Адаптація політичного рішення.
Загальновідомий той факт, що за останні 50 років стандарт підготовки спеціалістів значно змінився. І мова йде не тільки про застарілі програми зі спеціальних дисциплін. Безумовною вимогою роботодавців, як і раніше, залишається те, що студенти мають отримувати якісну професійну підготовку. Ключовим тут є той факт, що роботодавцю недостатньо наявності тільки теоретичних знань.
У першу чергу, компанію цікавлять конкретні практичні навички. У разі технічних спеціальностей, важливі навички роботи зі справжнім, а не тільки лабораторним обладнанням. Однак якщо раніше 90% уваги приділялося технічній компетенції, а 10% - усім іншим: культурним, мовним, комунікаційним, вмінню працювати в команді.... то зараз ця пропорція значно змінилася.
Навіть ті випускники вузів, які дивом отримали якісні спеціалізовані знання, як правило, зовсім не вміють працювати в системі, проектах, де потрібні навички командної, групової взаємодії, управління часом і проектом як таким.
Як приклад - коли випускник приходить до роботодавця, він потрапляє в корпоративне середовище: людське та інформаційне. У силу того, що ніхто не вчив його елементарним правилам бізнес-етики, він починає різко контрастувати на загальному тлі. І найчастіше вартість інтеграції такого студента в корпоративну культуру, що реалізується, в тому числі, через взаємодію в інформаційних системах, виявляється занадто високою. Не замислюючись, випускники переносять в професійне середовище "албанську" мову, яку вже встигли почерпнути, спілкуючись в Інтернеті. Часто виявляється так, що цілком справляючись зі своєю роботою, вони не вміють грамотно оформити і поширити її результати. Адже ніхто не вчить їх навичкам письмового діалогу. Роботодавець же зацікавлений в студентах, які розуміють, що таке інформаційна культура та володіють відповідними навичками.
Звичайно, щоб це виправити, зараз доведеться перебудовувати всю систему освіти у вузах, існуючу з радянських часів. Вводити нові, активні методи навчання, які вже давно використовують у своїй практиці вузи, які спеціалізуються на бізнес-освіті. Це так-звані, бізнес-симуляції та різного роду командні ігри, що стимулюють студентів не тільки розбиратися в тих чи інших питаннях, але також вчитися працювати в колективі.
5. Політичне планування і впровадження.
Створення ефективної системи інформатизації освіти потребує дослідження системи освіти як об’єкта інформатизації. Необхідно розробити методику досліджень, застосування якої забезпечувало б одержання параметрів об’єкта інформатизації, які необхідні для визначення оптимальних параметрів системи інформатизації. Слід зауважити, що під системою інформатизації системи освіти розуміється сукупність систем інформатизації всіх об’єктів освіти всіх рівнів ієрархії.
Основною сутністю інформатизації освіти є використання інформаційних технологій у різних видах діяльності, які здійснюються в системі освіти. Тому, досліджуючи систему освіти як об’єкт інформатизації, основну увагу необхідно приділити дослідженню цих видів діяльності, визначити критерії їх класифікації, виходячи з психолого-педагогічних та інформаційних характеристик і класифікувати їх за визначеними критеріями.
Для всіх кваліфікаційних груп видів діяльності в освіті необхідно визначити основні вимоги до засобів ІКТ для їх інформатизації.
Здійснення інформатизації освіти України на належному сучасному рівні з максимальною вигодою, зокрема, економічною, потребує також:
дослідити сучасний стан застосування засобів ІКТ в освіті;
дослідити фактори, що впливають на ефективність використання засобів ІКТ;
дослідити відповідність існуючих засобів ІКТ визначеним основним вимогам та можливість їх ефективного використання для інформатизації усіх видів діяльності в освіті;
проаналізувати науково-технічний і промисловий потенціал України щодо розробки і тиражування засобів ІКТ для інформатизації освіти;
розробити рекомендації щодо найбільш доцільних способів організації розробки і тиражування засобів ІКТ та забезпечення ними закладів і установ освіти;
розробити рекомендації щодо підвищення ефективності використання засобів ІКТ в закладах і установах освіти України;
дослідити існуючі способи моніторингу стану інформатизації установ і закладів освіти і ефективності використання засобів ІКТ.
6. Оцінка впливу політики.
У межах вузу необхідно створювати систему, що володіє характеристиками професійного середовища. У цьому відношенні, "Інформатизація" (настільки необачно зведена до рівня "комп'ютеризації", чого точно недостатньо для сучасного вузу) дозволить створити атмосферу, подібну до корпоративної: виконуючи функції проектної організації, що має централізовані ресурси, поштову систему і т.ін.
У цьому випадку вже у вузі студенти будуть привчатися до правил роботи в компанії та стануть дійсно затребувані бізнесом. Оскільки разом з професійними навичками отримають уявлення про поняття "інформаційна культура", принципи роботи в корпоративному середовищі, навчаться висловлювати думки і вести діалог.
Особливе місце в такій підготовці займають навички "роботи з напрацьованим" - від уміння користуватися корпоративними та патентними архівами до роботи з електронними бібліотеками, але в даний час створення вузівських (і не тільки вузівських) електронних бібліотек стримується проблемами неузгодженості законодавства України. У цьому плані перед зацікавленими учасниками знаходиться величезний пласт робіт, спрямованих саме на систему освіти і підготовку кадрів. Зараз необхідно активно займатися не стільки організаційними формами, зміною механізму фінансування та організаційної структури, скільки змістом і новим контентом освіти. Для цих цілей, з одного боку, необхідна підтримка з боку держави, а з іншого, активна участь, як компаній-роботодавців, так і самих ВНЗ.