Тема 6. Зведення Гетьманщини і Слобожанщини до стану окраїн Російської імперії (1764—1799 рр.)

семінарське заняття – 2 години

1. Заміна гетьманського уряду другою Малоросійською колегією та її компетенція.

2. Перетворення центральних установ Гетьманату у департаменти другої Малоросійської колегії.

3. Централізаторська політика російського уряду кінця 60-70-х рр. в Гетьманщині.

4. Скасування адміиістративно-політичних особливостей Слобідської України (60-80 рр.).

5. Знищення залишків національної державності на Лівобережній Україні у 80-90-х рр.

6. Суспільно-політична ситуація в Україні під час підготовки роботи Комісії по складанню нового Уложення законів (1767—1774).

Література:

1. Акты по управлению Малороссиею гр. П.А. Румянцева // ЧИОНЛ. – Кн. 5. – К., 1891.

2. Багалій Д. Історія Слобідської України. – Х., 1991.

3. Доклад графа П. Румянцева императрице Екатерине II 1781 года // Киевская старина. – 1884. – № 12.

4. Когут 3. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини. 1760 – 1830. – К., 1996.

5. Мельник Л. Склад депутації від України до Комісії по укладанню нового "Уложения" 1767 – 1768 рр. // УІЖ. – 1999. – № 2.

6. Наказы Малороссийским депутатам 1767 года й акты о виборах депутатов в комиссию сочинения нового Уложения. – К., 1889.

7. Окиншевич Л. Центральні установи України-Гетьманщини XVII – XVIII ст. – К., 1929.

8. Пашук А. Суд і судочинство на Лівобережній Україні і XVII – XVIII ст. – Львів, 1967.

9. Пришлях В. Гетьманщина: політика і суспільство в останній чверті ХVІІ століття – 80-х роках ХVІІІ століття. – Луцьк, 2001.

10. Путро О. Влада генеральної військової старшини на Лівобережній Україні у II пол. XVIII ст. // Архіви України. – 1969. – № 5.

11. Слюсарский А. Социально-економическое развитие Слобожанщины XVII – XVIII вв. – Х., 1964.

12. Струкевич О. Про остаточне знищення гетьманства в Україні // УІЖ. – 1993. – № 7 – 8.

13. Хорунжий Ю. Катерининська Комісія і українське питання // Українське козацтво: витоки, еволюція, спадщина. – К., 1993. – Вип. 3.

14. Шевченко Н. До питання про соціальний ідеал селянства і козацтва України другої половини XVIII ст. // Українська козацька держава. – К., 1993. – Вип. 4.

15. Шевченко Н.В. Соціально-політичні вимоги козацтва Лівобережної України у наказах до Законодавчої Комісії 1767 – 1774 рр. // Українське козацтво: витоки, еволюція, спадщина. – К., 1991. – Вип. 1.

Тема 7. Нова Запорозька Січ 1734–1775. Нові

козацькі військово-політичні утворення наприкінці ХVІІІ ст.

семінарське заняття – 2 години

Заняття перше

1. Олешківська Січ. Кам’янецька Січ.

2. Створення Нової Січі у 1734 р. Особливості внутрішнього устрою та господарського життя запорозького козацтва.

3. Обмеження царизмом самоврядування, прав і при вілеїв запо­розького козацтва.

4. Участь Запорозького війська в російсько-турецькій війні 1768 — 1774 рр.

Заняття друге

семінарське заняття – 2 години

І

1. Розкрити причини ліквідації Запорозької Січі.

2. Вміти аналізувати особливості суспільно-політичного статусу козацьких військово-політичних об’єднань після ліквідації Запо­розької Січі (остання чверть XVIII ст.). З’ясувати причини утворення та характер діяльності Чорноморського козацького війська.

3. Охарактеризувати роль Задунайської Січі у суспільно-політичному житті України.

4. Вміти дати оцінку місцю і значенню запорозького козацтва в історії українського народу.

ІІ

1. Вміти показувати на карті місце розташування козацьких військово-політичних об’єднань останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст.

2. Законспектувати основні положення маніфесту Катерини ІІ про ліквідацію Запорізької Січі.

Література:

1. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. – К., 1991.

2. Архів Коша Нової Запорозької Січі. Корпус документів. – К., 1998.

3. Бачинський А., Бачинська О. Козацтво на півдні України (1775 – 1869). – Одеса, 1995.

4. Біднов В. Атакування Запорозької Січі 1775 р. // Літературно-науковий вісник. – 1925. – Кн. ІХ.

5. Борисенко В. Зруйнування Січі // Український історичний календар на 1995 р.

6. Голобуцький В. Запорізька Січ в останній час свого існування (1734 – 1775 рр.). – К., 1961.

7. Задунайська Січ. – Одеса, 1998.

8. Запорозькі Січі. – К., 2001.

9. Запорозьке козацтво. – К., Запоріжжя, 1997.

10. Кабузан В. Заселение Новороссии (Екатеринославской й Херсонской губерний) в XVIII – первой половине XIX ст. – М., 1976.

11. Козацтво на півдні Укpаїни, кінець XVIII – XIX століття. – Одеса, 2000.

12. Кириченко М. Соціально-політичний устрій Запоріжжя (ХVІІІ ст.). – Дніпропетровськ, 1931.

13. Кулиняк Д. Останній кошовий Петро Калнишевський. – К.,1991.

14. Олійник О. Головні причини ліквідації Запорозької Січі // УІЖ. – 1992. – № 2.

15. Південна Україна XVIII – XIX ст. // Записки науково-дослідної лабораторії Запорізького державного університету. – Запоріжжя, 1996. – Вип. 1 – 2.

16. Середньовічна Україна. Збірник наукових праць. – Вип. 2. – К., 1997.

17. Скальковский А. История Новой Сечи. – Одесса, 1886.

18. Слабченко М. Соціально-правова організація Січі Запорозької // Праці Комісії історії західно-руського та вкраїнського права УАН. – К., 1927. – Т. 3.

19. Струкевич О. Ресурси Гетьманщини в російсько-турецькій війні 1768 – 1774 рр. // Богдан Хмельницький та його доба. – К., 1996.