- •Інститут природничо-географічної освіти та екології кафедра екології Лазебна о.М.
- •Тема 1: моніторинг довкілля як галузь екологічної науки і природоохоронної діяльності
- •Завдання для самостійної роботи студентів:
- •Література:
- •Заняття 1
- •Контрольні завдання
- •Хід роботи
- •Заняття 3
- •Хід роботи
- •Тема: Моніторинг атмосфери
- •Заняття 4-5
- •Відстані формування приземних концентрацій в межах гдк
- •Приклад розрахунку по заводу з виробництва азбесту
- •Завдання
- •Варіанти завдань
- •Відстані формування приземних концентрацій в межах гдк
- •Заняття 6 Тема: Організація спостереження і контролю забруднення атмосфери: визначення кількості та місць розташування постів спостережень за станом атмосферного повітря
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •Завдання
- •Контрольні запитання
- •Тема: Організація спостереження і контролю забруднення атмосфери: визначення індексу забруднення атмосферного повітря
- •Хід роботи
- •Визначення індексу забруднення атмосфери
- •Теоретичні відомості
- •Нормативи забруднення атмосфери
- •Заняття 8 Тема: Організація моніторингу атмосфери: визначення речовин, які підлягають контролюванню
- •Теоретичні відомості
- •Завдання
- •Заняття 9 Тема: Метеорологічні спостереження при відборі проб повітря
- •Хід роботи Теоретичні відомості
- •Характерні ознаки стану погоди
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Тема: Моніторинг поверхневих вод, Світового океану
- •Заняття 10
- •Завдання служби моніторингу
- •Пункти стаціонарної мережі спостережень
- •Створи пункту спостереження
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Заняття 11
- •Проби (види)
- •Визначення програм спостережень
- •Заняття 12
- •Система оцінки якості вод
- •Оцінювання якості води для різних потреб водокористування
- •Контрольні запитання
- •Тема: Моніторинг грунтів. Радіоактивне забруднення природного середовища і його моніторинг
- •Література:
- •Заняття 13 Тема: Організація спостереження і контролювання забруднення ґрунтового покриву. Визначення площі земель внаслідок хімічного забруднення ґрунту
- •Визначення площі забруднення ґрунтів
- •Завдання
- •Контрольні запитання
- •Заняття 14 Тема: Моніторинг ґрунтів. Організація спостережень за рівнем хімічного забруднення ґрунту
- •Теоретичні відомості
- •Заняття 15 Тема: Моніторинг грунтів. Організація спостережень і контролю за забрудненням ґрунтів важкими металами
- •Категорії ґрунтів
- •Теоретичні відомості
- •Завдання
- •Заняття 16 Тема: Моніторинг грунтів. Організація спостережень і контролю за забрудненням ґрунтів пестицидами
- •Види пунктів спостережень за забрудненням грунтів пестицидами
- •Визначення місць спостереження за забрудненням ґрунтів пестицидами Теоретичні відомості
- •Завдання
- •Заняття 17 Тема: Моніторинг ґрунтів меліорованих земель
- •Грунтові розрізи
- •Завдання
- •Контрольні запитання
- •Питання до екзамену
Теоретичні відомості
Пости спостереження за забрудненням атмосферного повітря бувають стаціонарні, маршрутні та пересувні.
Стаціонарні пости. Призначені для систематичних та довготривалих спостережень. Це спеціальні павільйони, оснащені необхідним обладнанням для відбору проб повітря, безперервного реєстрування вмісту (концентрацій) домішок у атмосфері і визначення метеопараметрів. Кількість стаціонарних постів визначають залежно від чисельності населення (табл. 1).
Таблиця 1
Залежність кількості стаціонарних постів спостереження від чисельності населення
|
Кількість населення, тис. осіб |
< 50 |
50-100 |
100-200 |
200-500 |
500-1000 |
1000-2000 |
>2000 |
|
Кількість постів, шт. |
1 |
2 |
3 |
3-5 |
5-10 |
10-15 |
15-20 |
Приклад: розрахунок кількості постів, що необхідно розташувати у басейні р. Слонівка у Львівській області.
Площа Львівської області: 21,8 тис. км2. Кількість населення: 2770,3 тис. осіб. Площа басейну: 70,83 км2.
Звідси кількість населення басейну становить:
N = 0,07083 • 2770,3/21,8 = 9,0 тис. осіб
Отже, за даними таблиці 6, в басейні річки Слонівка на території міста розміщують 1 стаціонарний пост спостережень.
Маршрутні пости призначені для здійснення постійних спостережень. Відбір проб і заміри метеопараметрів здійснюють за допомогою пересувної лабораторії на автомобілі. Їх розміщують в точках перетину концентричних кіл з радіальними лініями, що вказують напрямки світу (рис. 1).

Рис. 1. Схема розташування маршрутних постів спостереження
Концентричні кола мають такі радіуси: 0,5R; R; 1,5R.
R = 20 • H; (29)
де Н- висота джерела викиду, м.
Для прикладу взято дані азбестового заводу з табл.2 попередньої роботи: Н=40м.
Для заводу з виробництва азбесту концентричні кола будуть мати радіуси 400; 800 і 1200 м. При маршрутних спостереженнях проби повітря необхідно відібрати у 24 точках.
Пересувний (підфакельний) пост призначений для разових спостережень і розміщується під димовим факелом. Місце відбору проб обирають кожен раз окремо, під факелом на різних відстанях від джерела забруднення, залежно від напряму вітру. Відбір проб проводять за напрямком вітру в точках перетину переважаючого напрямку з колами радіусами 0,2; 0,5; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 8; 10; 15; 20 км, на межі санітарної зони та на межі санітарної зони + 200м, а також на відстані формування максимальних концентрацій. На кожному колі, по обидві сторони від осі факела, на відстані 1/25R кола, встановлюють ще 2 пости спостереження. Точки відбору проб на пересувних постах спостереження показують графічно (рис. 2, 3).
Перелік речовин для контролю встановлюється на основі даних про склад і характер викидів джерела забруднення і, відповідно до діючих методик і стандартів.

Рис. 2. Розміщення точок відбору проб при спостереженнях на пересувних постах
Для прикладу взято дані азбестового заводу, розташованого у Львівській області. При спостереженнях за допомогою пересувних постів основні відстані розміщення точок відбору проб повітря від джерела забруднення такі:
a) 1, 8, 15 - 52 м; б) 2, 9, 16 - 105 м; в) 3, 10, 17 - 200 м; г) 4, 11, 18 - 500 м;
д) 5, 12, 19 - 1000 м; ж) 6, 13, 20 - 1100м (С33уточ.);
з) 7, 14, 21 - 1300 м (С33уточ. + 200 м).

Рис. 3. Розміщення пересувних постів для заводу з виробництва азбесту.
