- •2. Проблема періодизації суспільного піклування в Україні
- •3. Періодизація практики соціальної допомоги у Зах.Європі
- •4. Соціальна допомога як практична діяльність, теорія та освітня галузь
- •5. Вітчизняні та європейські зразки соціальної допомоги : їх сутність та відмінність
- •6. Вітчизняні моделі соціальної допомоги:
- •7. Зарубіжні моделі практики соціально допомоги
- •8. Розвиток форм допомоги та підтримки у Стародавній Греції
- •9. Практика допомоги у Стародавньому Римі
- •10. Теорія філантропії в Стародавній Греції
- •12. Агапе і філософія християнського уявлення про милосердя: Василій Великий, Григорій Богослов, Іоанн Златоуст, Августин Блажений
- •13. Формування механізмів допомоги у древніх слов'ян.
- •14. Общинно-родові давньослов'янські сакральні моделі допомоги.( Інститут старців, інститут вдів, інститут «примачества»).
- •15. Господарські форми допомоги.
- •16. Середньовічні українські та європейські зразки допомоги.
- •17. Тема милосердя в давньоруській літературі і в працях Феодосія Печерського, Іларіона, Кирила Туровського, в.Мономаха, «Слово Данила Заточника».
- •18. Княжі традиції піклування нужденних.
- •19.Каролінгська система піклування.
- •21.Церковне і державне піклування у Московській державі.
- •22.Філософія ідеології соціальної справедлививості в Московській державі
- •23. Міська система допомоги , що склалася в епоху Середньовіччя в Європі
- •XV ст. Аугсбурзький регламент про жебраків
- •24. Ідеологія солідарності в 17-18 ст. : дж.Локк, Монтескє, і.Кант,м.Робеспєр, Марат,Бабеф
- •25. Державні підходи до практики допомоги і підтримки в європейських країнах: Вільгельм фон Гумбольдт, Роберт Оуэн, Макс Штирнер,)
- •27. Становлення сучасної системи суспільних і державних підходів до підтримки нужденним у Німечині
- •28. Захист вразливих верст населення у Франції та Англії
- •29. Права людини та розвиток ідеології соціальної благодійності в сша
- •31.Оформлення ідеології громадського піклування в Україні в другій половині XVII-першу третину XVIII ст.: Єпіфаній Славинецький,Юрій Крижанич,Іван Посошков,Василь Татищев.
- •34- Політичні концепції суспільного добробуту Імперії Росії в ХіХ- столітті: Пестель, Бакунін
- •35.Приватна і громадська благодійність в Україні
- •36. Благодійність імператорської сім*ї
- •37.Благодійність з боку купецтва і підприємців у дореволюційний період в Україні.
- •38. Система соціального забезпечення в основних європейських державах і фактори, що вплинули на професіоналізацію соціальної роботи в 20 ст.
- •39. Соціальне забезпечення та соціальна робота в європейських країнах 20 ст. (Франція, Німеччина, Великобританія)
28. Захист вразливих верст населення у Франції та Англії
Велика кількість жебраків була у Франції на початку XIX ст. Законом про бідних 1834 робітні будинки у Великобританії отримали правовий статус головної установи з подолання жебрацтва. Французькі законодавці в середині XIX ст. велику увагу приділяли питанню надання допомоги знедоленим дітям. Зокрема, регламентувалася практика їх розміщення по сім'ям.
У Франції тоді було відкрито багато безкоштовних шкіл для бідноти, що викликало навіть протест у деяких представників знаті й інтелігенції, які вважали, що бідні повинні залишатися переважно малограмотними і неосвіченими. Для безпритульних і жебракуючих дітей створювалися робочі школи, де діти навчалися не тільки грамоті, але і основам ремісничих професій. У Великобританії такі школи відкривалися переважно при нічліжних притулках.
Закон про бідних, прийнятий в Англії в 1834 р. відміняв колишню «спінхемлендскую» систему піклування бідних, засновану на оподаткуванні на користь бідних і отриманні допомоги від місцевих парафій. Податок, що стягується з багатих людей на користь бідняків, скасовувався. А самі бідняки, основу яких складали безробітні, розорилися ремісники і селяни, могли отримувати допомогу тільки в спеціальних робітних будинках. Тут вони змушені були жити і трудитися в полутюремних умовах, у відриві від сімей. Позитивною стороною нової системи допомоги бідним, введеної в Англії законом 1834 р., було створення територіальних опікунських рад. Закон сприяв створенню широкої мережі робітних будинків, про важкі умови знаходження в яких уже зазначалося. Але не треба забувати, що вони були все ж альтернативою голодної смерті багатьох тисяч бідних і знедолених.
У другій половині XVII ст. в Парижі спеціальним декретом був затверджений Загальний шпиталь для бідних, що об'єднав під своїм началом велику кількість раніше розрізнених установ піклування. Це була комплексна установа державного піклування, в якому були присутні як примусова праця для бродяг, повій та ін., так і шкільне навчання бідних дітей, догляд за інвалідами, вагітними жінками, утримання дітей-сиріт, дітей-безхатченків. У новий час за рахунок держави відкривалися і містилися деякі притулки, богадільні, лікарні й інші закладу для піклування бідних, сиріт, немічних, хворих, інвалідів. У середині XIX ст. в одному тільки Парижі було сім богаділень для престарілих і немічних з бідних верств населення. Тут вони могли знайти притулок і необхідний догляд.Перший заклад для сліпих було створено в Парижі в 1782 р.
На кошти громади утримувалися і такі установи, як школи для бідних. У Великобританії вони називалися філантропічними. Громада дбала про те, щоб діти, які тут навчалися отримували не тільки необхідні знання, але й були забезпечені харчуванням, одягом та підручниками. Цілком конкретну допомогу бідним надавали церковні парафії. Парафіяльні піклування дбали про жебраків, немічних, сиріт.Велика кількість благодійних організацій створювалося і під патронатом церкви. У 1844 р. в Лондоні була створена Християнська асоціація молодих людей, а в 1866 р. в американському Бостоні заснована Християнська асоціація молодих жінок. Ці благодійні організації поєднували пропаганду християнського вчення з конкретною допомогою нужденним.
У 1878 р. в Англії була створена християнська благодійна організація Армія порятунку, діюча і понині у багатьох країнах світу. Організація проводила активну роботу з надання допомоги бідним, бездомним, хворим, перевихованню злочинців, осіб аморальної поведінки, алкоголіків, наркоманів та ін..