1.3. Методика проведення досліджень.

Фенологічні спостереження для визначення сезонного ритму розвитку проводили за "Методикой фенологических наблюдений в ботанических садах СССР" [2].

Динаміку приросту пагонів вивчали шляхом лінійних вимірів довжини 20-ти пагонів з інтервалом 7 днів з використанням власної методики. Вивчення залежності процесів росту річних пагонів і зимостійкості рослин проводили за методикою Л.І. Сергеева и др. [3].

Зимостійкість рослин оцінювали за 8-бальною шкалою обмерзання, запропонованою СЯ. Соколовим [4].

Посухостійкість рослин оцінювали за С.С. Пятницьким [5].

Рясність цвітіння і плодоношення визначали за модифікованою шкалою цвітіння і плодоношення В.Г. Каппера [6], запропонованою O.A. Калініченком [7]. Природне поновлення визначали візуально за наявністю самосіву під рослинами.

Насіння вивчали за "Методическими указаниями по семеноведению интродуцентов" [8]. Якість насіння визначали шляхом морфометричних вимірів, зважування 1000 штук сухого насіння. Лабораторну схожість насіння визначали за прискореною методикою відділення зародків Ф. Флеміона, описаною Л. Бартон [9].

Для насінного розмноження використовували насіння інтродуцентів репродукції Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка HAH України, а також насіння, отримане за делектусами з ботанічних установ різних країн світу.

Вегетативне розмноження проводили згідно з рекомендаціями Р.Х. Турецької [10], З.Я. Іванової [11], Т.В. Хромової [12], СВ. Клименко [13].

Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методиками Г.М. Зайцева [14] та з використанням комп'ютерної програми "Microsoft Excel".

Графічну обробку експериментального матеріалу виконано з використанням програми "Microsoft Excel", рисунки відредаговано за допомогою редакторів "Microsoft Word" та "Adobe Photoshop 6.0".

Суміш ВЖК з ліпідного екстракту виділяли методом гідролізу за К.М. Синяк та ін. [15; 16].

Антимутагенну дію досліджували мікробіологічним методом за допомогою тест-штамів (Salmonella typhimurium ТА98).

Роділ III. Еколого-біологічні особливості Schizandra chinensis , в умовах міста Києва.

2.1 .Географічне походження Schizandra chinensis

Лимоннник китайський в природних умовах росте в Китаї, Японії і Кореї. На території Росії зустрічається в Приморському і Хабаровському краях, Амурській області, на Сахаліні, Курилах (Шикотан, Кунашир, Ітуруп). По узбережжю Татарської протоки лимонник китайський досягає річки Тумнин, по Амуру спускається до селища Сусанино, по Амгуни доходить до селища Кам'янки, по Буріше доходить до Усть-Умальтьі, по Селемдже - до селища Стойбьі, по Зеє добирається трохи вище за місто Зеи, вгору по Амуру поширений до селища Кумари.

В Україну лимонник інтродукований вперше в 60-их роках XX ст., Вивченням цієї культури займаються в Донецькому і Львівському ботанічних садах та в НБС ім. М.М.Гришка.

Лимонник китайський інтродукований здебільшого у Правобережному Лісостепу України, в природних умовах розповсюджені в помірних та субтропічних районах північної півкулі.Культивари (без урахування сортів) складають 12,6% від загальної кількості деревних ліан, що зростають у Правобережному Лісостепу України.

Клімат Лісостепу України здебільшого помірно-континентальний, із частими відлигами взимку. Абсолютний мінімум температури повітря -35°С. Число днів зі сніговим покривом - 85. Тривалість безморозного періоду 167 днів. Тривалість періоду зі середньодобовою температурою вище +15єС - 112 днів. Сума опадів за теплий період року 360 мм.

Інтродукція деревних рослин взагалі, а витких зокрема, із різних флористичних областей у нові умови в значній мірі спричиняє зміни їх сезонного розвитку і є важливим показником існування рослин у конкретних кліматичних умовах

Також слід відмітити, що в результаті вивчення літературних джерел з'ясовано, що в розвитку плодівництва в Україні, у формуванні видового та16

сортового складу плодових культур провідна роль належить інтродукції та акліматизації.

Вагомий внесок у справу збагачення ресурсів плодових культур в Україні зробили ботанічні сади, зокрема Нікітський ботанічний сад -Національний науковий центр, Національний ботанічний сад імені М.М.Гришка та Донецький ботанічний сад НАН України, де зібрані найбільші колекції інтродукованих плодових рослин.В районованому сортименті найважливіших плодових культур інтродуковані сорти складають 22,2-66,7%.

Наразі в сучасному садівництві України спостерігається тенденція до збільшення частки інтродукованих сортів. Малопоширені та нові плодові культури (кизил, хеномелес, айва, актинідія, калина, лимонник китайський, жимолость, мигдаль, горіх волоський, фундук, аґрус) представлені в Реєстрі сортів рослин України лише сортами вітчизняної селекції. Але в колекціях ботанічних садів є низка інтродукованих плодових рослин, які заслуговують на детальне вивчення і увагу селекціонерів. Необхідно з'ясувати можливість і доцільність культивування їх в нових кліматичних умовах.