецтва в Україні хіv – хvі ст.
- •92.Просвітницька діяльність братств наприкінці хvі ст.
- •93.Зміни в національній мові.
- •94.Пересопницьке Євангеліє – писемна пам’ятка української розмовної мови хvі ст.
- •95.Поява нової староукраїнської літератури.
- •96.Полемічна література (Герасим Смотрицький, Петро Скарга, Іван Вишенський та ін.).
- •97.Поява нового національного епосу.
- •98.Рукописна книга в Україні хv – хvi ст.
- •100.Освіта в Україні у хv – хvі ст.
- •101.Поширення гуманістичної школи в Україні: єзуїтські колегії, протестантські гімназії.
- •102.Острозька школа-колегіум.
- •103.Українські гуманісти хv – хvі ст.
- •104.Основні гуманістичні ідеї в творчості Станіслава Оріховського.
- •105.Музика і театр в хіv – хvі ст.
- •106.Родина князів Острозьких в історії України хvі ст.
82.Передумови та причини поділу старої Київської митрополії.
У XIV — середині XV ст., коли процес централізації російських земель навколо Москви активізується,обидві держави намагаються мати власних митрополитів Православної церкви, щоб зміцнити основні важелі влади. Галицька митрополія була першим природним проявом розвалу старої Руської (Київської) митрополії внаслідок занепаду й поділу стародавньої Руської держави на окремі етнічно-національні й політичні одиниці. 1414-1415 рр. — період особливо гострої боротьби за Київську митрополію у трикутнику Литва — Москва — Візантія. Собори єпископів православної церкви 1415 р. в Новогрудку (березень, серпень, листопад), внаслідок яких було поставлено митрополитом «Церкви Київської і всієї Русі» Григорія Цамблака, продемонстрували явну антивізантійську й антимосковську політику. Опір Московського митрополита Фотія, який намагався подати обрання Цамблака як незаконне, не мав успіху.Отже, протягом усього XIV і першої половини XV ст. єдність митрополії всієї Русі неодноразово порушувалася. Напередодні остаточного розколу єдиної Київської митрополії на Московську і Київську боротьба навколо обсадження й контролю митрополичого престолу надзвичайно драматизувалася. По суті, вже задовго до обрання власного митрополита в Москві митрополити в Києві й Москві обиралися окремо; між ними точилася жорстока боротьба, що завершувалася взаємним викляттям. Московські митрополити, які й досі іменувалися «київськими», постійно перебували поза Україною, поза кафедрою й не дбали про духовне життя головної частини митрополії.1437 р.київська митрополія знову обєдналася, під Ісидором. Після від’їзду Ісидора Православна церква в Україні лишилася без митрополита на цілих десять років. Призначення на Київську митрополичу кафедру після Ісидора митрополита Григорія (в той час коли в Москві був митрополит Іона) означало остаточний поділ Київської митрополії на дві — Московську і Київську, в якій залишилася Українсько-білоруська православна церква в польсько-литовській державі. Після поділу Київської митрополії Московська митрополія і московська князівська влада всіляко відмежовуються від Рима й від Константинополя, який визнав унію 1439 р.
83.Українське православ’я у Великому князівстві Литовському.
Є припущення, що вже Гедимін дбав про заснування Литовської митрополії, незалежної від Київського митрополита, що у той час перебував у Москві. Згідно списків у Патріаршому соборі, що відбувався у Царгороді у 1329 року брав участь митрополит Литовський Феофіл.
І Гедимін і Ольгерд (у хрещенні Олександр) у питаннях віри дотримувалися поміркованих позицій. Вони розуміли, що єдність такого справді великого за територією і різноманітного за етнічним складом князівства, як Литовське, можна було досягти лише врівноваженою позицію правителів. Поступово литовські князі, усвідомлюючи досконалість православної української культури, не лише приймають хрещення, а й переймають традиції української культури і все діловодство ведуть українською мовою. Їхню діяльність щодо оборони православної віри, правових і культурних звичаїв Русі-України Михайло Грушевський вважав продовженням традицій Київської Русі більшою мірою, аніж це відбувалося у Московії. у 1355 було офіційно проголошену Царгородом Литовську Митрополію і митрополит Роман почав боротися за поширення свого впливу на всю територію України, Білорусі та Литви. була укладена Кревська унія: Польське королівство і Велике князівство Литовське об’єдналися в одну державу через шлюб великого князя Ягайла з польською королевою Ядвигою. Ягайло прийняв католицизм. І був коронований на короля об'єднаної держави, зобов’язуючись розповсюджувати в ній католицьку віру. І вже на початку 1387 року Ягайло видає у Вільні дві грамоти. У Городельському привілеї Ягайла й його наступника князя Вітовта 1413 року взагалі забороняється православній шляхті брати участь у княжих радах і урядах. Однак цей привілей, наданий католикам, практично не виконувався. Та й сам князь Вітовт, який спершу був православним, потім у 1386 році перейшов на католицтво, пізніше знову повернувся до православ’я, і врешті таки помер католиком, був релігійно індиферентним.