6.4.2. Способи геодезичних розмічувальних робіт
Розмічування на місцевості проектних точок у плані виконується способами: прямокутних та полярних координат, кутових та лінійних засічок, створною засічкою (рис. 6.12).
а б в
г д е
Рис. 6.12. Методи геодезичних розмічувальних робіт
а – прямокутних координат; б – полярних координат;
в – кутових засічок; г – лінійних засічок;
д,е – створних засічок
–
вихідні
пункти геодезичної мережі;
І – проектні
точки;
а,
б – допоміжні
точки
Способи геодезичних розмічувальних робіт складаються із окремих елементів розмічувальних робіт (§6.6.1). Вони аналогічні за схемою та назвою методам теодолітної зйомки. Різниця полягає в тому, що елементи кожного способу: кути, лінії, перевищення (позначки) визначаються по плану проекту споруди, а потім на місцевості відкладаються від точок та ліній вихідної геодезичної основи, або від твердих предметів і контурів місцевості.
Наприклад: У способі прямокутних координат: 1) по створу лінії АВ від точки А відкладають абсцису х, у отриманій точці будують прямий кут , відкладають ординату у, отримуючи шукану точку 1 і т.д.
У способі полярних координат горизонтальні кути відкладають за допомогою теодоліта від вихідної лінії геодезичної основи АВ по ходу годинникової стрілки і вподовж отриманого напряму відкладають проектні відстані d.
У способі прямих кутових засічок шукану проектну точку 1 отримують на перетині візирних осей одночасно з двох теодолітів встановлених у точках А та В при відкладених кутах 1 і 2.
У способі лінійних засічок спочатку по створу лінії розмічають допоміжні точки а та б. Від них одночасно двома рулетками визначають положення точки 1 на перетині проектних відстаней d1 та d2.
У створному способі треба мати передчасно закріплені створи І-І та ІІ-ІІ (рис. 6.11,б), АВ, СF, ED (рис. 6.11,е). По закріпленим створам візують за допомогою зорових труб теодолітів одночасно по кожному створу. У перетині візирних осей і отримують проектне положення точки 1.
6.4.3. Розмічування площин заданого нахилу
При вертикальному плануванні майданчиків розмічають горизонтальні або нахилені поверхні. Для цього спочатку в плані і по висоті розмічають на місцевості точки А, В, С і D (рис.6.13).
Розмічування горизонтальної площини(поверхні) виконують за допомогою нівелірів або ротаційних нівелірів, які утворюють видиму лазерну площину (горизонтальну або вертикальну).
Нівелір встановлюють у вихідній точці А і приводять в робоче положення. При повороті візирна вісь зорової труби нівеліра буде описувати горизонтальну площину, а лазерний промінь ротаційного нівеліра утворить світлову горизонтальну лазерну площину. Далі рейку або візирку за висотою нівеліра і встановлюють у будь-якій точці місцевості і під низом рейки при відліку і, або візирки фіксують положення проектної горизонтальної поверхні. Точки закріплюють тимчасовими знаками.
Розмічування нахиленої поверхні (рис. 6.13) може виконуватись так.
Нахиленою площиною візирної осі нівеліра або світлової лазерної площини ротаційного нівеліра.
Для цього нівелір встановлюють на висоті і так, щоб підйомні гвинти зайняли положення 1, 2, 3 (рис. 6.13). У точках В і С встановлюють нівелірні рейки або візирки висотою і.
Нівелір приводять у робоче положення. Візують на точку В і обертанням гвинта 1 нахиляють зорову трубу так, щоб відлік по рейці дорівнював і, або проходив по верху візирки. Так само візують на точку С і обертанням гвинта 2 або 3 добиваються відліку по рейці і. Для контролю вимірювання повторюють на точку В і контролюють відлік і по рейці в точці D.
Рис. 6.13. Розмічування нахиленої площини
У середині майданчика виконують розмічування точок так, як і при розмічуванні горизонтальної площини.
2. Спосіб паралельних ліній (рис. 6.13). Для цього нівеліром спочатку через відстані d розмічають нахилені проектні лінії по сторонам АВ (1, 2, 3) та СD (1, 2, 3). Окремо по кожному створу АС, 11, ..., ВD за допомогою нівеліра та візирок розмічають нахилені лінії через визначені проміжки d. Верх закріплених точок і утворить нахилену площину.