- •Функції систематизації
- •Загальні уявлення про систематизацію
- •3.6. Освітня лінія «дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»
- •12. Види мислення
- •Дидактичні ігри, вправи та завдання на серіацію
- •17. «Хто що їсть?»
- •19. Ігри та вправи із чарівними паличками
- •22. Настанови батькам щодо формування логіко-математичних уявлень у дітей 4-5-ти років
- •24…… Дидактична гра "Порівняй предмети"
- •Хід гри.
- •26..…. Особливості формування логіко-математичної компетентності дітей страшого дошкільного віку
- •© С.О. Татаринова
- •Логіко-математична компетентність дошкільників
- •33. Форми мислення Емпіричний та теоретичний рівні пізнання
- •Десять заповідей класного керівника
- •§ 1. Теорія дитячого мислення
- •§ 2. Розвиток інтелекту людини: періоди і стадії розвитку
- •§ 3. Теорія дитячого егоцентризму
- •Заємодія сім'ї і дошкільного закладу у вихованні дітей
Логіко-математична компетентність дошкільників
Опубліковано 24 Вересень, 2013 - 15:48 користувачем editor
Логіко-математична компетентність передбачає здатність дитини самостійно здійснювати:
класифікацію геометричних фігур, предметів та множин за якісними ознаками та чисельністю;
серіацію, тобто впорядкування предметів за величиною, масою, об’ємом розташування у просторі;
обчислення та вимірювання кількості, відстані, розмірів, довжини, ширини, висоти, об’єму, маси, часу.
Виходячи з положень Базового компонента дошкільної освіти, педагог має озброїти дитину вмінням жити, сприймати життя в цілісності. Це значно складніше, ніж окремо формувати систему знань і вмінь із математики, природи, грамоти. Дитина не володітиме істинним світоглядом, якщо не вмітиме цілісно сприймати світ. Саме тому блок логіко-математичних умінь включає кожна сфера.
Питання формування логіко-математичної компетентності є принциповим для особистісно - орієнтованої моделі освіти. За особистісно - орієнтованої моделі освіти дорослий стає авторитетною, довіреною особою, яка створює середовище, що розвиває, забезпечує комфортні умови для життєдіяльності дитини, виступає передусім партнером, а не контролером її діяльності.
Логіка - це здатність людини доводити правильні судження і спростовувати неправильні, уміння висловлюватись, тобто:
будувати найпростіші висловлювання за допомогою зв’язок «і», «чи», «якщо», «ні», «то»;
робити правильні умовисновки, доводити правильність своїх міркувань.
Навчити розмірковувати – одне з важливих педагогічних завдань. В основу змістових ліній логіко-математичного аспекту Базового компонента покладено такі логічні операції, як серіація, класифікація, вимірювання та обчислення.
Формування математичної компетентності дошкільників ефективно здійснюється:
на спеціально організованому навчанні;
у спільній діяльності вихователя та дітей;
у самостійній діяльності дошкільників.
Дошкільники лише починають оволодівати математичними знаннями, тому їхню логіко-математичну компетентність доцільно характеризувати як елементарну, але розглядати її як складну, комплексну характеристику логіко-математичного розвитку.
Логіко-математична компетентність має таку компонентну структуру:
мотиваційний компонент – це ставлення дитини до математичної діяльності, виявлення пізнавального інтересу, розуміння значущості математики в житті людей;
змістовий компонент – це оволодіння математичними знаннями у межах програми вікової групи та наступного періоду навчання дітей;
дійовий компонент – це оволодіння процесуальними, конструктивними, контрольно-оцінювальними діями.
Особливістю формування логіко-математичної компетентності є насиченість навчального процесу проблемними життєвими ситуаціями практичного характеру, які активізують пізнавальні інтереси дітей, розвивають передумови логічного мислення, вправляють вихованців у використанні набутих знань із математики.
29.
Дослідження допомогло виявити основні педагогічні умови здійснення
особистісного підходу: професійно-педагогічна готовність вихователя здійснювати
особистісно-орієнтований підхід, знання індивідуальних особливостей та потреб кожної дитини в певному періоді її розвитку; адаптація програми до можливостей кожного вихованця (але не нижче базового рівня); наявність дидактичного матеріалу, що дає змогу індивідуалізувати пізнавальні завдання; організація освітнього процесу на діагностичній основі, різних рівнях складності; застосування варіативних технологій навчання, урізноманітнення форм пізнавальної діяльності дошкільнят та залучення батьків до освітньо-виховної роботи з дітьми. Для розвитку логіко-математичних умінь важливо, щоб навколишнє середовище, в якому перебуває дошкільник, було варіативним, різноманітним, надавало дитині можливості почуватися відкривачем нових знань, було доступним для ознайомлення.
1. Елементарний рівень. У вчителя наявні лише окремі якості професійної діяльності. Найчастіше — це володіння знаннями для виконання педагогічної дії, володіння предметом викладання тощо.
2. Базовий рівень. Учитель володіє основами педагогічної майстерності: педагогічні дії гуманістично зорієнтовані, стосунки з учнями й колегами розвиваються на позитивній основі, добре засвоєно предмет викладання, методично впевнено і самостійно організовано навчально-виховний процес на уроці.
3. Досконалий рівень. Характеризується чіткою спрямованістю дій учителя, їх високою якістю, діалогічною взаємодією у спілкуванні. Педагог самостійно планує й організовує свою діяльність на тривалий проміжок часу, маючи головним завданням розвиток особистості учня.
4. Творчий рівень. Характеризується ініціативністю і творчим підходом до організації професійної діяльності. Вчитель самостійно конструює оригінальні педагогічно доцільні прийоми взаємодії. Діяльність будує, спираючись на рефлексивний аналіз. Сформовано індивідуальний стиль професійної діяльності.
Аспекти результативності керівництва логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку за авторською технологією:
перехід від авторитарно-дисциплінарної до особистісно-зорієнтованої моделі навчання допоможе педагогу ДНЗ забезпечити розумовий розвиток кожної дитини, здійснити диференційований підхід до її логіко-математичного розвитку;
інша структура і зміст математичних занять сприятимуть більш високому рівню розвитку загальних здібностей дітей, розвитку стійкого інтересу до пізнання математики як навчальної дисципліни, розвитку пояснювальної мови та логічних структур;
зміна стилю спілкування дорослого і дітей поліпшує міжособистісні відносини, культуру спілкування і співпраці дошкільнят та вихователя;
індивідуалізація програми навчання сприяє випередженню дітьми показників програми навчання певної групи;
оволодіння вихователями варіативною методикою навчання дітей на основі засвоєння алгоритму проведення пізнавально-ігрових комплексів має прикладний характер у просвітницькій роботі з батьками;
опанування педагогом ДНЗ методики діагностики логіко-математичного розвитку дітей надає можливість розробки індивідуалізованої програми для дітей різного рівня загального і спеціального розвитку.
