Періодичність чергування культур у сівозміні, роки
|
Культура |
Полісся |
Лісостеп |
Степ |
|
Пшениця озима |
2-3 |
2-3 |
1-3* |
|
Жито озиме |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
|
Ячмінь, овес |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
|
Кукурудза |
можливі повторні посіви** | ||
|
Горох, вика, чина, соя, нагут |
3-4 |
3-4 |
3-4 |
|
Гречка |
1-2 |
1-2 |
1-2 |
|
Просо |
2-3 |
2-3 |
2-3 |
|
Люпин |
6-8 |
6-7 |
- |
|
Буряки цукрові, кормові, ріпак |
3-4 |
3-4 |
3-4 |
|
Картопля |
2-3 |
2-3 |
1-2 |
|
Льон |
5-7 |
- |
- |
|
Соняшник |
- |
7-8 |
7-9 |
|
Капуста |
6-7 |
6-7 |
6-7 |
|
Трави багаторічні бобові |
3-4 |
3-4 |
3-4 |
Примітки:
* - у Степу можливий повторний посів пшениці озимої після пшениці, яку вирощували після пару чорного;
** - повторний посів до 3-4 років з перервою, що відповідає строку повторного посіву.
В основу сучасної класифікації сівозмін береться вид продукції, яка виробляється в сівозміні та співвідношення окремих груп сільськогосподарських культур і парів. Перший показник покладено в основу поділу сівозмін на типи, а другий — на види. Залежно від виду рослинницької продукції усі сівозміни поділяють на чотири типи: польові, кормові, овочеві і спеціальні.
Польові сівозміни призначені переважно для виробництва продовольчого і фуражного зерна та сировини для переробної промисловості. Тому більшу частину площі в таких сівозмінах відводять під зернові і технічні культури. У польових сівозмінах Степу частину площі відводять під чистий пар.
Кормові сівозміни призначені для вирощування переважно кормових культур і виробництва соковитих кормів. Залежно від видового складу кормових культур та місця розташування кормові сівозміни поділяють на прифермські (поля поблизу тваринницьких ферм, які призначені для виробництва важкотранспортабельних кормів у вигляді коренеплодів і зеленої маси) і лукопасовищні (розміщують на природних кормових угіддях, зелена маса протягом перших одного-двох років скошується, а вже після утворення дернини — випасається худобою).
Овочеві сівозміни, призначені для вирощування овочів, які займають всю або більшу частину площі. Вводяться у приміських господарствах і розміщуються переважно на низинних землях.
Спеціальною є сівозміна, в якій вирощуються культури, що потребують спеціальних умов — агрозаходів (наприклад, рисова сівозміна, потребує завчасної підготовки чеків, які після сівби заливають водою).
Кожен тип сівозмін може включати різні види. Розрізняють такі види сівозмін: зерно-парові, зерно-просапні, зерно-паро-просапні, зерно-трав’яні, зерно-паро-трав’яні, трав’яно-просапні, просапні, травопільні і зерно-трав’яно-просапні або плодозмінні.
Зерно-парова являє собою вид польової сівозміни із зерновими культурами суцільної сівби і чистим паром. Такі сівозміни використовують лише в посушливих районах Степу.
Зерно-просапна — це такий вид польової сівозміни, в якій велику частку в структурі посівних площ займають зернові суцільної сівби, що чергуються з просапними культурами.
Зерно-паро-просапна — найпоширеніший вид польової сівозміни в степовій зоні. В ній крім просапних культур і чистого пару на більшій площі вирощують зернові суцільної сівби.
Зерно-трав’яні сівозміни передбачають вирощування на більшій площі зернових культур суцільної сівби, які чергуються з багаторічними і однорічними травами. До такого виду належить спеціальна рисова сівозміна і окремі варіанти польових сівозмін. Зерно-трав’яні польові і кормові сівозміни називають ще ґрунтозахисними сівозмінами і використовують як протиерозійний захід.
Зерно-паро-трав’яною є вид польової сівозміни, в якій крім зернових культур суцільної сівби меншу площу займають чистий пар і багаторічні трави.
Трав’яно-просапною може бути вид польової, кормової або овочевої сівозміни, в якій просапні культури чергуються з багаторічними і однорічними травами. Тряно-просапні сівозміни недоцільно використовувати в гостропосушливому Степу, де складаються несприятливі умови для багаторічних трав.
Просапні сівозміни характеризуються тим, що всю або більшу частину площ у них займають просапні культури. Такий тип характерніший для овочевих сівозмін, хоч його може мати польова і кормова сівозміни. Впроваджують лише на землях з крутістю схилів не більш 3° і тільки тоді, коли частка таких земель незначна.
Травопільні сівозміни характеризуються тим, що більшу частину площі займають багаторічні трави, меншу — зернові і технічні культури, а в кормових — однорічні культури на зелений корм і силос та кормові коренеплоди.
Зерно-трав’яно-просапна або плодозмінна сівозміна — вид польової, кормової або овочевої сівозміни, в якій не повторюються близькі за біологічними особливостями і технологією вирощування культури. Кращим варіантом є сівозміна, в якій однорічні культури чергуються з багаторічними, бобові — з небобовими, озимі — з ярими, просапні — з культурами суцільної сівби. У таких сівозмінах забезпечується найкращий фітосанітарний стан ґрунту та можливість отримувати екологічно чисту продукцію рослинництва.
