
- •Тема 1.1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •Тема 1.4.Психологія студентської групи
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз учіння студентів
- •Тема 3.1. Психологія виховання студентської молоді
- •Тема 3.2.Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами
- •Тема 3.3.Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення
- •Тема 3.4.Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи
- •Передмова
- •Типова навчальна програма
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •Тема 1.4. Психологія студентської групи
- •Модуль 2. Психологічні засади управління вузівським навчальним процесом і навчально-професійною діяльністю студентів
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •Тема 2.2.Психологічний аналіз учіння студентів
- •Тема 3.1.Психологія виховання студентської молоді
- •Тема 3.4. Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи
- •II. Тематичний план
- •III. Педагогічний контроль
- •IV. Література до всього курсу
- •Життя людини
- •Тема 1.1.Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
- •1.1.2. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті
- •1.1.3. Предмет і основні категорії психології вищої школи
- •1.1.4. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні
- •1.1.5. Зв'язок психологи вищої школи з іншими галузями психологічних знань
- •1.1.6. Методологія і принципи психологічного дослідження
- •1.1.7. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження
- •1.1.8. Дослідницькі вміння. Етика дослідника
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •1.2.1. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості
- •1.2.2. Суперечливості та кризи студентського віку
- •1.2.3. Вищий навчальний заклад - один із провідних факторів соціалізації особистості студента як фахівця
- •1.2.5. Типологічні особливості сучасних студентів
- •Самооцінка професійних якостей
- •Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •1.3.2. Професіоналізація особистості студента як новоутворення віку
- •1.3.3. Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності
- •1.3.4. Роль самовиховання в професійному зростанні студента
- •Тема 1.4. Психологія студентської групи Конспект лекції
- •1.4.1. Психологічні особливості студентської групи та її структура
- •1.4.2. Розвиток студентської групи, характеристика студентського колективу
- •1.4.3. Міжособистісні стосунки в студентській групі
- •1.4.5. Психологічні особливості студентського
- •Модуль 2. Психологічні засади управління вузівським навчальним процесом і навчально-професійною діяльністю студентів
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •2.1.2. Необхідність і об'єктивні можливості управління системою освіти. Види педагогічного управління
- •2.1.3. Психологічний аналіз функцій педагогічного управління
- •2 Х і я у
- •3. Орієнтовний тематичний план вивчення дисципліни:
- •4. Зміст програми дисципліни:
- •5. Рекомендована література:
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз уміння студентів
- •2.2.1. Студент як суб'єкт власної навчально-професійної діяльності
- •2.2.2. Роль мотивації в навчально-професійній діяльності
- •2.2.3. Організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів
- •2.2.4. Розвиток творчого потенціалу майбутніх фахівців
- •2.2.5. Психологічні передумови і показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності
- •2.2.6. Причини неуспішності студентів і шляхи їх усунення
- •Тема 3.1.Психологія виховання студентської молоді
- •3.1.2. Мета і зміст виховання студентської молоді
- •3.1.3. Психологічні механізми формування якостей особистості та аналіз відповідних функцій виховання
- •3.1.4. Етапи становлення моральної свідомості та критерії моральної вихованості
- •3.1.5. Основні напрями реалізації виховних функцій у вищому навчальному закладі та їх характеристика
- •III. Діяльнісно-практичний напрямок
- •Тема 3.2.Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами
- •3.2.1. Значення педагогічного спілкування як форми контактної педагогічної взаємодії
- •3.2.2. Психологічна характеристика педагогічної взаємодії
- •3.2.3. Труднощі та бар'єри в професійно-педагогічному спілкуванні викладачів і студентів
- •3.2.4. Діалогічне спілкування, його психологічна характеристика
- •Тема 3.3.Психолопчний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення
- •Ilt. Подоляк, bj. Юрчвнко
- •3.3.2. Особливості педагогічного конфлікту
- •3.3.3. Умови запобігання та шляхи вирішення педагогічного конфлікту у взаєминах викладачів і студентів
- •3.3.4. Навчання майбутніх педагогів вирішенню педагогічних конфліктів
- •Тема 3.4. Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи
- •3.4.2. Педагогічна творчість та її особливості
- •3.4.3. Професіоналізм особистості викладача
- •3.4.4. Авторитет викладача
- •3.4.5. Типологія викладачів
- •Викладач очима студентів
- •It психологія вищої школи»
- •Список використаної літератури
III. Педагогічний контроль
Педагогічний контроль за навчально-професійною діяльністю слухачів (магістрантів і аспірантів) здійснюється в таких формах:
а) поточний контроль відбувається за результатами виконання самостійних робіт (опрацювання психологічної літератури, написання рефератів, конспектування першоджерел, ведення психологічного словника, складання тестів тощо);
б) залік виставляється наприкінці семестру на основі поточного контролю з урахуванням відвідування занять, виступів на семінарах, якості самостійної навчальної роботи;
в) умовою допуску магістранта до екзамену є виконання ним усіх індивідуальних завдань. До екзаменаційного білету включається 2теоретичні питання й одне практичне завдання.
П.Г. Подоляк, В.І. Юрченко
«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ,
„rPodof^BJJOp^miKO^
«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»
Слухач
може
бути
звільнений
від
складання
екзамену
за
результатами
його
роботи
впродовж
семестру.
Йому
виставляється
оцінка
поточного
контролю.
Критерії та норми оцінювання знань слухачів із психології вищої школи
При оцінюванні знань, умінь і навичок слухачів із психології вищої школи враховується:
характер засвоєння наявних знань слухача з психології (рівень усвідомлення, міцність запам'ятовування, обсяг, повнота і точність знань);
якість актуалізації слухачем знань із психології вищої школи (логіка мислення, аргументація, послідовність і самостійність викладу, культура професійного мовлення);
рівень оволодіння відомими прийомами аналізу психологічних фактів, сформованості умінь і навичок використання засвоєних знань на практиці;
4) прояв творчості й самостійності в навчально-пізнавальній
діяльності;
5) якість виконання роботи (зовнішнє оформлення, своєчасність виконання, ретельність тощо).
Особливими вимогами до знань слухачів із психології вищої школи є:
знання психологічних основ навчання і виховання у вищій школі як однієї з найважливіших передумов розвитку особистості майбутнього викладача;
усвідомлення психологічних закономірностей формування особистості студента в період вузівського навчання;
уміння показати можливості застосування здобутків психологічної науки для підвищення ефективності науково-педагогічної діяльності, виховання і навчання студентської молоді;
розуміння ролі психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищого навчального закладу.
Норми оцінювання:
Оцінки «відмінно» заслуговує слухач, який виявив всебічні, систематичні й глибокі знання навчального матеріалу і вміння вільно виконувати передбачені програмою завдання, ознайомлений з основною і додатковою психологічною літературою.
Зазвичай, оцінка «відмінно» ставиться студентам, які засвоїли взаємозв'язок основних категорій і понять психології вищої школи, усвідомлюють значення наукових знань для організації педагогічного процесу та науково-педагогічної діяльності викладача, творчо використовують їх при розв'язанні ситуаційних психологічних задач.
Оцінки «добре» заслуговує студент, який виявив повне знання навчального матеріалу, успішно виконав передбачені програмою завдання, засвоїв рекомендовану основну психологічну літературу.
Як правило, оцінка «добре» виставляється студентам, які засвідчили систематичні знання із психології вищої школи і здатні до їх самостійного поповнення та оновлення під час подальшої навчальної роботи і професійної діяльності. Проте при цьому вони допустили несуттєві неточності, пропуски, помилки, які змогли самостійно виправити.
Оцінки «задовільно» заслуговує студент, який виявив знання основного навчального матеріалу в обсязі, потрібному для подальшого навчання і майбутньої роботи за професією, частково справився з виконанням передбачених програмою завдань, ознайомлений із частиною рекомендованої основної психологічної літератури.
Зазвичай, оцінка «задовільно» виставляється студентам, які допустили суттєві помилки у відповіді на семінарському занятті, іспиті або при виконанні залікових завдань, але продемонстрували здатність усунути ці помилки за допомогою викладача.
Оцінка «незадовільно» виставляється студентові, який виявив значні прогалини в знаннях основного навчального матеріалу, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань, не знайомий з основною психологічною літературою.
Як правило, «незадовільна» оцінка виставляється студентам, в яких відсутні знання з психології вищої школи, або їх недостатньо для продовження навчання чи початку професійної діяльності.
736390
[БІБЛІОТЕКА ЗНУ
<£>
Л.Г.
Подоляк,
В.І.
Юрченко «ПСИХОЛОГІЯ
ВИЩОЇ
ШКОЛИ»