Лабораторна робота № 9 Орбітальний рух Землі

Земля рухається навколо Сонця по орбіті, яка має форму еліпса. В одному з його фокусів, спільного для всіх планет, знаходиться Со­нце. Відстань між Землею і Сонцем протягом року змінюється. Най­ближче до Сонця (в перигелію) Земля перебуває 4 січня. В цей час відстань до Сонця становить 147 млн. км. На найбі­льшій відстані 152 млн. км від Сонця (в афелію) Земля знаходиться 6 липня.

За середньої швидкості - 29,76 км/с Земля проходить весь шлях орбі­тою (940 млн км) за 365 діб 6 год 9 хв 3,6 с. Цей період називається зоряним (сидеричним) роком. У афелію швид­кість руху зменшується до 29,3 км/с, у перигелію зростає до 30,3 км/с.

В основу сучасного відліку часу покладено тропічний рік - проміжок часу між двома проходженнями Сонця через точку весняного рівнодення. Тро­пічний рік коротший від сидеричного ¹ на 20 хв. Ця різниця зумовлена настан­ням точки весняного рівнодення рані­ше, ніж Земля замкне коло (360°). При­чиною цього є прецесія, яка зумовлю­ється притяганням Землі Місяцем та Сонцем. Прецесія - рух земної осі по круговій конічній поверхні.

Доказами руху Землі навколо Со­нця є: 1. Безперервна зміна положення Сонця на небі, тобто, зміна його висоти в полудень та точки сходу й заходу; 2. Річний паралакс зір (явище відносного зміщення положень зір на небесній сфері під час їх спостереження з проти­лежних точок орбіти); 3. Аберація світ­ла (відхилення світлових променів зір, що призводить до уявного переміщення їх на небесній сфері), 4. Спектральний аналіз зір протягом року.

Географічні наслідки орбітально­го руху: 1, Зміна пір року за умови обо­в'язкового нахилення земної осі до площини орбіти; 2. Нерівномір­ність тривалості дня і ночі; 3. Річний цикл у географічній оболонці,

Рухаючись по екліптиці, Сонце два рази на рік перетинає ек­ватор і в цей момент сонячне проміння падає в площину екватора. У всі інші дні сонячне проміння утворює з площиною ек­ватора кут, який називається схиченням {δ). Сонячне схилення зміню­ється від +23°27' у день літнього сонцестояння до -23° 27^і - у день зимового сонцестояння

Полуденна висота Сонця (h) визначається за формулою: h =90-φ +δ, де φ - широта; δ - сонячне схилення.

Для визначення схилення користуються таблицями схилення.

Безпосередньо від часу сходу і заходу Сонця залежить трива­лість дня і ночі нарізних широтах.

Таблиця 6

Тривалість дня, та полярної доби на різних широтах.

Ши­рота	Тривалість дня		Широта	Тривалість по­лярної доби:
	найдовшого	найкоротшого		дня	ночі
0°	12 год	12 год	66° 33'	1	1
10°	12 год 35 хв	11 год 25 хв	70°	65	60
20°	13 год 13 хв	10 год 47 хв	75°	103	97
23° 27´	13 год ЗОхв	10 год 30 хв	80°	134	127
30°	13 год 56 хв	10 год 04 хв	85°	161	153
40°	14 год 51 хв	9 год 09 хв	90°	186	179
50°	16 год 09 хв	7 год 56 хв
60°	18 год 30 хв	5 год 30 хв
65°	21 год 09 хв	2 год 51 хв
66° 33'	24 год 00 хв	0 год 00 хв