- •2.Теологічний підхід
- •3.Семіотичний підхід
- •2.Функції культури
- •5.Трипільська культура.
- •3. Пізній етап
- •6.Кімерійці,скіфи і сармати в Україні.
- •7.Походження словянських мов.
- •11.Бібліотеки і школи Київської русі.
- •12.Давньоруські літописи.
- •13. Визначні архітектурні пам'ятки київської русі.
- •14. Пам'ятки культури київської русі
- •15.Мозаїка як вид монументального мистецтва.
- •16. Загальні тенденції розвитку української культури XIV-XVI ст.
- •19.Козацькі літописи.
- •21. Братські школи в Україні.
- •22.Внесок Києво-Могилянської академії в розвиток культури.
- •23.Історія українського друкарства.
- •25.Українська барокова архітектура.
- •26.Українська барокова музика.
- •27.Українська барокова поезія.
- •29.Філософія Григорія Сковороди.
- •30.Поетична творчість Григорія Сковороди.
- •31.Педагогічна діяльність г.Сковороди.
- •32.Українська культура доби Гетьманщини.
- •33.Просвітницька діяльність Івана Мазепи.
- •36. Березовський Максим Созонтович
- •37. Ведель Артем Лук'янович
- •38.Драматургія ф.Прокоповича.
- •39. «Кобзар» т.Шевченка.
- •41.Античні мотиви у творчості т.Шевченка.
- •42.Т.Шеіченко – художник.
- •46.Проза і.Франка.
- •48.Драматургія Лесі Українки.
- •49.Леся Українка і музика.
- •51.Опери м.Лисенка.
- •52.Фортепіанна творчість м.Лисенка.
- •55.Українське образотворче мистецтво хіх-хх століття.
- •56.Український модерн.
- •57. «Шістдисятники» та їхній внесок у розвиток культури.
- •58.Формування українського національного театру.
- •59.Явище масової культури.
- •60.Елітарна культура і масова культура, специфіка проявів на теренах України.
- •61.Дисидентський рух в Україні.
- •65.Творчість п.Тичини.
- •66.Творчий доробок м.Рильського.
- •67.Творчість в.Стуса.
- •68.Кіномистецтво радянської України.
- •69.Культурне життя української діаспори.
- •70.Творчий доробок о.Довженка.
- •71. «Поетичне кіно»: с.Параджанов,ю.Іллєнко.
- •72.Українська державна символіка,її джерела.
- •73.Культура українського народу в контексті європейської культури.
- •75.Український авангард і європейська художня культура кінця XIX — початку XX ст.
- •76. Український модерн.
- •77.Український постмодерн.
- •78.Модерністські напрями в українському театрі. Лесь Курбас.
- •79.Творчість «БуБаБу».
- •80.Релігійна ситуація в незалежній Україні.
- •81.Розвиток культури національних меншин в незалежній Україні.
- •82. Основні етапи розвитку освіти в Україні (братські школи, Острозька академія, Києво-Могилянська академія, університети,сучасні навчальні заклади).
- •83. «Станіславський феномен».
- •85. Сучасна академічна музика в Україні: Сильвестров, Скорик, Карабиць, Грабовський.
- •86.Театральне мистецтво в сучасній Україні.
- •87.Сучасна українська література.
78.Модерністські напрями в українському театрі. Лесь Курбас.
Львівський академічний театр імені Леся Курбаса — створений у 1988 році Володимиром Кучинським та групою молодих акторів, котрі, як і видатний український режисер Лесь Курбас зі своїми колегами у 1918 році,.Від часу свого заснування Театр імені Леся Курбаса переріс в один із найвідоміших театральних колективів, як в Україні, так i за її межами. Вистави театру «Благодарний Еродій» за Григорієм Сковородою, «Між двох сил» за Володимиром Винниченком, «Апокрифи» за Лесею Українкою, «Сни» та «Забави для Фауста» за Федором Достоєвським,.Театр першим здійснив сценічні постановки діалогів Григорія Сковороди, Платона, поезії Василя Стуса і драматичних поем Ліни Костенко.Увесь цей час театр працював як унікальний методологічний центр, опанував і розробив цикл театральних методик та тренінгів акторської психофізики, пластики, голосу, провів серію спільних, проводив цикл лекцій та майстеркласів в Єльському, Колумбійському, та інших університетах і театральних школах США.Критика називає цей колектив унікальним театральним явищем, бо він повернув українській сцені інтелектуальний престиж, створив свою методологічну школу і поєднав багатогранну сценічну практику з процесом пізнання Людини.
79.Творчість «БуБаБу».
Бу-Ба-Бу (Бурлеск-Балаган-Буфонада) — літературне угруповання, засноване 17 квітня 1985 року у Львові. До його складу входять Юрій Андрухович (Патріарх), Віктор Неборак (Прокуратор) та Олександр Ірванець (Підскарбій). Прізвиська авторів походять від того, що Юрій Андрухович є найстаршим серед трьох, Олександр Ірванець став Підскарбієм через захоплення нумізматикою, а Віктор Неборак став Прокуратором через свою схильність до аналізу та літературознавства [1].
Перший публічний вечір «Бу-Ба-Бу» відбувся наприкінці 1987 року в Києві. Період найактивнішої діяльності Бу-Ба-Бу (23 концертні поетичні вечори) припав на 1987—1991 роки. Апофеозом Бу-Ба-Бу став фестиваль «Вивих-92», коли головну фестивальну акцію склали чотири постановки 1—4 жовтня 1992 року поезоопери Бу-Ба-Бу «Крайслер Імперіал» (режисер С. Проскурня). В 1995 році вийшла перша спільна книга бубабістів «Бу-Ба-Бу. Т.в.о.[...]ри» у видавництві «Каменяр». У 1996 році друкований проект «Крайслер Імперіал» («Четвер-6») практично завершив «динамічний період» існування Бу-Ба-Бу.
Літугруповання стало втіленням карнавального необарокового мислення, притаманного метаісторичній карнавальній культурі людства. Соціальним фундаментом метаісторичного карнавалу в Україні став підсвідомий масовий синдром зламу, що супроводжував розпад імперії і викликав дві метапсихічні складові: суспільну депресію і масову карнавальну сміхову рефлексію на катаклізм системи. Творчість учасників Бу-Ба-Бу в межах самого літугрупування стала ситуативно-концептуальним мистецьким відгуком на суспільну рефлексію. Бу-Ба-Бу заснувало свою Академію.
80.Релігійна ситуація в незалежній Україні.
Із моменту проголошення в Україні незалежності активізувалося релігійне життя суспільства. Навесні 1991 р. Верховною Радою України був ухвалений закон про свободу совісті та релігійних об'єднань, який заборонив державі втручатися у справи церкви, а церкві — у державні справи. Сучасна релігійна ситуація в Україні характеризується розколом православ'я. 1990 р. після обрання патріарха Мстислава (Скрипника) була відновлена УАПЦ. У Харкові, Києві та інших містах відновилися її храми. Московський патріархат надав внутрішню автономію Українській православній церкві (УПЦ), але зберіг за собою право призначати вищих духовних осіб в Україні. Спроби президента Л. Кравчука та київського митрополита Філарета (Денисенка) домогтися від Московського патріархату повної незалежності УПЦ не вдалися. Тому частини УПЦ і УАПЦ за підтримки української влади виділились, утворивши Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП), яка й досі є ніким не визнаною. Таким чином, православ'я в Україні розкололось на три ворогуючі між собою конфесії, що надзвичайно ускладнює релігійну ситуацію в Україні. Між ними точиться гостра боротьба за нерухомість (храми) і паству, що неодноразово призводило до суперечок їх прибічників.1989 р. відновилася діяльність греко-католицької церкви (УГКЦ). Вона має великий вплив у Західній Україні. Її резиденцією став Собор Святого Юра у Львові. Вона також неодноразово вступала у суперечки із православними конфесіями з приводу володіння храмами. Крім християнських конфесій, в Україні діють іудейські та мусульманські релігійні общини, буддисти та багато інших сект.