- •Модуль і. Історія культури україни від найдавніших часів до сьогодення Семінар 1. Витоки української культури
- •Теми доповідей та рефератів
- •Тематика наукових есе
- •Рекомендована література
- •Семінар 2. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (іх – хііі ст.)
- •Теми доповідей та рефератів
- •Тематика наукових есе
- •Рекомендована література
- •Теми доповідей та рефератів
- •Тематика наукових есе
- •Рекомендована література
- •Семінар 4. Культурний розвиток України в другій половині XVII – xviiі ст. Феномен українського бароко
- •Теми доповідей та рефератів
- •Тематика наукових есе
- •Рекомендована література
- •Семінар 5. Українська національна культура та її місце в загальноєвропейському контексті в хіх – на початку хх ст.
- •Теми доповідей та рефератів
- •Тематика наукових есе
- •Рекомендована література
- •Семінар 6. Українська культура в хх ст.
- •Теми доповідей та рефератів
- •Тематика наукових есе
- •Рекомендована література
- •Семінар 7. Тенденції розвитку культури незалежної України в умовах глобалізації
- •Теми доповідей та рефератів
- •Тематика наукових есе
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Рекомендована література
- •Критерії оцінювання знань
- •Стисла хронологія подій української культури
- •Словник термінів і понять
- •Вимоги та рекомендації щодо виконання окремих видів робіт1
- •Вимоги до оформлення наукових доповідей і рефератів
- •Культурно-освітнє значення діяльності і. Федорова
- •Поради щодо написання наукових есе
- •Основні рекомендації до створення мультимедійних презентацій у Microsoft Power Point3
Критерії оцінювання знань
Оцінювання знань студентів з дисципліни «Історія української культури» здійснюється на основі результатів поточного (рейтингового) і підсумкового контролю знань (системи залікових одиниць).
Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного, модульного та підсумкового тестового контролю.
Поточний контроль здійснюється на семінарських заняттях. За змістом він включає два аспекти: якість засвоєння матеріалу, який охоплюється темою заняття, та сумлінність студента у виконанні завдань самостійної роботи.
Модульний контроль передбачає написання студентами модульної контрольної роботи у тестовій формі.
Підсумковий контроль здійснюється у формі письмового іспиту.
Навчальна дисципліна “Історія української культури” оцінюється за модульно-рейтинговою системою, яка складається з одного модулю в семестрі. Модульна контрольна робота проводиться на 15 тижні семестру.
Результати поточного контролю знань студентів у цілому (з урахуванням систематичності і активності роботи та виконання модульних завдань) оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів, з яких 20 балів відводиться на модульний контроль.Загальну кількість балів, набраних студентом за навчальну дисципліну, становить середнє арифметичне поточної кількості балів (максимум 100 балів) та балів, отриманих на іспиті (максимум 100 балів).
Стисла хронологія подій української культури
1 млн. р. тому – поява першої людини на території України біля с. Королеве (Закарпаття).
40–35 тис. років тому – поява людини сучасного типу – кроманьйонця; заселення всієї території сучасної України.
сер. V – ІІI тис до н.е. – становлення та розвиток Трипільської культури.
IX – перша половина VII ст. до н. е. – кіммерійська культура на території України.
Сер. VII ст. до н.е. – початок грецької колонізації Північного Причорномор'я.
VІI–ІІІ ст. до н.е. – скіфська культура на території України.
Кін. ІІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е. – Зарубинецька археологічна культура.
ІII ст. до н.е. — ІІІ ст. н.е. — існування в Північному Причорномор’ї сарматів.
І–ІІ ст. н.е. – перші писемні згадки про слов'янські племена римських авторів.
ІІ–V ст – Черняхівська археологічна культура.
Кін. V ст. – заснування м. Києва.
VI ст. – згадки про слов'ян візантійських істориків Йордана, Прокопія Кесарійського та Іоанна Ефеського.
ІХ–ХІІІ ст. – існування Київської Русі.
Близько IX ст. – поява писемності в Київській Русі.
860 – спроба охрестити Русь князем Аскольдом.
955 або 957 – прийняття християнства княгинею Ольгою та її оточенням.
980 – спроба реформувати язичництво князем Володимиром Великим.
988 – початок запровадження Володимиром Великим християнства на Русі.
989-996 – побудова князем Володимиром Святославичем у Києві церкви Богородиці (Десятинної церкви).
1036 – будівництво Спаського собору в Чернігові.
1037 – за «Повістю минулих літ», князь Ярослав збудував Софійський собор у Києві. Заснування у Софії Київській першої відомої на Русі бібліотеки.
1037 – спорудження Золотих воріт у Києві.
1037–1050 – написання Іларіоном першого давньоруського релігійно-філософського твору «Слово про закон і благодать».
1037–1039 – створення першого Київського літопису.
1051 – заснування Києво-Печерського монастиря (лаври).
1051 – призначення Ярославом Мудрим Іларіона на посаду руського митрополита.
1056–1057 – написання «Остромирового Євангелія» – найдавнішої точно датованої книги, що збереглася до наших днів.
1070–1088 – зведено Михайлівський собор у Видубичах.
1073 – створення «Ізборника Святослава».
1073–1078 спорудження Успенського собору Києво-Печерського монастиря (підірваний у 1941 р., відбудований 2000 р.).
1073–1090 – функціонування іконописної майстерні в Печерській лаврі.
1086 – за В. Татищевим, заснування в Києві першої школи для дівчат.
1093 – створення Початкового (Києво-Печерського) літописного зводу.
1108 – побудова Михайлівського Золотоверхого собору в Києві. Зруйнований 1934 p., відбудований 2001 р.
1113 – укладання монахом Києво-Печерського монастиря Нестором літопису «Повість минулих літ».
1117–1118 – Володимиром Мономахом складено «Повчання дітям».
1144–1146 – будівництво Кирилівської церкви, у якій збереглося 800 кв. м фрескового розпису.
1147 – висвячення київським митрополитом без дозволу константинопольського патріарха Климента Смолятича, який став другим після Іларіона митрополитом з руських.
1185–1187 –написання «Слова о полку Ігоревім».
1200 – упорядкування Київського літопису ігуменом Видубицького монастиря Мойсеєм.
1215–1230 – складання «Києво-Печерського патерика», твору про заснування Києво-Печерського монастиря.
1256 – заснування міста Львова.
1292 – закінчено Галицько-Волинський літопис.
1460 – виникнення у Львові першої друкарні С. Дропана.
1483 – видання в Римі латинською мовою першої друкованої української книги «Прогностична оцінка поточного 1483 року» Юрія Дрогобича.
1541 – заснування першої в Україні папірні у місті Буськ на Львівщині.
1556–1561 – створення на пергаменті Пересопницького євангелія – визначної пам'ятки української культури.
1573 – заснування Іваном Федоровим друкарні у Львові за допомогою львівських міщан.
1574, лютий – І. Федоров надрукував у Львові книгу «Апостол».
1576 – заснування в м. Острозі князем Василем-Костянтином Острозьким першої української школи вищого рівня – Острозької академії. Припинила існування в 1636 р.
1581 – видання Іваном Федоровим в Острозі «Острозької Біблії» – першого повного перекладу Святого Письма староукраїнською мовою.
1585–1586 – організаційне оформлення Львівського ставропігійного братства.
1585 – заснування Львівської братської школи.
1587 – видання в Острозі перших полемічних творів «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий», автором яких був Герасим Смотрицький.
1596 – укладення Берестейської церковної унії, утворення уніатської (греко-католицької) церкви.
1615 – заснування в Києві на Подолі Київського Богоявленського братства і школи.
1615 – заснування архімандритом Єлисеєм Плетенецьким друкарні Києво-Печерської лаври – першої друкарні в Києві.
1619 – видання друкарнею Віленського братства праці М. Смотрицького «Граматика словенския...» – єдиного на той час посібника з мови.
1620 – вступ гетьмана П. Сагайдачного разом з усім Військом Запорізьким до Київського братства.
1620, 9 жовтня – єрусалимський патріарх Феофан висвятив у київські митрополити Йова Борецького.
1631 – заснування П. Могилою Лаврської школи – «гімназіону».
1632 – заснування П. Могилою Київської (Києво-Могилянської) колегії – навчального закладу вищого типу.
1632 – офіційне відновлення королем Речі Посполитої Владиславом ІV православної ієрархії.
1661 – заснування на базі єзуїтського колегіуму Львівського університету – важливого осередку освіти і науки в Галичині
1674, липень – здійснене перше видання «Синопису», першого систематичного опису історії України від найдавніших часів до останньої чверті XVII ст. Довгий час використувався як підручник з історії.
1701 – завдяки заходам гетьмана І.Мазепи Київський колегіум за указом Петра І офіційно став Києво-Могилянською академією.
1720 –указ Петра І про вилучення із церков україномовних книг, про заборону друкувати в Україні будь-які книги, крім церковних.
1738 – створення Глухівської співацької школи.
1745–1760 – будівництво собору Св. Юра у Львові.
1747–1753 – будівництво Андріївської церкви у Києві.
1764 – в Єлисаветграді засновано першу в Україні друкарню з гражданським (цивільним) шрифтом.
1784 – відновлення австрійським імператором Йосифом ІІ Львівського університету (нині – Львівський національний університет імені Івана Франка).
1796 – заснування в Умані дендрологічного парку «Софіївка».
1797 – заснування дендрологічного парку «Олександрія» у Білій Церкві.
1798 – видання в Петербурзі трьох частин «Енеїди» І.П.Котляревського (повністю видання здійснено у 1842 р,).
1799–1803 – спорудження палацу К. Розумовського в Батурині (архітектор – Ч. Камерон).
1805 – відкриття Харківського університету (нині – Харківський національний університет імені В. Каразіна), засновником якого був український вчений Василь Каразін.
1812 – у Харкові створено першу професійну театральну трупу.
1817 – у Львові засновано Оссоленіум (Львівський інститут Оссолінських) – культурно-освітню установу (бібліотека і музей).
1818 – заснування Полтавського вільного театру – професійного театру на чолі з І. Котляревським.
1819 – видання праці М.Цертелєва «Досвід збирання старовинних малоросійських пісень», яка започаткувала українську фольклористику.
1830 – в Одесі відкрито першу в Україні публічну бібліотеку.
1834 – заснування в Києві Університету імені Св. Володимира (нині – Київський національний університет імені Т. Шевченка).
1834, 4 грудня – заснування при Університеті Св. Володимира в Києві «особливого виховного закладу» – Педагогічного інституту (нині – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова)
1840 – уперше вийшов друком «Кобзар» Т.Г.Шевченка.
1846–1847 – діяльність Кирило-Мефодіївського братства (товариства)
1848, 15 травня – у Львові вийшла перша українська газета «Зоря Галицька».
1848, вересень – відкриття у Львівському університеті кафедри української мови («руської словесності»), очолену Я. Головацьким.
1859, жовтень – у Києві відкрито першу в Російській імперії недільну школу.
1859 – у Києві засновано осередок української інтелігенції «Громада».
1861, січень – 1862, жовтень – час видання у Петербурзі українського громадсько-політичного і літературно-художнього журналу «Основа».
1862 – створення поетом П. Чубинським вірша «Ще не вмерла Україна», який у середині 60-х років XIX ст. був покладений на музику композитором М. Вербицьким і зараз є Державним Гімном України.
1862–1882 – спорудження в Києві Володимирського кафедрального собору.
1863, 18 липня – вийшов таємний указ російського міністра внутршініх справ П. Валуєва із забороною друку книг українською мовою.
1865 – в Одесі на базі Рішельєвського ліцею відкрито Новоросійський університет (нині – Одеський національний університет імені I.I. Мечникова).
1868 – у Львові засноване товариство «Просвіта».
1873, лютий – заснування в Києві Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
1873, грудень – у Львові засноване літературне товариство імені Т.Г.Шевченка, з 1892 р. – Наукове товариство імені Шевченка (НТШ).
1875 – на базі теологічного інституту засновано Чернівецький університет (нині – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича).
1876, 18 травня – підписання Олександром II так званого Емського акта.
1898 – відкриття Київського політехнічного інституту.
1899 – заснування в Києві Історичного музею (нині – Національний історичний музей України).
1903 – у Полтаві відкрито пам'ятник І. Котляревському.
1903 – видання у Відні «Біблії» українською мовою – першого повного україномовного видання Святого Письма.
1913 – у Києві збудовано будинок Педагогічного музею (нині Будинок учителя).
1917, 18 грудня – створення в Києві Української академії мистецтва (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).
1918, серпень – створено Національну бібліотеку Української держави.
1918, серпень – заснування Кам'янець-Подільського державного українського університету (нині – Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).
1918, 14 листопада – у Києві указом гетьмана П.Скоропадського засновано Українську Академію наук, першим президентом якої було обрано В. Вернадського.
1918 – заснування в Катеринославі (Дніпропетровську) університету.
1919, березень – заснована Одеська кіностудія художніх фільмів.
1921, жовтень – на церковному соборі у Києві створено Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ) під проводом В. Липківського.
1922 – заснування Лесем Курбасом театру «Березіль».
1924, 16 листопада – у Харкові відбулася перша в Україні радіопередача.
1928, березень – заснування Київської кіностудії (нині – Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка.
1933, 22 листопада – прийнято постанову ЦК КП(б)У про припинення українізації.
1946, 8–10 березня – Львівський церковний собор ухвалив рішення про ліквідацію Берестейської церковної унії, розрив з Ватиканом та об'єднання Української греко-католицької церкви з Руською православною церквою.
1951 – у Києві введено в дію перший в Україні телевізійний центр.
1955 – перший документ українського самвидаву «Відкритий лист до ООН» українських політичних в'язнів мордовських таборів.
1959 – у Києві створено клуб творчої молоді «Супутник»
1961, 20 травня – встановлення республіканської премії імені Т.Г.Шевченка за найвидатніші твори літератури і мистецтва (нині – Національна премія імені Т. Шевченка).
1961, 6 листопада – початок роботи Київського метрополітену.
1963, лютий – Республіканська наукова конференція з питань культури української мови, на якій були засудженні русифікація і звуження сфери функціонування української мови.
1965 – демонстрація фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків» в кінотеатрі «Україна»; початок переслідування «шістдесятників».
1972, січень – хвиля масових арештів українських дисидентів, зокрема І. Світличного, Є. Сверстюка, В. Стуса.
1982 – відновлення в Києві Золотих воріт до 1500-річчя Києва.
1989, 17 вересня – розпочався перший фестиваль української пісні «Червона рута».
1989, 28 жовтня – ухвалення Закону «Про мови в Українській РСР», котрий надав українській мові статус державної.
1991, 23 травня – Верховна Рада УРСР ухвалила Закон «Про освіту»
1992 – Верховною Радою України прийняті «Основи законодавства України про культуру».
1994 – українська національна збірна вперше виступила окремою командою на зимових Олімпійських іграх у Ліллехаммері
1995 – створено Міністерство культури і мистецтв (нині – Міністерство культури і туризму) України.
2001, 5–14 грудня – проведення Всеукраїнського перепису населення.
2004 – отримання А. Шевченком «Золотого м’яча» – відзнаки найкращого футболіста світу.
2005, 19 травня – приєднання України до Болонського процесу
2005, 19–21 травня – проведення в Києві пісенного конкурсу «Євробачення».
2012, червень–липень – Україна спільно з Польщею стала господарем чемпіонат Європи з футболу.
2012, 5 червня – прийняття Закону України «Про засади державної мовної політики»
