
10Ranunculidae
.docРодина Макові (Papaveraceae) охоплює близько 25 родів і 250 видів і представлена переважно трав’янистими багаторічними чи однорічними рослинами; кущі і невеликі деревця тут є рідкісним явищем (у нашій флорі останні не зустрічаються!). Поширені таксони цієї родини у субтропічних і помірних областях північної півкулі, особливо багато їх у Середземномор’ї та у Східній, Центральній і Західній Азії, є вони і на американському континенті. У природній флорі України є види з 4 родів – мак (Papaver), чистотіл (Chelidonium), ремерія (Roemeria), мачок (Glaucium) і в культурі вирощують як однорічну декоративну рослину ешольцію каліфорнійську (Eschscholzia californica), яку у нас ще називають каліфорнійським маком. Ця однорічна рослина має дуже красиві ажурні листки, через кількаразове їх розчленування на ниткоподібні частки, та квітки, забарвлені у жовтий, оранжевий, білий, ліловий та інші кольори.
Для представників родини характерним є наявність латексу, що буває білого, жовтого, оранжевого кольору. Листкорозташування спіральне. Листки прості, перисто-розчленовані, рідко майже цілісні, верхні листки бувають стеблообгортними. Квітки зібрані у суцвіття або поодинокі. Окрема квітка актиноморфна, циклічна, з подвійною оцвітиною. Чашолистків зазвичай 2, вони при розкриванні квітки опадають. Пелюсток зазвичай 4, розташованих у 2 колах. Нектарники відсутні, але запилюються квітки комахами, які прилітають за пилком, що утворюється у великій кількості в численних тичинках, які розташовуються на квітколожі колами. Гінецей ценокарпний, з 2 (рідко більше) плодолистків. Плід – різноманітної форми коробочка (округла, циліндрична, стручкоподібна тощо), що розкривається або розтріскуванням або дірочками. Насінина з ендоспермом.
Більшість видів родини є бур’яновими та декоративними рослинами. В багатьох з них у латексі накопичуються алкалоїди, які, з одного боку, зумовлюють отруйність цих рослин, а з іншого – лікувальні властивості. Є серед видів родини і декоративні (мак східний – Papaver orientalis, мак дикий – P.rhoeas та ін.) та бур’янові (мак дикий, чистотіл – Chelidopnium majus та ін.) рослини. Насіння маку містить жирну олію і знаходить широке застосування у житті людей, у харчуванні, кондитерській і хлібопекарській промисловостях тощо. Опій маку – сильно діюча наркотична речовина, до складу якої входить близько 20 алкалоїдів; окремі з них (морфін, папаверин тощо) знаходять широке застосування у медицині, але використовувати їх можна тільки під суворим контролем лікаря, оскільки вони здатні викликати стійку залежність до вживання.
А. Тахтаджян поділяє родину на 5 підродин, з яких у флорі України є 3 – Ешольцієві (Eschscholzioideae), чистотілові (Chelidonioideae) і макові (Papaveroideae). Перша представлена видом, що культивується і про який згадувалося вище; до другої відносять роди чистотіл (Chelidonium) і мачок (Glaucium), а до останньої – ремерію (Roemeria ) і мак (Papaver).
Найпоширенішими і найвідомішими в Україні є види роду мак (Papaver) та монотипного роду чистотіл (Chelidonium). Види роду мачок (Glaucium) зростають на півдні України та в Криму, a ремерія (Roemeria) – тільки у Криму.
Чистотіл великий (Chelidonium majus) – багаторічна трав’яниста рослина, що любить затінок. Зустрічається у лісах, чагарниках, садах, парках, на городах і засмічених місцях, де ґрунт багатий на перегній. Стебло прямостояче, розгалужене, листки у прикореневій розетці та стеблові, перисто-розсічені, з округло-яйцеподібними або обернено-яйцеподібно-довгастими частками, що по краю нерівномірно зубчасті. Квітки невеликі, зібрані у зонтичне суцвіття. Чашолистків 2, пелюсток 4 (у 2-х колах), тичинок багато, маточка одна з двох плодолистків, зав’язь верхня. Плід – одногнізда стручкоподібна коробочка до 4-5 см завдовжки, що розкривається знизу вгору по двох стулках. Насіння численне, кожна насінина з принасінником. У латексі чистотілу містяться алкалоїди, які є отруйними. Тому тварини рослину не їдять, а люди використовують для лікування різноманітних захворювань. Проте при використанні рослини треба бути обережними, пам’ятати, що вона отруйна.
До роду мак (Papaver) у світовій флорі відносять близько 100 видів, з яких в Україні зростає 12; з них 2 види – м. снотворний (P. somniferum) і м. східний (P. orientale) вирощують у культурі як декоративні рослини. Перший вид – однорічник, а другий – багаторічник. З видів природної флори найпоширенішими є м. дикий (P. rhоeas), що зростає майже по всій Україні, м. сумнівний (P. dubium) – на півдні України та м. щетинистий (P. strigosum) – у Криму. У більшості видів квітки червоні, проте вони бувають білими (P. album), оранжевими (P. orientale) тощо.
У межах підкласу Ранункуліди є чимало таксонів, які в силу тих чи інших причин стали рідкісними і потребують охорони.
Так, види роду півонія (Paeonia) охороняються по всій земній кулі, зокрема і в Україні. Дикорослі види флори України – півонія тонколиста(P. tenuifolia) та п. кримська (P. daurica) занесені до Червоної книги України (1980, 1996).
З родини Жовтецеві (Ranunculaceae) до Червоної книги України (1996) занесено 18 видів з 8 родів Це передусім види родів: сон (Pulsatilla) – с. великий (P. grandis), що зрідка зустрічається у дубових лісах на Правобережжі, с. чорніючий (P. nigricans), що поширений спорадично майже по всій Україні, с. кримський (P. taurica), який є ендеміком Криму, та с. білий або с. Шеpфеля (P. scherfelii), поширений в Карпатах, де росте на полонинах і гірських осипах; дельфіній (Delphinium) – д. високий (D. elatum) – карпатський релікт, д. Палласа (D. рallasii) – кримський ендемік, д. яскраво-червоний (D. puniceum) і д. Сергія (D. sergii) ростуть у степах на Донецькій і Приазовській височинах; аконіт (Aconitum) –а. Жакена (A. jacquinii), а. несправжньопротиотруйний (A. pseudanthora) є карпатськими ендеміками, а. Бесcера (A besseranum) зростає у Чернівецькій, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській і Хмельницькій областях у дубово-грабових лісах; орлики (Aquilegia) – о. чорніючі (A. nigricans) і о. трансільванські (A. transsilvanica) зростають у Карпатах, останній вид є ендемічним і т.д.
З родини Барбарисові (Berberidaceae) охороняється гімносперміум одеський (Gymnospermium odessanum ) – реліктовий вид, що росте на гранітних та вапнякових відслоненнях у Миколаївській та Одеській областях, а з родини Макові (Papaveraceae) – мачок жовтий (Glaucium flavum) – кримський вид.
Причини, що зумовлюють статус рідкісності видів різні, основними ж є руйнування природних місцезростань і винищення людиною через декоративність або лікувальні властивості рослин.
За програмою для загальноосвітніх закладів таксон не вивчається.