kursovi-rob

11

боти, який входить до загальної нумерації сторінок.

В зміст включають всі структурні елементи основної частини курсової роботи та додатки, вказують сторінки, з яких вони розпочинаються. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті. Скорочувати або давати їх в іншому формулюванні, послідовності чи підпорядкуванні в порівнянні з заголовком в тексті не можна.

Заголовки однакових ступенів рубрикації слід розташовувати один під одним. Заголовки кожної наступної ступені зміщують на три-п’ять знаків вправо по відношенню до заголовків попередньої ступені.

Усі заголовки розпочинають з великої літери без крапки на кінці. Зразок змісту курсової роботи наведений у додатку В.

Усі прийняті у курсової роботі малопоширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки. Незалежно від цього за першої появи цих елементів

утексті курсової роботи наводять їх розшифровку.

Увступі дається загальна характеристика предмету дослідження і коротка історія його розвитку(історіографічна довідка) в залежності від теми.

Автор дає оцінку сучасного стану проблеми, відзначаючи при цьому практично вирішені задачі, а також істотні прогалини знань у даній області; світові тенденції вирішення поставлених задач; актуальність даної роботи і підстава для її проведення; мета вирішення конкретної задачі курсової роботи, область і можливості застосування результатів розв’язуваних задач.

Вступна частина містить:

-Об’єкт та предмет дослідження.

-Мету та завдання дослідження.

-Методи дослідження.

Об’єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації [7].

Предмет дослідження — це тільки ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об’єкт [7].

12

Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення.

Завдання дослідження припускають конкретизацію мети дослідження: вивчити, визначити, виявити, узагальнити, перевірити в досвідченій роботі (апробувати) і т. п. У роботі необхідне формулювання завдань, які вирішуються в ході проведення досліджень.

Основна частина курсової роботи повинна точно відповідати темі і повністю розкривати її.

Для цього важливо правильно визначити кожний розділ та поділити його на окремі підрозділи. Розділів повинно бути як мінімум два. Розділи можуть поділятися на підрозділи і пункти. Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти. Кожен підрозділ, пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію

івисновки.

Упершому розділі проводиться огляд літератури та джерел, які повинен включати аналіз теми роботи, нарис основних етапів у розвитку постановки й рішень проблеми, вирішені й невирішені завдання. Стисло, критично освітивши відомі роботи, варто вказати невирішені питання; питання, що представляють постійний інтерес; питання, які треба додатково досліджувати; відзначити завдання, які можна вирішити(досліджувати) використовуючи відомі або нові методики, відзначити об’єкти, для яких потрібні додаткові експериментальні дані й т. д.

і можливість її поглибленого аналізу з урахуванням сучасних вимог і інформаційних технологій, обґрунтовується вибір методики й конкретних прийомів роботи студента по розкриттю поставлених у роботі завдань. Може даватися коротка характеристика ступеня розробленості окремих аспектів проблеми, вказуються їхні недоліки й визначаються основні шляхи вдосконалювання. При

і інструктивних матеріалів без посилань.

13

В залежності від напрямків досліджень і розробок, яким відповідає тема конкретної курсової роботи, ступінь опрацювання окремих розділів і підрозділів може бути різною.

Основна частина не повинна обмежуватися переказом літератури, автор повинен постійно робити свої висновки, порівнювати та аналізувати існуючі точки зору на проблему, приводити цитати інших дослідників.

Аналітична частина роботи виконується по літературних джерелах; довідково-інформаційним системам; статистичної інформації; різним законодавчим, нормативним та іншим даним; матеріалам освітніх установ і зібраним самостійно та. інСклад аналізованих показників (критеріїв) визначається планом роботи.

Неприпустимо використання в тексті займенників однини першої особи («Я вивчив літературу й прийшов до наступних висновків»). Варто використовувати безособові обороти типу: «були розглянуті ...», «з’ясовано, що ...».

Дослівне цитування повинне поміщатися в лапки. Ідеї та результати інших авторів повинні супроводжуватися посиланнями. Не допускається довільне скорочення слів. Скорочення використовуються прийняті, а їхній список приводиться на початку роботи (після змісту).

Вимоги до стилю викладу курсової роботи:

-стислість, логічність (зв’язаність викладу як усередині окремих частин, так і в роботі в цілому), аргументованість;

-виділення нового, оригінального;

-писати короткими фразами(пропозиціями), використовуючи прості слова;

-частіше використовувати абзаци;

-не писати зайве.

Висновки повинні містити оцінку отриманих у роботі -ре зультатів (у тому числі й негативних), рекомендації щодо застосування отриманих результатів; передбачувану область використання результатів роботи; наукову, соціальну значимість роботи.

Студент обов’язково повинен викласти свої обґрунтовані висновки, що зроблені по результатам дослідження, вивчення літературних джерел, сучасних інформаційних технологій, досліджених інформаційних систем тощо. Разом з висновками приводяться також критичні зауваження студента на недоліки об’єктів

14

дослідження, практики їх застосування, і пропозиції по їхньому вдосконаленню, можливий виклад перспективи подальшої роботи студента над темою (при підготовці дипломної роботи).

У випадку, якщо курсова робота не містить елементів самостійного аналізу, якщо в ній немає переконливих, аргументованих висновків, пропозицій щодо перспектив удосконалювання об’єктів дослідження, вона не може одержати високої оцінки.

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині курсової роботи, наводять після висновків, починаючи з нової сторінки. Список використаних джерел повинен включати тільки джерела, безпосередньо використані у курсової роботі, тобто ті,

посилання). Бібліографічні описи посилань у списку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої

бібліографічного опису різних видів текстових та електронних ресурсів наведені у додатку Д.

Якщо є допоміжні або довідкові матеріали, які мають безпосереднє відношення до питань курсової роботи, їх розміщують в додатках (після списку використаних джерел). У додатки, як правило, виносяться:

-додаткові ілюстрації або таблиці;

-матеріали, які через великий обсяг (1 сторінка А4 і більше), специфіку викладання або форми подання не можуть бути внесені в основну частину (екранні форми, розрахунки, інструкції, методики, опис комп’ютерних програм, що розроблені у процесі виконання роботи та ін.).

15

6. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсову роботу оформлюють на аркушах формату А4 (210´297 мм) рукописним або машинним (за допомогою комп- ’ютерної техніки) способом на одному боці аркуша білого паперу.

За необхідністю допускається використання аркушів формату А3 (297´420 мм).

При машинному способі оформлення текст друкують через 1,5 міжстрокові інтервали з розміром шрифту 14 пунктів, інтервал шрифту — звичайний, масштаб шрифту — 100% (рекомендується використовувати шрифт Times New Roman), абзацний відступ 1,0 см, вирівнювання — за шириною. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту.

Текст слід писати (друкувати), дотримуючись таких розмірів полів: верхнє і нижнє — 20 мм, ліве — 30 мм, а праве — 15 мм.

Заголовки структурних елементів і заголовки розділів слід розташовувати всередині рядка. Структурні елементи та розділи розташовують на окремих сторінках.

Структурні елементи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» не нумерують, а їхні найменування є заголовками структурних елементів і друкуються напівжирним шрифтом (всі літери заголовні), вирівнюються за центром.

ликої, напівжирним шрифтом, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Переноси слів у заголовках структурних елементів, розділів, підрозділів і пунктів не допускаються. Між заголовками і наступним або попереднім текстом має бути відстань в одну строку.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Приклад оформлення розділу курсової роботи приведений у додатку Г.

16

Сторінки курсової роботи слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації по всьому тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки наприкінці. Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.

Розділи, підрозділи, пункти і підпункти слід нумерувати арабськими цифрами без крапки наприкінці. Слово «Глава» або «Розділ» при цьому не пишеться. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію у межах кожного розділу; пункти мають нумеруватися в рамках підрозділів. Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.

Ілюстрацію (креслення, рисунки, графіки, діаграми) слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадувалися вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути дані посилання в курсовій роботі.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розташовують під ілюстрацією. Ілюстрація означається словом «Рис. «, який разом з на-

Назва центрується відносно рисунка та друкується з великої літери без крапки наприкінці.

Таблицю слід розташовувати після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті. Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наведені у додатках, наприклад, «Таблиця 2.1» — перша таблиця другого розділу. Таблиця може мати назву, що друкують малими літерами (крім першої прописної) і поміщають над таблицею, наприклад. «Таблиця 2.3 Характеристики каталогу патентів і винаходів».

Переліки, при необхідності, можуть бути наведені усередині пунктів і підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру українського алфавіту із дужкою, або дефіс (перший рівень деталізації). Для

17

подальшої деталізації перерахування слід використовувати арабські цифри із дужкою(другий рівень деталізації). Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня — з відступом щодо місця розташування переліків першого рівня.

Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Формули і рівняння (за винятком формул і рівнянь, що наведені у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу, наприклад, формула (2.3) — третя формула другого розділу. Номер формули або рівняння вказують на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, які входять у формулу або рівняння, слід приводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі або рівнянні. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з нової строки словом «де» без двокрапки.

Посилання в тексті на джерела слід вказувати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у роботах [1, 7] ...». При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки вказують на їхні номери. При посиланнях

лою (1.1)», «... у рівняннях (1.2) - (1.5) ...», «... у додатку Б ...».

Якщо в курсовій роботі прийнята специфічна термінологія, а також уживаються маловживані скорочення, нові символи, по-

значення і т. п., то їхній перелік має бути поданий в окремому списку, що розташовується безпосередньо після змісту на новій сторінці. Перелік ключових слів повинен розташовуватися стовпцем, у якому зліва (за абеткою) наводяться скорочення, справа — їхнє докладне тлумачення.

Додатки слід оформлювати як продовження курсової роботи (після списку використаних джерел) на наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. До-

18

даток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово«Додаток __» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «Додаток А», «Додаток Б» і т. д. Один додаток позначається як «Додаток А» [5].

7. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ

Графічною частиною курсової роботи є демонстраційні плакати, створені за допомогою засобів МS PowerPоіnt та інших графічних редакторів. На плакати можуть бути винесені графіки, таблиці, діаграми, структурні схеми алгоритмів, схеми проходження та обробки інформації, структури математичних моделей, необхідні математичні залежності, комп’ютерні (електронні) ілюстрації тощо. На плакати можуть бути винесені дані, що містяться у курсовій роботі й додатках. Плакати оформлюються згідно з правилами для рисунків, таблиць та формул.

8. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Закінчену курсову роботу розглядає керівник з метою перевірки її виконання і готовності до захисту. Якщо роботу виконано у повному обсязі і не має принципових помилок, керівник підписує її і допускає студента до захисту. У противному випадку робота повертається студенту на доопрацювання. Після одержання висновку про готовність курсової роботи студент повинен захищати її перед комісією у складі двох-трьох викладачів, призначених кафедрою, в тому числі і керівника роботи.

Під час захисту роботи студент коротко доповідає про результати дослідження. Доповідь студента повинна складатися з трьох основних частин, а саме: вступу, основної частини й висновку.

У вступі відзначається актуальність теми роботи, дається загальний аналіз стану проблеми і формулюються основні задачі,

звирішенням яких було пов’язане виконання роботи.

Восновній частині доповіді в стислій формі необхідно на-

19

вести звіт про виконання досліджень(чітко розмежовуючи відомі результати та отримані автором), відзначити новизну і показати ефективність прийнятих рішень, навести короткий звіт з отриманих результатів. Основну частину доповіді варто супроводжувати посиланнями на графічні матеріали.

У заключній частині доповіді необхідно коротко повідомити про зміст розділів роботи; відзначити можливі області застосування об’єкта дослідження, зробити загальні висновки і дати рекомендації.

Відповіді на запитання членів комісії мають бути короткими і не виходити за межі розв’язаної у роботі проблеми. Комісія визначає підсумкову оцінку.

Критеріями оцінки курсової роботи є:

-ступінь розробки теми;

-повнота охоплення наукової літератури та джерел;

-творчий підхід до написання курсової роботи;

-обсяг самостійно зібраного, вивченого й узагальненого фактичного матеріалу;

-всебічність, повнота, об’єктивність, глибина, теоретична

йпрактична обґрунтованість проведеного аналізу;

-теоретична й практична значимість сформульованих у курсової роботі положень, висновків, пропозицій, рекомендацій;

-чіткість і ясність сформульованих положень, висновків, пропозицій, рекомендацій;

-акуратність і правильне оформлення курсової роботи;

-володіння матеріалом курсової роботи під час її захисту, уміння аргументоване відповідати на поставлені в ході дискусії питання.

Якщо оцінка незадовільна, то студент повинен захищати роботу повторно після її виправлення і вивчення слабко засвоєного матеріалу навчальної дисципліни. За рішенням комісії студенту може бути видана нова тема роботи, яку він виконує і захищає

увстановленому порядку.

20

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Библиографическая запись. Библиографическое опи-

сание [Текст] : ГОСТ 7.1-2003 : общие требования и правила составления: (взамен ГОСТ7.1-84, ГОСТ 7.16-79, ГОСТ 7.18-79,

ГОСТ 7.34-81, ГОСТ 7.40-82) : введ. 01.07.2004. — Минск : Меж-

гос. совет по стандартизации. метрологии и сертификации; М. : Изд-во стандартов, 2004. — 24 с. — (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).

2. Библиографическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов[Текст] : ГОСТ 7.82-2001 : общие требования и правила составления. — Минск : Межгос. Совет по стандартизации, метрологии и сертификации ; М. : Изд-во стандартов, 2002. — 44 с. — (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).

3. Библиографическая запись. Заголовок [Текст] :

ГОСТ 7.80-2000 : общие требования и правила составления. — Минск : Межгос. Совет по стандартизации, метрологии и сертификации ; М. : Изд-во стандартов, 2002. — 17 с. — (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).

4. Гомозов, В. И. Рекомендации по работе над диссертациями, оформлению и представлению их к защите[Текст] / В. И. Гомозов [и др.]. — Харьков : ШТРИХ, 2003. — 183 с.

5.Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структу-

ра і правила оформлення: ДСТУ 3008-95 : введ. 01.07.1995. —

К. : Держстандарт України, 1995. — 38 с.

6.Положення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» [Електронний ресурс] : затв. нак. мін. освіти України від 02.06.1993 р. № 161 // Законодавство України. Документ z0173-93, ред. вiд 02.06.1993. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

7.Шейко, В. М. Організація та методика науково-

8.Энциклопедический словарь / гл. ред. Б. А. Введенский. —

М. : Сов. энциклопедия, 1964. — Т. 2. — 736 с.

9.Энциклопедии и справочники. Большая советская эн-

циклопедия [Электронный ресурс]. — М. : Russ Portal Company Ltd., 2001. — Режим доступа: http://slovari.yandex.ru/dict/bse, сво-

бодный. — Загл. с экрана.