Перелік практичних навичок до диференційованого заліку з предмету «безпека життєдіяльності»
Складання схеми обстеження житлових та виробничих приміщень.
Вимірювання мікрокліматичних умов.
Оцінювання середовища проживання людини.
Оцінювання мікроклімату навчальної кімнати.
Користування засобами індивідуального захисту: респіратором, протигазом.
Користування медичними засобами захисту: аптечкою індивідуального користування, індивідуальним протихімічним пакетом, пакетом перев’язувальним індивідуальним.
Проведення часткового та повного санітарного оброблення.
Проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції.
Проведення очищення води, продуктів харчування.
Користування розчинами для спеціального оброблення.
Складання схеми обстеження житлових і виробничих приміщень.
Володіння методами дослідження мікрокліматичних умов праці.
Оцінювання загальної медичної обстановки, яка склалася внаслідок стихійного лиха.
Організація медичного розподілу постраждалих під час надзвичайних ситуацій.
Надання першої медичної допомоги потерпілим із психоемоційними розладами.
Розроблення комплексу заходів щодо медичного захисту потерпілих.
Організація безпеки людей на випадок пожежі.
Дії медичної сестри під час пожежі.
Первинні засоби гасіння пожежі.
Засоби індивідуального захисту працівників.
Мікроклімат умов праці.
Оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях.
Засоби захисту органів дихання.
Засоби захисту шкіри.
Способи захисту води, продуктів харчування в умовах радіоактивного забруднення.
Пояснювальна записка
Життя і здоров’я людини — одна з найбільших цінностей суспільства.
Упродовж усієї історії існування людство прагнуло дбати про свою безпеку. Однак зараз, в умовах загострення екологічної ситуації, соціальних і воєнних протиріч, суттєвих змін у техногенній сфері, що посилюють ймовірність виникнення глобальних небезпек (АЕС, космічні технології тощо), збитків від аварій, катастроф, стихійних лих тощо, соціальна безпека — одна з головних проблем держави. Тому потреба у формуванні знань безпеки життєдіяльності як умови забезпечення життя і здоров’я людини найбільш актуальна. Одним із шляхів виконання цього завдання є вивчення студентами предмета " безпека життєдіяльності".
Майже третина аварій і нещасних випадків — незадовільні знання з безпеки життєдіяльності. Вивчення дисципліни " безпека життєдіяльності” — важливий крок у розширенні світогляду майбутніх медичних працівників, їх захист у процесі виробничої та побутової діяльності в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу.
Безпека життєдіяльності як наукова дисципліна виникла на перетині соціально-правових, технічних і медичних наук, науки про людину, теорії ризику. Головні об’єкти її дослідження: людина в процесі та організації праці, виробниче середовище тощо. На підставі даних досліджень постійно розробляються заходи щодо підвищення рівня забезпечення безпечних і здорових умов праці.
Випускники вищого медичного навчального закладу повинні мати необхідну підготовку для вирішення різних питань з безпеки життєдіяльності.
Курс включає актуальні питання законодавчих актів з безпеки життєдіяльності людини.
Програмні питання організації в умовах надзвичайних ситуацій повинні вивчатися з урахуванням знань і практичних навичок, одержаних студентами з клінічних і природничо-наукових дисциплін.
Студенти вивчають питання безпеки життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях, класифікацію можливих надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу, способи захисту людей від уражаючих факторів: аварій, катастроф, стихійного лиха, застосування сучасної зброї масового ураження; зміст і обсяг першої медичної допомоги в осередках надзвичайних ситуацій.
На практичних заняттях студенти повинні засвоїти та вміти оцінювати загальну й медичну обстановку в структурних підрозділах медичних установ, яка виникає внаслідок надзвичайної ситуації, надавати першу медичну допомогу.
У кінці вивчення дисципліни проводиться диференційований залік.
За навчальним планом дисципліну „ безпека життєдіяльності” вивчають на другому році навчання.
Види навчальних занять згідно з навчальним планом:
лекції;
практичні заняття;
самостійна позааудиторна (індивідуальна) робота студентів.
Предметна (циклова) методична комісія має право вносити зміни до навчальної програми залежно від організаційних і технічних можливостей, напрямів наукових досліджень, екологічних особливостей регіону, але відповідно до кінцевих цілей ОКХ і ОПП за фахом підготовки та навчальним планом.
Засвоєння тем контролюється на практичних заняттях. Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня знань студентів, як комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, контроль практичних навичок тощо.
У програмі відображено теми, розділи, які студенти повинні засвоїти; практичні навички, якими повинні оволодіти; питання, про які мають бути поінформованими.
Після вивчення курсу студенти повинні знати:
Поняття про безпеку життєдіяльності: безпека, життя, діяльність.
Середовище проживання людини: навколишнє, виробниче та побутове. Вплив шкідливих факторів навколишнього середовища на здоров’я людини.
Джерела забруднення виробничого середовища. Класифікація шкідливих і небезпечних факторів (фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних).
Профілактика професійних захворювань. Засоби індивідуального захисту працівників.
Методи та засоби оцінювання мікрокліматичних умов праці.
Стихійні лиха: причини, класифікація, медико-тактична характеристика їх.Виробничі аварії та катастрофи. Основні уражаючі фактори, їхні параметри та наслідки впливу на людей.Радіоактивне забруднення місцевості та зараження повітря на АЕС. Оцінювання радіаційної обстановки та під час надзвичайних ситуацій.
Основні принципи та засоби захисту населення під час надзвичайних ситуацій. Оповіщення населення при виникненні надзвичайних ситуацій. Застосування засобів індивідуального захисту: протигази, респіратори тощо. Медичні засоби захисту: аптечка індивідуальна, індивідуальний протихімічний пакет і пакет перев’язувальний індивідуальний.Інженерний захист населення: сховища, протирадіаційні укриття тощо.Організація проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження. Сили та засоби проведення рятувальних робіт. Спеціальне та санітарне оброблення уражених, знезараження одягу, взуття, засобів захисту, води, продуктів харчування.