
- •Тема 1.1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •Тема 1.4.Психологія студентської групи
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз учіння студентів
- •Тема 3.1. Психологія виховання студентської молоді
- •Тема 3.2.Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами
- •Тема 3.3.Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення
- •Тема 3.4.Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи
- •Передмова
- •Типова навчальна програма
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •Тема 1.4. Психологія студентської групи
- •Модуль 2. Психологічні засади управління вузівським навчальним процесом і навчально-професійною діяльністю студентів
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •Тема 2.2.Психологічний аналіз учіння студентів
- •Тема 3.1.Психологія виховання студентської молоді
- •Тема 3.4. Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи
- •II. Тематичний план
- •III. Педагогічний контроль
- •IV. Література до всього курсу
- •Життя людини
- •Тема 1.1.Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
- •1.1.2. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті
- •1.1.3. Предмет і основні категорії психології вищої школи
- •1.1.4. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні
- •1.1.5. Зв'язок психологи вищої школи з іншими галузями психологічних знань
- •1.1.6. Методологія і принципи психологічного дослідження
- •1.1.7. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження
- •1.1.8. Дослідницькі вміння. Етика дослідника
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •1.2.1. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості
- •1.2.2. Суперечливості та кризи студентського віку
- •1.2.3. Вищий навчальний заклад - один із провідних факторів соціалізації особистості студента як фахівця
- •1.2.5. Типологічні особливості сучасних студентів
- •Самооцінка професійних якостей
- •Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •1.3.2. Професіоналізація особистості студента як новоутворення віку
- •1.3.3. Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності
- •1.3.4. Роль самовиховання в професійному зростанні студента
- •Тема 1.4. Психологія студентської групи Конспект лекції
- •1.4.1. Психологічні особливості студентської групи та її структура
- •1.4.2. Розвиток студентської групи, характеристика студентського колективу
- •1.4.3. Міжособистісні стосунки в студентській групі
- •1.4.5. Психологічні особливості студентського
- •Модуль 2. Психологічні засади управління вузівським навчальним процесом і навчально-професійною діяльністю студентів
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •2.1.2. Необхідність і об'єктивні можливості управління системою освіти. Види педагогічного управління
- •2.1.3. Психологічний аналіз функцій педагогічного управління
- •2 Х і я у
- •3. Орієнтовний тематичний план вивчення дисципліни:
- •4. Зміст програми дисципліни:
- •5. Рекомендована література:
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз уміння студентів
- •2.2.1. Студент як суб'єкт власної навчально-професійної діяльності
- •2.2.2. Роль мотивації в навчально-професійній діяльності
- •2.2.3. Організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів
- •2.2.4. Розвиток творчого потенціалу майбутніх фахівців
- •2.2.5. Психологічні передумови і показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності
- •2.2.6. Причини неуспішності студентів і шляхи їх усунення
- •Тема 3.1.Психологія виховання студентської молоді
- •3.1.2. Мета і зміст виховання студентської молоді
- •3.1.3. Психологічні механізми формування якостей особистості та аналіз відповідних функцій виховання
- •3.1.4. Етапи становлення моральної свідомості та критерії моральної вихованості
- •3.1.5. Основні напрями реалізації виховних функцій у вищому навчальному закладі та їх характеристика
- •III. Діяльнісно-практичний напрямок
- •Тема 3.2.Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами
- •3.2.1. Значення педагогічного спілкування як форми контактної педагогічної взаємодії
- •3.2.2. Психологічна характеристика педагогічної взаємодії
- •3.2.3. Труднощі та бар'єри в професійно-педагогічному спілкуванні викладачів і студентів
- •3.2.4. Діалогічне спілкування, його психологічна характеристика
- •Тема 3.3.Психолопчний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення
- •Ilt. Подоляк, bj. Юрчвнко
- •3.3.2. Особливості педагогічного конфлікту
- •3.3.3. Умови запобігання та шляхи вирішення педагогічного конфлікту у взаєминах викладачів і студентів
- •3.3.4. Навчання майбутніх педагогів вирішенню педагогічних конфліктів
- •Тема 3.4. Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи
- •3.4.2. Педагогічна творчість та її особливості
- •3.4.3. Професіоналізм особистості викладача
- •3.4.4. Авторитет викладача
- •3.4.5. Типологія викладачів
- •Викладач очима студентів
- •It психологія вищої школи»
- •Список використаної літератури
Передмова
В умовах реформування вищої освіти в Україні пріоритетна увага повинна надаватися підготовці нової генерації педагогічних і науково-педагогічних кадрів -національної еліти, яка здатна оволодіти новою освітньо-світоглядною парадигмою національно-державного творення, гуманного вознесіння самоцінної особистості вихованця. Однією з передумов вирішення цього надзвичайно важливого і складного завдання є підвищення рівня психологічної культури, зокрема, шляхом покращання психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів вищої школи.
Курс психології вищої школи є теоретичною основою психологічної підготовки студентів, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень магістра, а також аспірантів до майбутньої педагогічної та науково-педагогічної діяльності.
Мета курсу «Психологія вищої школи»: забезпечити загальну теоретичну підготовку магістрантів і аспірантів у галузі психології вищої школи, яка слугуватиме основою для їхньої практичної роботи, що пов'язана з викладацькою діяльністю.
Завдання вивчення дисципліни:
опанування знаннями про психологічні особливості студентського періоду життя людини;
усвідомлення закономірностей професійного становлення та особистісного зростання майбутніх фахівців;
вивчення психологічних аспектів навчання і виховання студентської молоді;
усвідомлення психологічних особливостей науково-педагогічної діяльності та шляхів її опанування;
сприяння професійному самовизначенню і набуття студентами професійно-педагогічної ідентичності;
розвиток таких якостей особистості, що мають для майбутнього викладача професійне значення.
Місце курсу в професійній підготовці майбутнього викладача
Зміст курсу «Психологія вищої школи» складений із врахуванням того, що студенти протягом навчання в педагогічному університеті прослухали теоретичний курс вікової та педагогічної психології. Він є його логічним продовженням і вміщує теоретичні проблеми розвитку, навчання та виховання студентів, питання особистості та діяльності викладача ВНЗ, а так°ж передбачає практичне оволодіння вміннями та навичками навчально-виховної роботи.
Л.Г.
Подоляк,
В.І.
Юрченко «ПСИХОЛОГІЯ
ВИЩОЇ
ШКОщ^
Студент, який вивчає курс психології вищої школи, повинен:
засвоїти понятійний апарат даної галузі психологічної науки;
опанувати систему психологічних знань і набути практичних умінь аналізу й оцінки психологічних явищ, які породжуються умовами навчально-виховного процесу у вищій школі;
удосконалювати навички самостійної навчальної роботи, вміння опрацьовувати наукові літературні джерела;
на основі самопізнання формувати власний стиль науково-педагогічної діяльності та професійного спілкування.
Згідно з навчальним планом конкретного інституту (факультету) і спеціальності вивчення курсу завершується складанням екзамену або отриманням заліку.
Загальний обсяг курсу «Психологія вищої школи» становить 108годин, з них 24години -лекційних, 22 -практично-семінарських і 62години відведено на самостійну роботу студентів.
Залежно від навчального плану конкретної спеціальності розподіл годин може бути змінено, зокрема шляхом збільшення часу на самостійну роботу.
Зміст самостійної роботи з курсу «Психологія вищої школи» спрямований на поглиблення теоретичних знань, розвиток самостійного мислення і набування вмінь опрацювання наукової літератури. Все це повинно сприяти професійному самовизначенню майбутніх викладачів.
Від слухачів (магістрантів, аспірантів) вимагається:
Засвоєння понятійного апарату науки (ведення тематичного словника).
Опрацювання літератури з кожної теми за формою, яка обирається самостійно (конспект, тезиси, план, таблиця, схема, висновки тощо), з визначенням свого особистісного ставлення до змісту роботи (за бажанням). Список рекомендованої літератури до кожної теми можна доповнити науковими працями, які слухач знайшов самостійно. Доцільно порівнювати виклад (або зміст) матеріалу з певного питання в різних джерелах. Якщо наукові положення в них повторюються, можна лише анотувати статтю.
Висловити своє міркування щодо питань проблемного характеру, які подані до кожної теми. Вони спрямовані на усвідомлення актуальних проблем і пошук шляхів їх вирішення, загострення уваги на суперечностях, які залежать від конкретних умов педагогічного процесу і життєвих обставин.
Доцільно основний зміст кожної теми подати у вигляді таблиц1
Г nodol]mLBJJ^mam______ «ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»
чи схеми, проаналізувати та доповнити запропоновані таблиці.
Виконати завдання на розвиток рефлексивних процесів, аналіз і оцінку власної навчальної діяльності, визначення професійних рис своєї особистості тощо.
Наприкінці опрацювання курсу важливо дати загальну самооцінку якості його засвоєння в цілому (або окремих тем). Доцільно поставити собі конкретну оцінку. При цьому обов'язково зазначити свої критерії оцінювання та що було зроблено, щоб відповідати їм.
Автори навчального посібника переконані в особистісній гідності кожного магістранта та аспіранта, його відповідальності за наслідки свого професійного вибору, бажанні вчитися самостійно й творчо.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
П.Г.
Подоляк,
В.І.
Юрченко
«ПСИХОЛОГІЯ
ВИЩОЇ
ШКОЛ^