- •1.Утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович, його внутрішня та зовнішня політика.
- •2.Боротьба Данила і Василька Романовичів за князівський стіл на Волині та Галичині (1205 – 1238 рр.).
- •3.Утвердження Данила Галицького на чолі Галицько-Волинського князівства (1219 –1245 рр.).
- •4. Наслідки монголо-татарської навали для земель та населення Південно-Західної Русі.
- •5. Сутність та форми залежності українських земель від Золотої Орди.
- •6. Боротьба Данила Галицького за незалежність від Золотої Орди.
- •8. Відносини Галицько-Волинської держави з Польщею, Литвою та Угорщиною за Данила Галицького.
- •9.Політика Данила Галицького щодо зміцнення та розбудови Галицько-Волинського князівства.
- •12.Волинське князівство в другій половині xііі ст
- •13. Захист земель Галицько-Волинського королівства від посягань Литви, Угорщини та Золотої Орди за наступників д.Галицького (1270 – 1323 рр.)
- •14. Галицько-Волинське князівство за часів князювання Юрія і Львовича.
- •17. Боротьба за українські землі між Литвою і Польщею в 1325 – 1352 рр.
- •18. Звільнення українських земель з-під влади Золотої Орди (хiv ст.).
- •19.Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.
- •20.Битва на Синіх Водах в сучасній історіографії.
- •21. Синьоводська битва: наслідки
- •23. Кревська унія та її наслідки
- •25. Грюнвальдська битва та її наслідки для Великого князівства Литовського.
- •26. Церковна політика великого князя Литовського Вітовта Кейстутовича.
- •27. Татарська політика великого князя Литовського Вітовта Кейстутовича
- •31. Київські князі Олельковичі
- •33.Останні спроби відновити удільний устрій в українських землях (80-ті роки хv – початок хvі ст.). Змова князів 1481 р., повстання м.Глинського.
- •34.Причини, зміст та наслідки московських змагань за українські землі (кінець хv – початок хvі ст.)
- •35.Українські землі в часи правління останніх Яггелонів (перша половина хvі ст.)
- •36.Реформи 60-х рр. Хvі ст. У Великому князівстві Литовському та їх наслідки.
- •37. Поширення влади польської корони на українські землі у хіv – хvі ст.
- •42.Політичний лад в українських землях хv – першої половини хvі ст.
- •"Артикули" Генріха Валуа 1573 р.
- •Місцеве управління
- •45. Українські магнати в хіv – хvі ст.
- •47. Соціально-економічний розвиток України в другій половині хіv – першій половині хvі ст.
- •48) Становище різних категорій українського селянства: обезземелення та поступове закріпачення
- •50.Розвиток українських міст, ремесел та торгівлі.
- •53) Італійські колонії та їхнє становище в умовах агресії татар і турків на Крим та Північне Причорномор’я.
- •55) Українські землі Північного Причорномор’я в складі Кримського ханства і Османської імперії. Дике поле.
- •56) Напади татар на українські землі наприкінці хv – в першій половині хvі ст.
- •59. Землі Слобідської України в хіv – хvі ст.
- •61. Генеза української козаччини у вітчизняній історіографії XIX – початку XX ст.
- •62. Генеза української козаччини в радянській історіографії.
- •63. Погляди сучасних вчених на проблему виникнення та становлення українського козацтва (в.Борисенко, в.Смолій, в.Щербак, н.Яковенко).
- •65. Утікацька та уходницька гіпотеза походження козацтва.
- •68. Козацтво в Україні як побутове явище: перші 100 років.
- •69. Антитатарські акції українського козацтва наприкінці 15 - в першій половині 16ст.
- •74. Молдавські походи козаків в другій половині XVI ст.
- •75.Морські експедиції українських козаків на Крим та Анатолійське узбережжя Чорного моря в 70 – 90-ті рр. Хvі ст.
- •76.Участь реєстрового козацтва у війнах Речі Посполитої (остання чверть хvі ст.).
- •78.Українське козацтво у планах антитурецької коаліції (90-ті рр. Хvі ст.).
- •79.Заснування Базавлуцької Січі. Щоденник е.Лясоти як історичний документ.
- •80.Повстання під проводом с. Наливайка.
- •81.Початкові етапи утвердження козацтва як окремого стану в Речі Посполитій.
- •81.Початкові етапи утвердження козацтва як окремого стану в Речі Посполитій.
- •82.Передумови та причини поділу старої Київської митрополії.
- •83.Українське православ’я у Великому князівстві Литовському.
- •84.Становище української православної церкви в другій половині хvі ст.
- •85.Поширення впливу католицької церкви в Україні хіv – хvі ст. Діяльність єзуїтського ордену.
- •86.Реформаційні течії в Україні в хvi ст.
- •87.Розвиток унійної ідеї в Україні хv – хvі ст.
- •88.Унійна діяльність православних в Україні наприкінці XVI ст.
- •90.Конфесійна ситуація в Україні після укладення Берестейської унії (1596 – 1599 рр.).
- •91.Розвиток архітектури та мистецтва в Україні хіv – хvі ст.
- •92.Просвітницька діяльність братств наприкінці хvі ст.
- •93.Зміни в національній мові.
- •94.Пересопницьке Євангеліє – писемна пам’ятка української розмовної мови хvі ст.
- •95.Поява нової староукраїнської літератури.
- •96.Полемічна література (Герасим Смотрицький, Петро Скарга, Іван Вишенський та ін.).
- •97.Поява нового національного епосу.
- •98.Рукописна книга в Україні хv – хvi ст.
- •100.Освіта в Україні у хv – хvі ст.
- •101.Поширення гуманістичної школи в Україні: єзуїтські колегії, протестантські гімназії.
- •102.Острозька школа-колегіум.
- •103.Українські гуманісти хv – хvі ст.
- •104.Основні гуманістичні ідеї в творчості Станіслава Оріховського.
- •105.Музика і театр в хіv – хvі ст.
- •106.Родина князів Острозьких в історії України хvі ст.
21. Синьоводська битва: наслідки
Блискуча перемога Ольгерда знаменує собою остаточне звільнення всіх поліських земель включно з Києвом, Поділля та значної частини Наддніпрянщини з-під Ординського панування. Завдяки цьому Полісся вдруге в своїй історії об'єднується в складі єдиного державного утворення на чолі з Великим князем Литви, Русі та Жемайтії Ольгердом. Новим князем Києва стає син Ольгерда Володимир, а Велике князівство Литовське перетворюється на найбільшу державу Європи, влада якої поширюється на всі білоруські та більшу частину українських земель колишньої Русі, сягаючи Причорномор'я.
Водночас на Галичині стверджується влада Польської корони, а російські терени Русі залишаються під монголо-татарським ігом ще протягом більше ніж 100 років.
Князь Ольгерд продовжує розбудову ВКЛ, активно залучаючи до державного управління як етнічну литовську, так і русинську шляхту. По всьому Поліссю зводяться нові церкви й відроджуються міста, з'являються поселенці - литвини.
Будучи хрещеним язичником, князь Ольгерд провадить толерантну релігійну політику, зокрема відновлює православну митрополію Києва (Литовсько-Руська митрополія).
Перебуваючи у союзницьких відносинах із Тверським князівством, ВКЛ підтримує його у конфліктах із Московським князівством, зокрема у 1368 та 1370 роках литовсько-русинська армія двічі здійснює невдалу облогу Кремля.
24 травня 1377 року князь Литви, Русі та Жемайтії Ольгерд помирає й, згідно з Хронікою Длугоша та Лівонською хронікою, стає останнім з великих володарів Європи, якого було спалено за древнім язичницьким ритуалом. Прах князя Ольгерда було поховано на теренах сучасного села Турлоїшкес за 25 км на північ від Вільнюса.
22.Київське удільне князівство за Володимира Ольгердовича.Володимир Ольгердович- перший Київський князь (1362-1394) із династії Гедиміновичів, син Великого князя Литовського Ольгерда. Охрещений матір'ю за православним обрядом, вихований на слов'янських звичаях і традиціях, він не був сприйнятий в Києві як чужинець і швидко порозумівся з місцевим боярством. В нечисленних документах, що збереглися з тих часів, Володимир Ольгердович іменує себе "З Божої ласки князь Київський". Внаслідок Битви на Синіх Водах литовсько-руські війська Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича розбили орди монголо-татарських правителів та їх союзників на чолі з Київським князем Федором Івановичем. Київ остаточно увійшов до складу Великого князівства Литовського. Як володар Київського князівства провадив самостійну політику, карбував власну монету. Виступив проти політики обмеження удільних князів і, програвши війну з Вітовтом, мусив уступити Київське князівство. Вигнаний з Києва Вітовтом, отримавши замість нього Копил. В останнє підписався під миром Вітовта з Орденом у 1398 р. Його старший син Олелько Володимирович займав Київський престол у 1443-1454 рр. А середній син Іван Володимирович став засновником роду Більських. З одержанням автономних прав українські князі й найбільше боярство почали відверто претендувати на повну незалежність від литовської правлячої верхівки. Їх підтримували й литовські удільні князі. На чільне місце в державотворчому процесі з початку 70-х років висунулося Київське князівство, яке стаю центром консолідації української народності. За короткий час воно приєднало до себе Переяславщину, значну частину Чернігово-Сіверщини й простяглося від водорозділу Південного Бугу, Тетерева й Случі на заході до притоки Сіверського Дінця р. Тихої Сосни на сході. Київський князь Володимир Ольгердович поділяв прагнення місцевої знаті до самостійності, чимдалі настійливіше виводив її з підпорядкування великому князю литовському, ігнорував розпорядження центральних властей, а то й протидіяв їм. Князь організував карбування власної монети, що фактично зробило князівство фінансово незалежним від Литви.