7. Завдання, ,зміст і методика навчання предметного ліплення в дошкільному навчальному закладі. Провідні дослідження в галузі навчання дітей ліпленню.

Знайомство з предметним ліпленням розпочинається з першої молодшої групи. Прийоми: скачування, розкачування, сплющення, та вдавлювання.

Завдання:сприяти у дітей цікавості до ліплення як виду діяльності;допомагати оволодіти всіма технічними прийомами ліплення;зображувати зміни форми в залежності від дії предмета;навчати дітей самостійно підбирати сюжети для ліпки за мотивами знайомих казок і оточуючого життя.

Дослідження Халезової, Курочкіна і Пантюхіної. :Знайомство дітей із скульптурою може мати місце у всіх вікових групах. У молодшій і середній - це в основному предмети декоративно-прикладного мистецтва і скульптури малої форми. У старшому дошкільному віці дітей можна знайомити і з монументальною скульптурою. Скульптура своїм глибоким зміст, виразними засобами збагачує дитини соціальним досвідом, розвиває вміння сприймати прекрасне, закладає первісні основи художнього смаку. У маленької дитини особлива гострота сприйняття. Те, що емоційно сприйнято в дитинстві, запам'ятовується на все життя. Сприйняття красивого формує у дітей естетичне почуття, повагу і дбайливе ставлення до мистецтва. Твори мистецтва розширюють кругозір дитини тим, що несуть певну інформацію Вони впливають і на формування моральних почуттів. Необхідність знайомства дітей зі скульптурою пов'язана не тільки з її виховної стороною. В процесі сприйняття діти засвоюють мову скульптури, її виразні засоби і способи зображення. Крім того, дитина осягає соціальний досвід, накопичений людством.

12. Завдання, ,зміст і методика навчання сюжетно-тематичного ліплення в дошкільному навчальному закладі.

Ліплення – це вид образотворчої діяльності, в якому дитина за допомогою м’яких зображувальних матеріалів (глини, пластиліну, пластику, легомаси, тіста та ін.) створює об’ємні образи повної або часткової тривимірності, що мають висоту, ширину, товщину. Сюжетне ліплення проводиться з дітьми старших груп,хоча підготовча робота розпочинається ще в попередніх групах. Ліпимо ті предмети,яку є не відірвані від землі,а також окремий певний сюжет.

Завдання і зміст розвитку в процесі занять з ліплення: Розвиток емоційного сприймання предметів Пізнання властивостей та зображувальних можливостей матеріалів для ліплення Стимулювання інтересу Стимулювання виявів ігрової та моральної мотивації ліплення Розвиток перцептивних дій, тактильних відчуттів, окоміру, дрібної мускулатури пальців рук, естетичних почуттів, образної пам’яті, уяви Виховання допитливості, зосередженості, самостійності, витримки, охайності Оскільки у дітей середнього дошкільного віку розвивається здатність розуміти взаємозв’язки між предметами, з’являється можливість вводити елементарне сюжетне ліплення. Спочатку воно має характер спільного ліплення педагога з дітьми, коли дорослий виліплює найбільший і найскладніший предмет теми, а діти – менші і простіші («Курка з курчатами»). Далі діти можуть об’єднувати у спільні тематичні композиції індивідуально виліплені предмети («Пташиний двір»). Наприкінці року дітей індивідуально можна зацікавити ліпленням парних сюжетних композицій за казками «Колобок», «Заєць і Їжак». Сюжетне ліплення відкриває для дитини великі можливості діяти самостійно, реалізувати особистий зоровий і художній досвід, приймати власні рішення, розповідати про свої задуми і художній досвід, приймати власні рішення, розповідати про свої задумі і їхню реалізацію. Разом з тим сюжетне ліплення сприяє вдосконаленню якості зображення окремих предметів та оволодінню специфічними засобами художньої виразності в передачі сюжету (взаємодія персонажів композиції, їхнє розміщення на підставці)

Завдання,зміст і методика навчання аплікації в старших групах дошкільного навчального закладу.Провідні дослідження в галузі навчання дітей аплікації.

Аплікація- один із видів декоративно-ужиткового мистецтва, який використовується для художнього оформлення різних предметів за допомогою прикріплення до основного тла вирізаних декоративних чи предметних форм.

Аплікація у старшому дошк. Віці набуває ужиткового характеру.Діти конструюють скриньки , вітрячки,гаманці все це можна прикрашати аплікаційною технікою.Старші дошк.вже більш свідомо ставляться до аплікації як виду мистецтва:маніпулюють ,експериментують та відкривають для себе нові способи аплікаційної техніки.На заняттях діти ознайомлюються з різними видами паперу,вчаться силуетному і симетричному вирізуванню зща допомогою тренувальних вправ(обвести пальчиком половину предмета складеного навпіл),знайомляться з технікою безпеки.

Завдання:розрізняти геометричні форми знати їх назви; вчити композиції візерунків на папері різної форми,на об’ємних та площинних предметах; створити зображення предмету з окремих частин, роміщувати предмети в сюжетній аплікації; оволодіти технічними прийомами: вирізувати по прямій, в різних напрямках, із заокругленням.Вирізувати із паперу складеного вдвоє, декілька раз та силуетні.Упродовж дошкільного дитинства аплікаційна техніка ускладнюється і збагачується, її зміст стає повнішим і різноманітнішим: задум визначають візерунки, предмети і сюжети; техніка виконання стає більш віртуозною,діти переносять техніку роботи з папером на інший матеріал з урахуванням його особливостей;матеріал стає різноманітнішим; підвищується образно-естетична виразність завдяки умінню комбінувати матеріал, збагачувати кольорову гаму та композиційне рішення.

Аплікація вивчалася дослідниками переважно в аспекті формування сенсорних процесів, оволодіння технічними процесами і навичками.Гусарова займалася розкриттям послідовності навчання дітей навичок вирізування і наклеювання, було сформульовано завдання для кожної вікової групи. Богатєєва розглядала апл. як вид декоративно-ужиткового мистецтва, як засіб естетичного розвитку дошкільнят.Основну увагу вона приділяла орнаменту і виділяла худ.особливості:колір,ритм,лінію,своєрідність композиції.

Декоративний аспект представлений і в роботах Скиданової та Сірченко.Вони використовують укр.. мотиви в аплікаційних орнаментах.Естетичний аспект розкрито у дослідженні Пантелєєвої під час вивчення аплікації як декоративно-оформлювальної діяльності.У роботі розглядаються питання морально-естетичного виховання дошкільнят засобами оформлюваного мистецтва.Велику увагу приділено художньо- образній темі оформлення свята, навколо якого групуються різні види художньої діяльності.У дослідженнях показано нові форми колективних робіт з апл.з метою художнього розвитку дітей, залучення їх до художньо- оформлювальної діяльності.

Особистість - динамічний поняття: вона зазнає протягом життя зміни, яку називають розвитком . Розвиток - це процес фізичних і психічних змін індивіда в часі, що передбачає вдосконалення, перехід від меншого до більшого, від простого до складного, від нижчого до вищого. Розвиток особистості відбувається згідно загальним законам. Специфічними закономірностями цього процесу є наступні: 1. Іманентність: здатність до розвитку закладена в людині природою, вона є невід'ємною властивістю особистості. 2. Біогенність: психічний розвиток особистості багато в чому визначається біологічним механізмом спадковості. 3. Соціогенність: соціальне середовище, в якій відбувається розвиток людини, має великий вплив на формування особистості. 4. Психогеного: людина - саморегулююча і самоврядна система, процес розвитку схильний саморегуляції і самоуправління. 5. Індивідуальність: особистість являє собою унікальне явище, що відрізняється індивідуальним підбором якостей і власним варіантом розвитку. 6. Стадійність: розвиток особистості підпорядковується загальному закону циклічності, зазнаючи стадії зародження, зростання, кульмінації, в'янення, занепаду. 7. Нерівномірність (нелінійність): індивід унікальний, кожна особистість розвивається у своєму темпі, відчуваючи випадково розподілені в часі прискорення (спонтанність) і протиріччя зростання (кризовість).