Христенко. Техніки авторського друку

ЛІТОГРАФІЯ

За до­по­мо­го­ю хресс­тів міто­к, го­ло­к та літо­рафс­ько­го­ щтан­генн­ци­рку­ля досс­ягаєтьс­я с­півпо­даннн­я фарб при­ дру­ку­ваннн­і ко­льро­ви­х літо­графій­.

93

друкувалась у повну силу, камінь у цьому місці слід залити тушшю або замалювати олівцем до чорного. При двох – трьох коль­ровому друку­ ванні одна фарба майже завжди є малю­чою, а інші підкладочними. Слід мати на увазі, що друк однієї фарби на іншу дає новий колір та затемнення тону. Чорну фарбу завжди можна зробити більш темною оксамитовою, надати їй відповідний відтінок, підклавши під неї іншу відповідну фарбу.

Друк коль­рової літографії слід почина­ ти з світлих теплих, жовтих фарб, закінчувати холодними та малю­чими фарбами.

Перед роботою на камені слід ретель­ но виконати абрис на кожен колір, нане­ти у відповідні місця приводні хре­ти – мітки, обов'язково перевірити правильність співпадан­ ня кольорів, а потім переводити абриси на камені та працювати на них відповідним до задуму та творчої манери чином.

Можливо кольорову роботу надрукувати і з одного каменя, тоді після друку кожного коль­ру камінь «відпу­кається» спеціальним

При­во­дку­ фарб мо­жн­а про­во­ди­ти­ так: прко­ло­ти­ кресс­ти-­мітки­ го­лками­ з ли­це­во­го­ бо­ку­, по­тім пе­ресс­тави­ти­ го­лки­ н­а звато­тн­ій­ бік, і н­ас­тави­вши­ го­лки­ н­а мітки­ о­бе­ре­жноо­ о­пусс­ти­ти­ вітби­то­к н­а камін­ь.

розчино оцтової кіслоти та змивається великою кількістювиди,прицьомумалюнокзалишається видимим. При необхідності на камені понов­ люється корешок. Працювати шабером можна тільки на останньому камені. Перевагою цього методу є те, що таким чином досягається віднос­ на велика точність приводки-співпадіння фарб при друкуванні літографії у дві три фарби, бо на камені залишається слід попередньої дру­ карської форми. Недоліком є те, що неможливо передрукувати попередній колір тому, що його друкарська форма знищується прималюванні та друку наступного кольору.

ТРАВЛЕННЯ ТА ДРУ­К КАМЕНІВ.

Після закінчення малювання треба щоб каменіь вистоявся два – три дні для якісного «прожирювання» форми і тільки після того переходити до процесу травлення.

До того слід підготувати травлячий роз­ чин таким чином: на повільному вогні при постійному помішуванні заварюється дек­срин або крохмаль у співвідношенні –350 г дек­сри­ ну на один літр води, потім до охоло­женого роз­ чину додається 5 – 7 г концен­рованої азотної кислоти.

Перед травлення слід шабером обробити поля та ре­ра каменю щоб прибрати можливе їх прожарювання. Сам малюнок слід присипати тальком, надлишок якого треба змісти з нього за допомогою м'якої ганчірки.

Травлення каменю починають з чи­то­ го поля на якому перевіряється ви­равка, і, як що вона не «кипить» на камені, травиться рівномірно сам мальнок. Травлення проводить­ ся ре­ром долоні, якою слід рівномірно та швид­ ко протерти весь малюнок. Залишки ви­равки прибираються з каменя, залишається лише тон­ кий її шар.

Якщороботамаєтонкий,світлийтональ­ ний стрій, травити її слід слабшою ви­равкою, але товстішим шаром, поступово зменшую­ чи кількість ви­равки забира­чи надлишок з поверхні каменя. Під ви­равкою камінь пови­ нен находитись не менше 10 – 12 годин.

ЛІТОГРАФІЯ

Слід врахо­ву­вати­ при­ ви­рішенн­н­і ко­мпо­зи­ційни­и­х задачдинн­аміку­ по­яви­ та знии­кненнн­н­я ко­льо­ру­, йоо­го­ ри­тмічний­й­ ро­зви­то­к н­а пло­щинн­і, йоо­го­ здатн­іс­ть до­ с­тво­ренн­н­я у­мо­вноо­го­ просс­то­ру­.

Ви­разн­і мо­жли­восс­ті ко­льру­ ду­же­ ве­ли­кі н­авіть то­ді, ко­ли­ кількіс­ть фарб о­бме­женн­а. Ко­лір прийй­має акти­внуу­ у­час­ть у­ фо­рму­ваннн­і у­мо­вноо­го­ просс­то­ру­ арку­ша папе­ру­, збагачу­є ви­разн­і мо­жли­восс­ті, ро­би­ть с­прийн­н­яття більш мноо­го­планоо­ви­м. До­ тонн­альноо­ї різнос­с­ті до­даєтьс­я різн­іс­ть те­пло­ хо­ло­дн­а, та мо­жли­віс­ть у­тво­ри­ти­ ноо­вийй­ ко­лір при­ н­акладаннн­і фарби­ н­а фарбу­....

95

Після цього камінь змивають водою з доданням кількох крапель скипидару, знов дода­ ють воду та чи­тою мо­рою ганчіркою зніма­ ють залишки води, скипидару та літографських матеріалів. Після цього камінь закатується літо­ графською фарбою і, для закріплення форми, процес травлення повторюється. Процес «пере­ катки», тобто заміни рису­чих матеріалів на друкарську фарбу можно проводити ще й так: протравлену та видержану форму протирають насухо «тентурою», закатують фарбою,а потім додавши води зкатують фарбу з каменя потім травлять форму у друге, змива­чи її вже водою. Тентуру готують з однієї ча­тини солідолу, трьох ча­тин бітуму та вісімнадцяти ча­тин скипида­ ру. Удеяких випадках, для отримання якісної витривалої форми, спочатку з під висохшої витравки скіпідаром вимивають літографські матеріали тотім протирають камінь тентурою та змивають водою.

ДРУ­К КАМЕНІВ

Друк каменів відбувається на друкарсь­ кому літографському верстаті. Принцип друку полягає в тому, що накатаний фарбою камінь по верх якого покладено трохи зволожений папір та амортизу­чий підреберник(гладкий міцний картоннатягнений на тонгу дерев'яну раму та кілька шарів м'кого паперу) протя­ гується з ти­ком під рейбером. При цьому під ти­ком рейбера фарба переходе на папір.

Фарби для друку слід використовувати спеціальні літографські для художнього друку. Фарби можна виготовити переваривши типо­ графські або офсетні фарби з провареним у воді бджолиним воском. Таку фарбу перед накаткою на камінь слід до­ре перетерти шпателем та розкатати для надання їй більшої єла­тичності та рівномірної товщини шару. Накатування фарби проводиться м'якими резиновими або шкірямими вамами ширшими за камень. Вал при накатці повинен рухатися не рівно вперед або назад, а по півколу, шар фарби повинен бути рівномірним по всій поверхні каменя. Друкарська форма найчастіше не відразу набирає фарбу, тому перші «розкаточні»