2. Особливості консультування дітей молодшого шкільного віку.

Робота психолога-консультанта з дітьми молодшого шкільного віку будується на відповідних закономірностях розвитку особистості з урахуванням соціальної ситуації розвитку, провідного виду діяльності, психологічних новоутворень та основних потреб даного віку. Найбільш значущими характеристиками розвитку дитини даного віку є наступні:

• стан емоційного благополуччя;

• особливості мотивації;

• рівень довільної регуляції поведінки та діяльності;

• показники розвитку рефлексії, внутрішнього плану дій, аналізу;

• характер розумового розвитку;

• пізнавальне ставлення до дійсності;

• рівень засвоєння навчальної діяльності.

Найчастіше психологічне консультування дітей молодшого шкільного віку спрямоване на вирішення наступних завдань:

- труднощі, пов’язані з новим режимом дня;

- труднощі адаптації дитини до класного колективу;

- труднощі, які локалізують в галузі взаємовідносин з учителем;

- труднощі, які обумовлені зміною домашньої ситуації дитини.

У ході вирішення завдань консультування в початковій школі особливу увагу слід звернути на попередження проблем емоційної нестабільності у дітей, які вступили до школи. Своєчасна робота щодо попередження цих проблем передбачає спільну роботу педагога та шкільного психолога і спрямована на розвиток у дітей правильного ставлення до результатів своєї діяльності, вміння оцінювати її незалежно від педагога, тобто формування навичок самоконтролю.

Крім загальної інформації, що відображає встановлені закономірності розвитку дитини даного віку, для ефективного консультування важливо мати конкретні дані про особливості стану і динаміки психологічного здоров’я особистості, які відображають специфіку її розвитку на даному етапі в тих чи інших соціокультурних умовах (мова йде в першу чергу про вплив соціальних факторів на розвиток дитини).

Загальною метою психологічного консультування є створення соціально-психологічних умов для включення суб’єктів освітнього середовища (батьків, вчителів, вихователів, адміністрації школи) в процес психологічного супроводу дитини, спрямованого на ефективну адаптацію до навчання в школі і подальший інтелектуальний та особистісний розвиток . Особливу увагу слід приділяти консультаціям батьків, які можуть виконувати різні функції:

• інформування батьків про шкільні проблеми дитини;

• консультативно-методична допомога в організації дитячо-батьківського спілкування;

• необхідність отримання додаткової діагностичної інформації від батьків (збір анамнезу та інформація про актуальні прояви інтелектуальних і, особливо, особистісних особливостей;

• психологічна підтримка батьків у випадку виявлення серйозних психологічних проблем у їх дитини або у зв’язку з серйозними емоційними переживаннями та подіями в сім’ї.

Підсумком консультування має стати вироблення спільних дій психолога з батьками або психолога з вчителями (залежить від того, хто подав запит стосовно дитини) про вирішення завдань активного і ефективного психологічного супроводу дитини під час навчання в школі.