
- •1.Теорії походження держави і права.
- •2.Поняття та ознаки держави.
- •3.Функції держави.
- •4.Форми держави.
- •5.Поняття та структура механізму держави.
- •6.Правова держава: поняття та ознаки.
- •7.Поняття та ознаки права, його функції.
- •8.Поняття та ознаки правової норми.
- •9.Поняття та структура системи права, галузі права.
- •10.Джерела (форми) права.
- •11.Поняття та структура правовідносин.
- •12.Підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин
- •13.Поняття та види правопорушень.
- •14.Склад правопорушення та його ознаки.
- •15.Поняття та підстави юридичної відповідальності.
- •16.Види юридичної відповідальності
- •17.Поняття та джерела конституційного права.
- •18.Поняття та заг. Характер-ка Конституції України.
- •19.Загальні засади конституційного ладу України.
- •20.Конституційні права і свободи людини.
- •21.Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •22.Громадянство України: порядок набуття та підстави припинення.
- •23.Форми здійснення народовладдя в Україні.
- •24.Форми безпосередньої демократії.
- •25.Референдум: поняття та види.
- •26.Виборче право та виборча система України.
- •27.Система державних органів України.
- •28.Верховна Рада України: склад та порядок формування.
- •29. Повноваження Верховної Ради України.
- •30.Конституційний статус Президента України.
- •31.Кабінет Міністрів України: склад та порядок формування.
- •32.Повноваження Кабінету Міністрів України.
- •33.Система органів місцевого самоврядування в Україні.
- •34. Судова система України.
- •35. Правовий статус Конституційного Суду України.
- •36. Суди загальної юрисдикції.
- •38. Прокуратура України: конституційно-правовий статус та повноваження.
- •39. Поняття, система та джерела адміністратив права.
- •40. Структура адмін.-правових відносин та їх особлив.
- •41. Поняття та види органів виконав. Влади в Україні
- •42. Загальні засади державної служби в Україні.
- •43. Правовий статус державного службовця.
- •44. Поняття та ознаки адмініст. Правопорушення.
- •45. Склад адміністративного правопорушення.
- •46.Адміністративна відповід-ть: поняття та підстави.
- •47.Адміністративне стягнення: поняття та види.
- •48. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
- •49.Поняття, система та джерела фін. Права України.
- •50.Поняття, види та методи фінансового контролю.
- •51.Система органів фінансового контролю.
- •52.Бюджетна система України.
- •Принципи бюджетної системи України
- •Бюджетна класифікація
- •Дефіцит та профіцит бюджету
- •Джерела фінансування дефіциту бюджету
- •Право на здійснення запозичень
- •Гарантії щодо виконання боргових зобов'язань
- •53.Правове регулюв. Бюджетного процесу в Україні.
- •54.Система оподаткування в Україні.
- •55.Поняття та види податків і зборів.
- •56.Права та обов’язки платників податків.
- •57.Відповідальність за порушення податкового законодавства.
- •58.Банківська система України.
- •59.Поняття банку. Види банків в Україні.
- •60.Правовий статус Національного банку України.
- •61.Правове положення банків в Україні.
- •62.Поняття, система та джерела цивільного права Ук.
- •63.Поняття та структура цивільних правовідносин.
- •65.Цивільна правоздатність та цивільна дієздатність громадян України. Цивільна правоздатність фізичної особи
- •Цивільна дієздатність фізичної особи
- •Часткова цивільна дієздатність фізичної особи до 14р
- •Неповна цивільна дієздатність фізичної особи 14-18р
- •Цивільна відповідальність неповнолітньої особи
- •67. Види юридичних осіб.
- •68. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних прав та обов‘язків.
- •69.Захист цивільних прав.
- •70.Поняття, види та форми правочинів у цивільному праві.
- •71.Поняття та види представництва. Довіреність.
- •72.Строки позовної давності.
- •73. Поняття права власності та форми власності в Україні.
- •74.Захист права власності в Україні.
- •75.Право інтелектуальної власності: поняття, об‘єкти та суб‘єкти.
- •76. Поняття зобов’язання та підстави його виникнення.
- •77. Підстави припинення зобов’язань за цивільним законодавством.
- •78.Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •79.Поняття цивільно-правового догов-у та його види.
- •80.Порядок укладення, зміни та розірвання договору.
- •81.Поняття та зміст договору купівлі-продажу.
- •82.Загальна характеристика договору найму (оренди).
- •83.Загальна характеристика договору позики.
- •84.Загальна характеристика договорів міни і дарування.
- •85.Поняття, підстави та види цивільно-правової відповідальності.
- •86.Спадкування за законом в Україні.
- •87.Спадкування за заповітом в Україні.
- •88.Поняття та система трудового права України.
- •89.Джерела трудового права України.
- •90.Поняття та порядок укладення колективного договору.
- •91.Поняття, сторони та зміст трудового договору.
- •92.Порядок укладення трудового договору
- •93.Випробовування при прийомі на роботу.
- •94.Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •95.Порядок припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •96.Поняття робочого часу та його види за трудовим законодавством.
- •97.Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством.
- •98.Види відпусток та порядок їх надання.
- •99.Поняття і види заробітної плати.
- •100.Дисциплінарна відповідальність працівників.
- •101.Дисциплінарні стягнення: види та порядок застосування.
- •102.Матеріальна відповідальність та умови її застосування за трудовим законодавством.
- •103.Види матеріальної відповідальності.
- •104.Порядок вирішення індивід. Трудових спорів.
- •105.Поняття колек. Трудових спорів і порядок їх вир.
- •106.Суб’єкти та об’єкти аграрних правовідносин.
- •107.Правове становище сільськогосп. Підприємств.
- •108.Правовий режим земель різних категорій.
- •109. Екологічні права та обов‘язки громадян.
- •110.Механізм забезпеч. Екологічної безпеки в Україні.
- •111.Поняття, система та джерела кримінал. Права.
- •112.Поняття, ознаки та види злочинів.
- •113.Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності.
- •114.Обставини, що виключають злочинність діяння.
- •115.Поняття, мета та види покарання.
- •116.Злочини проти власності.
- •117.Злочини у сфері господарської діяльності.
- •118.Злочини у сфері службової діяльності.
- •119.Злочини проти особи.
- •120.Поняття, система та джерела міжнародного права.
- •121.Суб’єкти міжнародного права.
- •122.Принципи міжнародного права.
- •123.Порядок розгляду цивільних справ у суді.
- •124.Порядок розгляду кримінальних справ у суді.
- •125.Порядок вирішення господарських спорів.
24.Форми безпосередньої демократії.
Демократія — політична організація влади народу, при якій забезпечується: рівна участь усіх і кожного в управлінні державі ними і суспільними справами; виборність основних органів держави і законність у функціонуванні всіх суб'єктів політичної системи суспільства; забезпечення прав і свобод людини відповідно до міжнародних стандартів. Форма демократії — це її зовнішнє вираження. Основні форми: 1. Участь народу в управлінні державними і суспільними справами (народовладдя) — здійснюється у двох формах: прямій − форма народовладдя, за якої влада здійснюється через безпосереднє виявлення волі народу чи певних соціальних груп (референдум, вибори); непрямій – форма народовладдя, за якої влада здійснюється через виявлення волі представників народу у виборних органах, 2. Формування та функціонування системи органів держави на основі демократичних принципів законності, гласності, виборності, змінюваності, поділі компетенції, які запобігають зловживанню службовим становищем і суспільним авторитетом. 3. Юридичне закріплення системи прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх охорона і захист відповідно до міжнародних стандартів. Види демократії класифікують за сферами суспільного життя: економічна; соціальна; політична; культурно-духовна та ін.
Форми демократії знаходять свій прояв у її інститутах (референдум, громадська думка, комісії Верховної Ради та ін.). Інститути демократії — це легітимні і легальні елементи політичної системи суспільства, які безпосередньо створюють демократичний режим у державі через втілення в них принципів демократії. Передумовою легітимності інституту демократії є його організаційне оформлення і визнання громадськістю; передумовою легальності — його юридичне оформлення, узаконення. - структурні (сесії парламентів, депутатські комісії, народні контролери тощо); - функціональні (депутатські запити, накази виборців, громадська думка тощо).
У системі інститутів безпосередньої демократії найважливіше місце належить виборам. Вибори — форма безпосередньої участі громадян в управлінні державою шляхом формування вищих представницьких органів, органів місцевого самоврядування, їх персонального складу. Громадяни демократичної держави мають право вільно обирати і бути обраними до органів державної влади і органів місцевого самоврядування. Громадянин може виражати свою волю вільно при додержанні рівності. Свобода виборця реалізується за допомогою таємного голосування і потребує встановлені гарантій проти тиску на нього. На основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування в Україні обираються населенням: Президент, Верховна Рада, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування. Виборча система може бути мажоритарною, пропорційною та змішаною.
Особливим інститутом демократії є референдум як один із засобів демократичного управління державними справами. Референдум — це спосіб прийняття громадянами законів, ін. рішень з важливих питань загальнодержавного значення через голосування. Референдум проводиться з метою забезпечення народовладдя — безпосередньої участі громадян в управлінні державою і місцевими справами. Види: імперативний, конституційний — на всенародне голосування виноситься проект конституції або конституційні поправки; законодавчі — на всенародне голосування виносяться проект закону або чинний закон; консультативний — проводиться з метою виявлення громадської думки щодо принципового питанню державного життя, обов’язковий, факультативний, всеукраїнський, місцевий. Новий всеукраїнський референдум з питань, що раніше виносилися на референдум, може бути проведений через 5 років, а місцевий референдум — через 1 рік від дня проведення попереднього референдуму з цих самих питань. Предметом референдуму можуть бути питання: — що мають істотне значення для визначення політики держави ззовні— входження країни до певних міждержавних структур, співтовариства,;— що мають істотне значення для вдосконалення системи управління усередині; — вирішення питань управлінського характеру. Юридичні наслідки зазначених референдумів різні: 1. Результати конституційного і законодавчого референдумів мають найвищу юридичну силу, не потребують затвердження. Вони є загальнообов'язковими для державних органів, слугують правовим підґрунтям їх правотворчої і правозастосовної діяльності. 2. Результати консультативного референдуму не є обов'язковими для винесення адекватного рішення з опитуваного питання.
У виборах і референдумах мають право брати участь громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років. Гарантується вільне волевиявлення. Голосування під час виборів і референдумів є таємним: контроль за волевиявленням громадян не допускається.