2.2.Аналіз педагогічної літератури з географії для 8-го класу.

«Фізична географія України», навчальний предмет, який забезпечить вивчення особливостей природи як умови життя та господарської діяльності людини. На початку вивчення курсу пропонується ознайомлення з адміністративно-територіальним поділом України, тому що при вивченні майже всіх фізико- та економіко-географічних об’єктів доводиться постійно звертатися до адміністративних одиниць, знаходячи ці об’єкти на карті. Географія 8 класу є завершальним предметом для шкільної природничо-географічної освіти, тому значна увага під час його викладання приділяється, крім вивчення нових понять і закономірностей, поглибленню й узагальненню теоретичних знань з фізичної географії.

Підручники, що можуть бути використані при вивченні зазначеного курсу,які рекомендує Міністерство освіти і науки України: А.Й. Сиротенка, Б.О.Чернова, В.Я.Плахути «Географія України», П.Г.Шищенка, П.О.Масляка «Географія України», Ф.Д.Заставного «Фізична географія України». Всі підручники в цілому відповідають вимогам сучасної чинної програми, але мають свої особливості. Кожен підручник, крім тексту, має методичний апарат. Спільним у чинних підручників є завдання та запитання наприкінці кожного параграфа, що дає змогу використовувати їх як під час закріплення вивченого матеріалу безпосередньо на уроці, так і під час виконання домашнього завдання. У підручнику А.Й. Сиротенка, Б.О. Чернова завдання та запитання даються трьох рівнів складності,є короткі узагальнення тексту програми. Усі підручники містять додатковий цікавий матеріал,що сприяє загальному розвитку учнів,є мотивацією для навчання.

Під час вивчення нового матеріалу вчителю бажано використовувати ілюстративні та картографічні матеріали підручника для створення географічного образу території або окремого об’єкта. Усі підручники містять короткі словники географічних термінів і понять, а також окремі статистичні матеріали в таблицях. Статистичні матеріали можна використовувати під час підготовки самостійних творчих завдань.

Географічний атлас «Географія України» є другим після підручника важливим компонентом навчально-методичного комплексу цього курсу. Атлас НВП «Картографія» останніх років видання цілком забезпечує вивчення всіх тем програми курсу «Фізична географія України».

Курс фізичної географії України забезпечений також комплектом настінних шкільних карт, контурними картами та методичною літературою, що поповнюється з кожним роком.

2.3.Методична сторінка до уроку з географії у 8-му класу.

Тема. Природні комплекси Чорного та Азовського морів.

Мета:  ознайомити учнів з розмірами, глибинами, елементами берегової лінії Чорного й Азовського морів; охарактеризувати природні умови морів; розкрити причини наявності сірководню в Чорному морі; зробити висновки щодо стану природних ресурсів Чорного й Азовського морів, проблем їх використання та охорони; продовжити формувати навички роботи з тематичними картами.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Методи та методичні прийоми:пояснювально-ілюстративний,частково- пошуковий.

Обладнання: фізична карта України, атласи, відеоряд Чорного й Азовського морів.

Література для учнів:підручник,атлас,контурна карта.

Література для вчителя:навчальна програма,підручник,атлас,контурна карта,робочий зошит з друкованою основою,дидактичний комплекс,довідники, глобус,картини,настінні карти,таблиці.

Структура уроку:

1.Організаційний момент-1хв.;

2. Актуалізація опорних знань учнів-4хв.;

3.Мотивація навчальної діяльності-2хв.;

4.Пояснення нового матеріалу-20хв.;

5. Закріплення матеріалу-10хв.;

6. Підсумки уроку-6хв.:

7. Домашнє завдання-2хв.

                                          Хід уроку.

I.  Організаційний момент.

 II. Актуалізація опорних знань учнів.

 Бесіда за питаннями:

1. Що називаємо морем? Чим море відрізняється від океану?

2. Чим відрізняються внутрішні моря від окраїнних?

3. Що таке солоність води, у яких одиницях вона вимірюється?

4. Чому в різних частинах моря або океану може бути різна солоність?

5. Які види руху води в океані ви знаєте? Що називають «річкою в океані?»

6. Поясніть твердження «Держави, чия територія омивається морями мають вигідне положення».

III. Мотивація навчальної діяльності.

 Океан – колиска життя...Ви вже чули цей вислів. Та й люди старалися селитися на узбережжі річок, морів, океанів. У нашої країни дуже зручне географічне положення, тому, що береги її омивають два моря: Чорне і Азовське. А це -зв'язок з морськими державами світу, та й не тільки. Що ми знаємо про ці моря? (бесіда). Як розуміти слова поета: « Херсонщина – земля 5 морів?». До речі, дехто з дослідників називає Азовське море затокою Чорного .Так це чи ні? То ж порівняємо моря  і спробуємо зробити свої висновки.

IV. Пояснення нового матеріалу

                                                План.

1. Чорне море.

2. Азовське море.

а) географічне положення(робота учнів з картою).

б) геологічна історія утворення, рельєф котловини (розповідь вчителя).

Геологічна історія бере початок з океану Тетіс, з якого утворювалися кілька морів – Сарматське, Меотичне, Понтійське.7-5 тис років до нашої ери встановився зв'язок з Середземним морем.

в) характеристика природних умов і ресурсів (перегляд і коментування презентації); У Чорному морі рослинний і тваринний світ переважно знаходиться у верхньому горизонті, збагаченому киснем. Загалом у морі налічується понад 620 видів рослин і 2 тис. видів тварин. Більшість рослин — це донні та планктонні водорості. Поширені бурі та червоні водорості. Із 160 видів чорноморських риб найпоширенішими є кілька, ставрида, хамса, камбала-калкан, кефаль, білуга, оселедець, бички, морський окунь. У Чорному морі також живуть далекосхідний лосось (горбуша), балтійська тріска, До ссавців Чорного моря належать тюлень-монах і три види дельфінів: афаліна, білобочка й азовка. Найбільший дельфін — афаліна, трохи менший — білобочка, а найменший — азовка. Тваринний світ Азовського моря налічує близько 400 видів — від одно­клітинних до риб і ссавців. Останні представлені одним видом дельфінів — азовкою. Видовий склад риб становить 79 видів, із яких промислове значен­ня мають тюлька, пеленгас, хамса, судак, кефаль, оселедець керченський, бички, лящ, камбала, осетрові. Із мінеральних ресурсів найбільше значення мають родовища нафти й природного газу на шельфі Чорного моря та в центральній частині Азовського моря.

г) екологічні проблеми морів.

-Чи вивчали ви на уроках хімії таке поняття як сірководень?

Сірководень - безбарвний газ із запахом тухлих яєць і солодкуватим смаком. Хімічна формула - H2S. Погано розчинний у воді (утворює слабу кислоту), добре - в етанолі, отруйний. При великих концентраціях роз'їдає  метали. При контакті з повітрям може займатися.

- Як ви думаєте, чи токсичний цей газ?

Дуже токсичний. Вдихання повітря з невеликим вмістом сірководню викликає запаморочення, головний біль, нудоту, а зі значною концентрацією призводить до коми, судом, набряку легенів і навіть до летального результату. При високій концентрації одноразове вдихання може викликати миттєву смерть. 

 -А ось на глибині, в середньому 200 метрів і нижче у Чорному морі    і спостерігається накопичення цього газу.  Що станеться, коли він підніметься і  вступить в реакцію з повітрям? 

- А як на вашу думку тут утворився сірководень?

- Чи можливе використання цього газу?

Скажете - ні, і помиляєтеся. В останні роки розглядається можливість використання сірководню, накопиченого в глибинах Чорного моря, в якості енергетичного (сірководнева енергетика) і хімічної сировини.

- Крім цієї проблеми, які ще екологічні проблеми можете назвати? І не тільки Чорного, але й Азовького морів (робота з підручником).

V. Закріплення матеріалу.

1. Назвати середні та максимальні глибини морів, середню солоність вод, напрям морських течій, мінерально- сировинні ресурси.

2. Робота за підручником:

Учні працюють із матеріалом підручника та картами атласу, їхнє завдання — скласти порівняльну таблицю «Спільні та відмінні риси Чорного й Азовського морів".

 VI. Підсумки уроку.

VII. Домашнє завдання: опрацювати відповідний текст підручника, підготуватися до уроку узагальнення та контролю знань.

Висновок

Мотивація — надто важливий компонент не лише навчання, а й будь-якої людської діяльності. Є мотив — є й бажання виконувати й доводити до завершення цю діяльність. Без належної мотивації не працюватиме жодна педагогічна технологія. Адже всі без винятку технології пропонують високу обопільну (і учнів, і вчителів) зацікавленість. Тож не тільки вчитель, а й учні мають розуміти, навіщо і для чого вони займаються певними видами діяльності та яку користь від цієї діяльності вони матимуть.

Говорячи про "мотивацію", "мотиви", звичайно, мають на увазі ті чинники, які спонукають людину до діяльності. Джерелом мотивації в найбільш загальному розумінні є певна потреба, що створюється на основі суперечностей між тим, що людина має, чим володіє, чого досягла, і тим, чого вона ще не має, чим не володіє, чого не досягла. Бажання мати, оволодіти, досягти становить зміст потреби. І якщо в сферу таких потреб потрапляє навчальний предмет, то є підстави говорити про мотивацію його засвоєння.

 Мотивацію треба розглядати не як короткочасний чинник, який можна відкинути після досягнення мети. А так, щоб почуття обов'язку було стабільним, закріплювалося у характері людини і впливало на хід її життєдіяльності навіть тоді, коли стимулюючі фактори перестають діяти.

Проблема мотивації навчання у школі зводиться не до того, як її сформувати, а як її зберегти, не загубити, не зруйнувати, розвинути, як забезпечити дитині радість власного досягнення. Тут — джерело не тільки навчальної мотивації, але й людського щастя взагалі.

Підсумовуючи сказане зазначимо, що в кінцевому підсумку головним джерелом мотивації є праця. Переступаючи перший раз поріг школи, дитина ще не дивиться на речі практично, але вона має добрі наміри щодо навчання і прагне діяльності, якою досі було заповнене її життя. І якщо з часом ці прагнення зникають, то причина лише одна: відсутність самої діяльності в повному розумінні цього слова, тобто діяльності, коли людина сама усвідомлює свою задачу, сама шукає шляхів вирішення, сама вирішує і сама одержує результат.

Список використаних джерел:

1. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности.—Казань,1988.-с.228;

2. Алферов О. Д. Формування відповідального ставлення до навчання: Навч. посіб. — М., 1984;

3. Баженюк 3. С. Діагностика особливостей мотивації навчальної діяльності школярів підліткового віку // Методичні рекомендації. — Луцьк, 1999;

4. Богоявленська Д.Б. Психологія мотивації. - К.: Освіта, 1990;

5. Божович Л. І. Особистість і її формування в дитячому віці. - М.: Педагогіка, 1968. - 321с.

6. Валєєв Г. Х. Методологія і методи психолого - педагогічних досліджень: Навчальний посібник для студентів 3 - 5-х курсів педагогічних вузів. - Стерлітамак: Стерлітамак. держ. пед. ін-т, 2002. - 134 с. 7. Вікова та педагогічна психологія: Підручник / за ред. Гамезо. - М.: Наука, 1984. - 176 с. 8. Виготський Л. С. Педагогічна психологія. - М., 1996. - 340 с.

9.Гринько О. Проблеми стимулювання самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів // Рідна школа. — 1998. — № 5. -с. 72—75;

10. Дусавицьким А. К. Формула інтересу. - М., 1989. - 198 с. 11. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. — СПб., 2000. — с.96;

12. Каштанова А.А. Некоторые приемы работы с детьми // Начальная школа. - 1995. - № 7 - с.34-38;

13. Кириленко В. Порушення мотивації навчання як першопричина негативної поведінки // Психолог. — 2005. — № 18, - с.7-8;

14. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К.: Вища школа, 1984;

15. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості /За ред. Л.М.Проколієнко. — К.: Рад. Школа, 1989.- с.608 ;

16. Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р, Скуратович О.Я. Методика навчання географії в загальноосвітніх навчальних закладах:[Навчально-методичний посібник]; - Навчальна книга, 2005.- с.226-227;

17. Ковальов В. І. Мотиви поведінки і діяльності. - М., 1988. - 232 с. 18. Леонтьєв А. М. Діяльність. Свідомість. Особистість. - М.:. Просвещение, 1982. - 245 с. 19. Лернер І. Я. Дидактичні основи методів навчання — М., 1981;

20. Маркова А. К. Проблеми формування мотиваційної навчальної діяльності. — К., 1989;

21. Маркова А. К., Матіс Т. А., Орлов А. Б. Формування мотивації навчання. - М., 1990. - 212 с. 22. Морозова Н. Г. Вчителю про пізнавальному інтересі / / Психологія та педагогіка, № 2, 1979 23. Немов Р. С. Психологія. Підручник. - М.: Просвіта: ВЛАДОС, 1995. - 146 с. 24. Підласий І. П. Педагогіка: Новий курс: Учеб. для студ. вищ. навч. закладів: У 2 кн. - М.: Гуманит. вид. центр ВЛАДОС, 2003. - Кн. 1: Загальні основи. Процес навчання. - 576 с.

25. Скуратівський Л. Мотив як рушійна сила пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення мови // Дивослово. — 2005. — №2, — с. 2—4;

26. Тулупова Т. Шкільна мотивація як компонент психологічної комфортності // Психолог. — 2006. — № 15. — с. 5—8;

27. Шацький С. Т. Вибрані педагогічні твори. - М., 1962. - Т. 2. - 476 с.

28. Щукина Г.І. Мотивация учения - М.: Научное образование, 1980; 29.http://ecorezerv.ucoz.ua/publ/materiali_seminariv_quot_ekoosvita_dlja_zr_quot/internet_konferencija_quot_ekoosvita_dlja_zbalansovannogo_rozvitku_quot/formuvannja_kompetentnostej_uchniv_cherez_aktivizaciju_piznavalnoji_dijalnosti_na_urokakh_geografiji/15-1-0-96

30. http://kuncevo.ucoz.ru/director/pedrada1.htm

31. http://www.kazedu.kz/referat/127770

32.http://www.referat-sochinenie.ru/list/psihologiya/psihologchn _osoblivost_rozvitku_tvorchih_zdbnostei_u_pdltkovomu_vc.html