- •1.Утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович, його внутрішня та зовнішня політика.
- •2.Боротьба Данила і Василька Романовичів за князівський стіл на Волині та Галичині (1205 – 1238 рр.).
- •3.Утвердження Данила Галицького на чолі Галицько-Волинського князівства (1219 –1245 рр.).
- •4. Наслідки монголо-татарської навали для земель та населення Південно-Західної Русі.
- •5. Сутність та форми залежності українських земель від Золотої Орди.
- •6. Боротьба Данила Галицького за незалежність від Золотої Орди.
- •8. Відносини Галицько-Волинської держави з Польщею, Литвою та Угорщиною за Данила Галицького.
- •9.Політика Данила Галицького щодо зміцнення та розбудови Галицько-Волинського князівства.
- •12.Волинське князівство в другій половині xііі ст
- •13. Захист земель Галицько-Волинського королівства від посягань Литви, Угорщини та Золотої Орди за наступників д.Галицького (1270 – 1323 рр.)
- •14. Галицько-Волинське князівство за часів князювання Юрія і Львовича.
- •17. Боротьба за українські землі між Литвою і Польщею в 1325 – 1352 рр.
- •18. Звільнення українських земель з-під влади Золотої Орди (хiv ст.).
- •19.Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.
- •20.Битва на Синіх Водах в сучасній історіографії.
- •21. Синьоводська битва: наслідки
- •23. Кревська унія та її наслідки
- •25. Грюнвальдська битва та її наслідки для Великого князівства Литовського.
- •26. Церковна політика великого князя Литовського Вітовта Кейстутовича.
- •27. Татарська політика великого князя Литовського Вітовта Кейстутовича
- •31. Київські князі Олельковичі
- •33.Останні спроби відновити удільний устрій в українських землях (80-ті роки хv – початок хvі ст.). Змова князів 1481 р., повстання м.Глинського.
- •34.Причини, зміст та наслідки московських змагань за українські землі (кінець хv – початок хvі ст.)
- •35.Українські землі в часи правління останніх Яггелонів (перша половина хvі ст.)
- •36.Реформи 60-х рр. Хvі ст. У Великому князівстві Литовському та їх наслідки.
- •37. Поширення влади польської корони на українські землі у хіv – хvі ст.
- •42.Політичний лад в українських землях хv – першої половини хvі ст.
- •"Артикули" Генріха Валуа 1573 р.
- •Місцеве управління
- •45. Українські магнати в хіv – хvі ст.
- •47. Соціально-економічний розвиток України в другій половині хіv – першій половині хvі ст.
- •48) Становище різних категорій українського селянства: обезземелення та поступове закріпачення
- •50.Розвиток українських міст, ремесел та торгівлі.
- •53) Італійські колонії та їхнє становище в умовах агресії татар і турків на Крим та Північне Причорномор’я.
- •55) Українські землі Північного Причорномор’я в складі Кримського ханства і Османської імперії. Дике поле.
- •56) Напади татар на українські землі наприкінці хv – в першій половині хvі ст.
- •59. Землі Слобідської України в хіv – хvі ст.
- •61. Генеза української козаччини у вітчизняній історіографії XIX – початку XX ст.
- •62. Генеза української козаччини в радянській історіографії.
- •63. Погляди сучасних вчених на проблему виникнення та становлення українського козацтва (в.Борисенко, в.Смолій, в.Щербак, н.Яковенко).
- •65. Утікацька та уходницька гіпотеза походження козацтва.
- •68. Козацтво в Україні як побутове явище: перші 100 років.
- •69. Антитатарські акції українського козацтва наприкінці 15 - в першій половині 16ст.
- •74. Молдавські походи козаків в другій половині XVI ст.
- •75.Морські експедиції українських козаків на Крим та Анатолійське узбережжя Чорного моря в 70 – 90-ті рр. Хvі ст.
- •76.Участь реєстрового козацтва у війнах Речі Посполитої (остання чверть хvі ст.).
- •78.Українське козацтво у планах антитурецької коаліції (90-ті рр. Хvі ст.).
- •79.Заснування Базавлуцької Січі. Щоденник е.Лясоти як історичний документ.
- •80.Повстання під проводом с. Наливайка.
- •81.Початкові етапи утвердження козацтва як окремого стану в Речі Посполитій.
- •81.Початкові етапи утвердження козацтва як окремого стану в Речі Посполитій.
- •82.Передумови та причини поділу старої Київської митрополії.
- •83.Українське православ’я у Великому князівстві Литовському.
- •84.Становище української православної церкви в другій половині хvі ст.
- •85.Поширення впливу католицької церкви в Україні хіv – хvі ст. Діяльність єзуїтського ордену.
- •86.Реформаційні течії в Україні в хvi ст.
- •87.Розвиток унійної ідеї в Україні хv – хvі ст.
- •88.Унійна діяльність православних в Україні наприкінці XVI ст.
- •90.Конфесійна ситуація в Україні після укладення Берестейської унії (1596 – 1599 рр.).
- •91.Розвиток архітектури та мистецтва в Україні хіv – хvі ст.
- •92.Просвітницька діяльність братств наприкінці хvі ст.
- •93.Зміни в національній мові.
- •94.Пересопницьке Євангеліє – писемна пам’ятка української розмовної мови хvі ст.
- •95.Поява нової староукраїнської літератури.
- •96.Полемічна література (Герасим Смотрицький, Петро Скарга, Іван Вишенський та ін.).
- •97.Поява нового національного епосу.
- •98.Рукописна книга в Україні хv – хvi ст.
- •100.Освіта в Україні у хv – хvі ст.
- •101.Поширення гуманістичної школи в Україні: єзуїтські колегії, протестантські гімназії.
- •102.Острозька школа-колегіум.
- •103.Українські гуманісти хv – хvі ст.
- •104.Основні гуманістичні ідеї в творчості Станіслава Оріховського.
- •105.Музика і театр в хіv – хvі ст.
- •106.Родина князів Острозьких в історії України хvі ст.
34.Причини, зміст та наслідки московських змагань за українські землі (кінець хv – початок хvі ст.)
Новим претендентом на спадщину Київської Русі ставала Московія . У своїх великодержавних прагненнях у зазначений період Московія вперше намагалася вживати ідеологічні обґрунтування такої політики, а діючи практично, втручатися у справи Великого князівства Литовського та інших сусідніх слов’янських держав .Провідну роль поступово почало відігравати Московське князівство (в ньому правили нащадки прийомного сина татаро-монгольського хана Батия Олександра Невського). Один із них, Іван Калита в першій половині XІV ст. заклав основи могутності Москви, приєднав до неї ряд сусідніх князівств, почавши таким чином процес «збирання земель». Його наступники Дмитрій Донской, Василій І і Василій II значно розширили кордони Московської держави за рахунок приєднання інших удільних князівств
А Василій III до свого титулу додав «і государ всея Русі», що стало виявом московських претензій на всю територіальну спадщину Київської держави. У 1547 р. Іван IV Васильович) офіційно прийняв царський титул. Паралельно зростали великодержавні апетити московських правителів. Скориставшись процесами, які відбувалися у Великому князівстві Литовському (централізація, скасування удільних князівств тощо), Московія намагалася захопити його прикордонні землі. Так, об’єктом її зацікавлень стали Смоленщина, Чернігово-Сіверщина і навіть Волинь. Впливи Московського князівства на землях Чернігово-Сіверщини зростали паралельно до посилення опозиційних настроїв української княжо-боярської еліти у Великому князівстві Литовському. Великий Московський князь давав підданство опозиційним українським князям -Сіверськимще з часів Жиґимонта Кейстутовича (1435–1440). До нього втекли князі й після невдалої змови 1481 р. Початок XVI ст. характеризується московсько-литовськими війнами, дії яких відбувалися зокрема на Чернігівщині та в Білорусі. А протягом XV ст. спостерігався перехід дрібних княжінь північної Чернігово-Сіверщини під васальну зверхність Москви. Князі Мезецького, Трубецького, Одоєвського, Воротинського та інших княжінь переходять на службу до Москви разом із отчинами, тобто з територіями власних князівств. У збройних конфліктах протягом 1492–1503 рр. Велике князівство Литовське втратило практично все колишнє Чернігівське князівство із 319 містами і 70 волостями, включно з Черніговом, Брянськом, Путивлем, Стародубом, Новгородом.
У 1500 р., під час московського походу, литовське військо було розбите і до Москви приєднано Чернігово-Сіверщину. Остаточно Новгород-Сіверське князівство було відвойоване від Великого князівства Литовського у 1503 р. Вже у 1522 р. великий московський князь Василій ІІІ ліквідував це удільне князівство, як і решту удільних князівств північно-східної Русі. Поглиблення польського впливу на Велике князівство Литовське призвело до того, що давні українські князівські роди переважно Чернігово-Сіверщини самі переходили у підданство московського князя (згодом царя). З Москвою пов’язували вони свої надії на підтримку своїх планів. Після невдалого повстання М. Глинського (див. далі) розпочалася нова війна між Московським та Великим литовським князівствами. Москва не стільки «опікувалася» долею планів Глинського, скільки хотіла заволодіти Смоленщиною. 8 вересня 1514 р. київський воєвода, великий гетьман литовський, князь Костянтин Іванович Острозький (бл. 1460–1530), який у 1500 р. сам потрапляв у московський полон, наніс поразку чисельно вдвічі переважаючому московському війську під Оршею. У цій битві загін кінноти очолював майбутній засновник Тернополя і коронний гетьман Ян Амор Тарновський (1481–1566). Таким чином, на зламі XV–XVІ ст. Московська держава проголосила свої великодержавні амбіції і активізувала будівництво своєї державиї за рахунок приєднання чужих земель, зокрема українських.