6.2.Осі будинків і споруд

Розрізняють головні, основні, детальні (проміжні), розмічувальні поздовжні та поперечні осі (рис. 6.3).

Головні осіІ-І та ІІ-ІІ взаємно перпендикулярні і розміщуються симетрично до розмірів та конфігурації споруди (рис.6.3,а,б).

Основні осі а-а,г-г1-1, 6-6 (рис.6.3,а) таа-а,г-г,д-д; 1-1, 4-4; 7-7 (рис.6.3,б) проходять по контуру споруди.

Детальні (проміжні) осі 2-2, 3-3, 4-4, 5-5; б-б, в-в (рис. 6.3,а) таб-б, в-в, 2-2, 3-3, 5-5, 6-6 (рис. 3,б) проходять по осям симетрії конструкцій (стін, перегородок, колон і т.і.).

Монтажні осі проходять паралельно основним та детальним осям на кожному монтажному горизонті на відстані 10 см від площини будівельних конструкцій. Інколи монтажні осі співпадають з детальними (на каркасних спорудах).

Я

1

кщо споруда заокруглена, то осі повторюють її конфігурацію і будуть криволінійними.

Рис. 6.3. Осі інженерних споруд

При розплануванні споруди на місцевості визначають положення головних та основних осей від пунктів геодезичної мережі, будівельної сітки або характерних точок предметів і контурів місцевості. На забудованій території їх визначають від червоних ліній(рис. 6.4).

Рис. 6.4. Схема розміщення червоних ліній

Червоною лінією називається лінія, що проходить із зовнішнього боку фасадів будинків, обернених до проїжджої частини. Червоні лінії встановлюються архітектором і показуються в проекті.

Головні осі (рис. 6.3,а) та основні осі (рис.6.3,б) з обох боків закріплюють двома постійними знаками (бетонними, металевими або дерев’яними), що забезпечує їхнє зберігання на період виконання будівельних робіт.

Положення червоних ліній закріплюють постійними знаками в місцях повороту та створними знаками на прямих ділянках великої довжини.

Завдання 1. Згідно з рис. 6.4 в зошиті для виконання лабораторних робіт показати положення: головних, основних та детальних осей будинків, положення червоної лінії на рис. 6.5.

Рис. 6.5. Типові плани інженерних споруд

На рис. 6.6. нанести положення червоних ліній.

Рис. 6.6. Схема забудови міської вулиці

6.3. Геодезична підготовка проектів інженерних споруд

Для винесення на місцевість проекту споруди виконують геодезичну підготовку. Основою для виконання розрахунків є генеральний план, плани фундаментів, плани поверхів споруди, плани розміщення підземних комунікацій та інша технічна документація.

У результаті геодезичної підготовки проекта споруди розробляють розмічувальні креслення (рис. 6.7), які містять графічні та аналітичні планові та висотні дані для винесення проекта споруди на місцевість.

Для складання розмічувальних креслень попередньо визначають координати кутів споруд, характерних точок проїзних частин, перетину осей споруд, проектні розміри споруд (їхніх частин), висоти характерних точок і площин: позначок підлоги 1-го поверху.

Рис. 6.7. Креслення геодезичної підготовки

проекта інженерних споруд:

–вихідні пункти геодезичної розмічувальної основи;

– координати кутів споруд або перетину осьових ліній;

– позначки будівельного нуля (підлоги першого поверху

Для перенесення проектів споруд на місцевість у процесі геодезичної підготовки визначають: а) координати х, у та позначки Н характерних точок, ліній та площин; б) проектні розміри споруд, або окремих її частин і елементів; дирекційні кути характерних ліній  та кути між характерними лініями ; в)позначки Н та перевищення h між вихідними геодезичними пунктами та точками і площинами споруд, нахили  окремих проектних ліній та площин.

Визначені довжини ліній a, кути b, перевищення h та нахили  називають елементами геодезичних розмічувальних робіт.

Залежно від способу їх визначення геодезичну підготовку проекта споруди виконують так.

1. Графічним способом. Коли всі елементи розмічувальних робіт визначають графічно на плані з використанням координатної сітки, горизонталей, лінійного масштабу та геодезичного транспортира.

2. Аналітичним способом. Коли всі проектні величини визначають шляхом математичних розрахунків.

3. Графоаналітичним способом. У цьому способі частина вихідних даних (координат і висот характерних точок) визначається графічно з плану, а інші дані (розміри, координати характерних точок кутів, перетину проектних осей, проектні кути та лінії визначають аналітично за формулами:

а) визначення координат Х₀, Y₀ точки 0, яка лежить на перетині ліній АВ і СД заданих координатами Х_А, Y_A; X_B, Y_B; X_C, Y_C; Х_Д, Y_Д^:

; ,

де ;;m = (Y_C – Y_Д) – b(X_C – X_A).

б) визначення координат точки Д, яка лежить на прямій лінії СД = d, паралельній лінії АВ:

Х_Д = Х_С + dcos_AB; Y_Д = Х_С + dsina_AB, (6.1)

де ;,

a – дирекційний кут лінії АВ.

3. Визначення координат точки Д, яка лежить на лінії АО на відстані d від вихідної точки А визначається за формулою (6.1).

4. Визначення координат точки С, яка ділить лінію АВ з координатами Х_А, Y_A; X_B, Y_B у відношенні за формулою:

; .

5. Визначення дирекційного кута лінії АВзаданої координатамиХ_А, Y_A; X_B, Y_Bза формулою:

. (6.2)

6. Визначення горизонтального кута  між проектними лініями АВ та АС заданими координатами Х_А, Y_A; X_B, Y_B ; Х_С, Y_C .