2. Вертикальне планування

Вертикальне планування – це процес перетворення топографічної поверхні землі в проектну згідно з технічними умовами роботи та експлуатації інженерних споруд.

Окремим ділянкам будівельного майданчика придають горизонтальну поверхню, або нахилену, що дозволяє швидке відведення поверхневих вод. Вертикальне проектування зручно проводити на топографічному плані з сіткою квадратів (рис.4.2).

Якщо використовується існуючий топоплан, то при вертикальному плануванні на ньому розбивають сітку квадратів зі сторонами, як правило, 2 см і позначки вершин квадратів визначають камерально по горизонталям.

При переплануванні земної поверхні доводиться переміщати землю в межах майданчика. Найбільш оптимально (економічно) виконати проект вертикального планування з дотриманням мінімуму об’єму земляних робіт, коли об’єм виїмки грунта дорівнює об’єму насипу.

4.2.1. Проектування горизонтальної поверхні

Обчислюємо координати центра ваги будівельного майданчика за формулою:

; ,

де х_і, у_і – умовні координати вершин квадратів відносно початкової точки 1а (рис. 4.1);

п – кількість вершин квадратів.

Тоді м;

м.

Обчислюємо позначку центра ваги майданчика

, (4.1)

де п – кількість квадратів;

Н₁, Н₂, Н₃, Н₄ – позначки вершин, які обслуговують або відносяться , відповідно до 1-го, 2-х, 3-х та 4-х квадратів.

Наприклад, вершина 1а обслуговує 1 квадрат, 1б – 2 квадрата, 4в – 3 квадрата, 2б – 4 квадрата і т.д.

г		106,18			106,20			106,40			106,62			Но=106,07
в		-0,11 105,65			-0,13 105,80			-0,33 105,92			-0,53 106,38			106,75			106,92
б		+0,42 105,15			+0,27 105,40			+0,15 105,75			-0,31 106,20			-0,68 106,65			-0,85 107,18
а		+0,92 104,80			+0,67 105,20			+0,32 105,70			-0,83 106,15			-0,58 106,70			-1,11 107,03
	1		+1,27	2		+0,87	3		+0,37	4		-0,08	5		-0,63	6		-0,93

Рис. 4.3. План проектування горизонтальної площини

Відповідно до отриманих позначок вершин квадратів обчислюємо позначку центра ваги за форулою (4.1)

Н_о = 100 +315,73/52 = 106,07 м.

Проектні позначки всіх вершин квадратів для горизонтальної площини дорівнюють позначці центра ваги, тому

м.

Виписуємо їх на план над позначками землі . Далі обчислюють робочі позначки, які характеризують, скільки треба зняти(-) або насипати землі за формулою:

. (4.2)

Наприклад, для вершини 1а маємо h_р = 106,07 – 104,80 = =1.27 м і т.д.

4.2.2. Складання картограми земляних робіт

Воно полягає у визначені об’ємів земляних робіт – як частини вертикального планування, необхідного для висновків по техніко-економічному обґрунтуванню проекту, організації робіт та їхнього кошторису.

На план квадратів виписують робочі позначки.

Рис. 4.4. Картограма земляних робіт

Методом інтерполювання проводять лінію нульових робіт, яка розмежовує насип та виїмку гранта. Для кожної фігури із трьох, чотирьох та п’ятикутників за формулами геометрії обчислюють площі S_i та середню висоту за формулою:

,

де n – кількість вершин фігури.

Далі обчислюють у кожній фігури об’єм виїмки (-) або насипу (+) за формулою:

V_i = S_i. (4.3)

Наприклад: Для верхнього лівого чотирикутника маємо лінію нульових робіт. Тоді площа, середня висота та об’єми визначаються за формулами:

м; м;

м³;

S⁽⁺⁾ = 1600 – 548 = 1052 м; м;

м³, і т.д.