
- •Інженерна геодезія
- •Загальні положення
- •Лабораторна робота № 1
- •1.1. Загальні відомості
- •1.2. Побудова теодоліта
- •1.3. Перевірки та юстировки теодоліта
- •1.4. Вимірювання горизонтальних кутів
- •Спосіб прийомів
- •Журнал вимірювання горизонтальних кутів способом прийомів Об’єкт навчальний полігон Видимість добра
- •Спосіб кругових прийомів
- •При цьому, градуси беруть по меншому значенню одного із прийомів, а мінути усереднюють.
- •1.5.Вимірювання вертикальних кутів
- •2. Вимірювання ліній
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Компарування мірних приладів
- •2.3. Обчислення довжин ліній
- •2.4. Вимірювання ліній нитковим віддалеміром
- •3. Вимірювання перевищень Лабораторна робота № 3
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Прилади та способи геометричного нівелювання
- •3.3. Перевірки і юстировки нівеліра
- •3.4. Методика геометричного нівелювання
- •3.4.1. Нівелювання із середини
- •3.4.2. Нівелювання вперед
- •3.4.3. Послідовне (складне) нівелювання
- •Порядок роботи на станції нівелювання При виконанні технічного нівелювання спостереження на станції виконують у такій послідовності:
- •Журнал технічного нівелювання
- •3.5. Тригонометричне нівелювання
- •4. Нівелювання по квадратам. Вертикальне планування Лабораторна робота № 4
- •4.1. Загальні положення
- •Вертикальне планування
- •4.2.1. Проектування горизонтальної поверхні
- •4.2.2. Складання картограми земляних робіт
- •Обчислюємо об’єм насипу та виїмки
- •4.3. Проектування нахиленої площини
- •5. Проектування осей лінійних споруд Лабораторна робота № 5
- •5.1. Загальні положення
- •5.2. Геодезичні роботи при вишукуваннях споруд лінійного типу
- •5.3. Інженерно-геодезичне проектування
- •Наприклад, на рис. 5.5 між 1 та 2 є точка “нульових робіт”. За формулою (5.2) маємо:
- •6. Геодезичні роботи при зведені інженерних споруд
- •6.1. Загальні положення
- •6.2.Осі будинків і споруд
- •6.3. Геодезична підготовка проектів інженерних споруд
- •Дирекційні кути проектних ліній aAb таaAСобчислюють за формулою (6.2). Тоді шуканий проектний горизонтальний кут обчислюється за формулою:
- •6.4. Геодезичні розмічувальні роботи
- •1. Побудова на місцевості лінії заданої проектної довжини dп.
- •Обчислюють довжину проектної лінії на місцевості:
- •2. Побудова на місцевості проектного кута .
- •3. Розмічування на місцевості точки з заданою проектною позначкою або побудова проектного перевищення
- •4. Побудова лінії заданого нахилу
- •6.4.2. Способи геодезичних розмічувальних робіт
- •6.4.3. Розмічування площин заданого нахилу
- •6.5. Складання розмічувальних креслень
- •Контрольно-тестові завдання для кредитно-модульного контролю
- •Список літератури
- •Для нотаток Навчально-методичне видання інженерна геодезія
Вертикальне планування
Вертикальне планування – це процес перетворення топографічної поверхні землі в проектну згідно з технічними умовами роботи та експлуатації інженерних споруд.
Окремим ділянкам будівельного майданчика придають горизонтальну поверхню, або нахилену, що дозволяє швидке відведення поверхневих вод. Вертикальне проектування зручно проводити на топографічному плані з сіткою квадратів (рис.4.2).
Якщо використовується існуючий топоплан, то при вертикальному плануванні на ньому розбивають сітку квадратів зі сторонами, як правило, 2 см і позначки вершин квадратів визначають камерально по горизонталям.
При переплануванні земної поверхні доводиться переміщати землю в межах майданчика. Найбільш оптимально (економічно) виконати проект вертикального планування з дотриманням мінімуму об’єму земляних робіт, коли об’єм виїмки грунта дорівнює об’єму насипу.
4.2.1. Проектування горизонтальної поверхні
Обчислюємо координати центра ваги будівельного майданчика за формулою:
;
,
де хі, уі – умовні координати вершин квадратів відносно початкової точки 1а (рис. 4.1);
п – кількість вершин квадратів.
Тоді
м;
м.
Обчислюємо позначку центра ваги майданчика
,
(4.1)
де п – кількість квадратів;
Н1, Н2, Н3, Н4 – позначки вершин, які обслуговують або відносяться , відповідно до 1-го, 2-х, 3-х та 4-х квадратів.
Наприклад, вершина 1а обслуговує 1 квадрат, 1б – 2 квадрата, 4в – 3 квадрата, 2б – 4 квадрата і т.д.
г |
106,18 |
106,20 |
106,40 |
106,62 |
Но=106,07 | |||||||||||||
в |
-0,11
105,65 |
-0,13
105,80 |
-0,33
105,92 |
-0,53
106,38 |
106,75 |
106,92 | ||||||||||||
б |
+0,42
105,15 |
+0,27
105,40 |
+0,15
105,75 |
-0,31
106,20 |
-0,68
106,65 |
-0,85
107,18 | ||||||||||||
а |
+0,92
104,80 |
+0,67
105,20 |
+0,32
105,70 |
-0,83
106,15 |
-0,58
106,70 |
-1,11
107,03 | ||||||||||||
|
1 |
+1,27 |
2 |
+0,87 |
3 |
+0,37 |
4 |
-0,08 |
5 |
-0,63 |
6 |
-0,93 |
Рис. 4.3. План проектування горизонтальної площини
Відповідно до отриманих позначок вершин квадратів обчислюємо позначку центра ваги за форулою (4.1)
Но = 100 +315,73/52 = 106,07 м.
Проектні позначки всіх вершин квадратів для горизонтальної площини дорівнюють позначці центра ваги, тому
м.
Виписуємо
їх на план над позначками землі
.
Далі обчислюють робочі позначки, які
характеризують, скільки треба зняти(-)
або насипати землі за формулою:
.
(4.2)
Наприклад, для вершини 1а маємо hр = 106,07 – 104,80 = =1.27 м і т.д.
4.2.2. Складання картограми земляних робіт
Воно полягає у визначені об’ємів земляних робіт – як частини вертикального планування, необхідного для висновків по техніко-економічному обґрунтуванню проекту, організації робіт та їхнього кошторису.
На план квадратів виписують робочі позначки.
Рис. 4.4. Картограма земляних робіт
Методом інтерполювання проводять лінію нульових робіт, яка розмежовує насип та виїмку гранта. Для кожної фігури із трьох, чотирьох та п’ятикутників за формулами геометрії обчислюють площі Si та середню висоту за формулою:
,
де n – кількість вершин фігури.
Далі обчислюють у кожній фігури об’єм виїмки (-) або насипу (+) за формулою:
Vi
= Si.
(4.3)
Наприклад: Для верхнього лівого чотирикутника маємо лінію нульових робіт. Тоді площа, середня висота та об’єми визначаються за формулами:
м;
м;
м3;
S(+)
= 1600 – 548 = 1052 м;
м;
м3,
і т.д.