§ 2.3. Система посібників загальної ретроспективної бібліографії

Для того, щоби діяльність у галузі ЗРБ була найбільш корисною для суспільства, необхідно подбати про те, щоб усі створені БП укладалися в певну систему, доповнювали один одного і в сукупності забезпечували відображення всієї друкованої продукції країни.

З метою створення системи посібників ЗРБ використовують декілька ознак диференціації посібників та критеріїв відбору документів.

Перша та головна ознака — державно-територіальна. Вона означає, що в посібнику обліковуються документи, що вийшли на території певної держави.

Друга ознака — види видань, тобто типологічна ознака. Кожний посібник має обліковувати видання певного виду: неперіодичні (умовно “книги”) або періодичні; текстові або нетекстові. Принаймні на початку створення посібника треба визначити, які види видань він обліковує.

Третя ознака — мова видання. У зв’язку з тим, що в одному покажчику часто неможливо вказати всі видання усіма мовами, що вийшли на певній території, прийнято обмежувати відбір документів мовою видання. Крім того, відображення в одному покажчику літератури, що видана однією мовою, дає можливість показати розвиток національної культури, яка пов’язана з цією мовою.

Четверта ознака — хронологічна. Хронологічні обмежування УРП пов’язані з багатьма факторами. Початковою датою обліку повинна бути дата виникнення того виду видань, який обліковується. Але іноді початок обліку в УРП залежить від того, в яких історичних обставинах існував той чи інший вид видань; які УРП існують та потребують продовження, а не повторювання.

Кінцева дата обліку в УРП повинна бути якомога більше наближена до сучасності. Але в зв’язку із складністю цього завдання завжди визначається певна хронологічна (частіше історична) межа, на якій можна зупинитися, при умові продовження обліку за наступний період.

Іноді застосовуються ще інші ознаки обмеження відбору документів для того чи іншого ретроспективного бібліографічного покажчика (наприклад, авторська — тобто обліковують твори певного автора чи групи авторів; змістова — обмежують облік певною галуззю знань). Але ці ознаки не є головними для ЗРБ.

Дуже складним питанням є можливість якісного відбору документів в УРП. Тобто: чи можна обмежувати відбір для УРП за науковою та художньою цінністю документів, за ідеологічними оцінками? На перший погляд — ні, не можна. Будь-який прояв суспільної думки, відображений в документах, може бути корисним для виявлення історії розвитку суспільства. Але існують твори дійсно важливі, які значно вплинули на розвиток науки, культури і т.д., і твори розважальні, або які мали тимчасове значення. Чи правильно буде обліковувати їх на рівних засадах, відображати в одному формальному порядку і таким чином заважати виявленню найбільш важливих творів?

На практиці упорядники УРП вимушені здійснювати якісний відбір, тому що документів дуже багато і немає фізичних можливостей охопити їх усі разом. Але дуже важливо чітко визначити, які саме ознаки застосовуються в такому відборі. Можливо, колись у майбутньому з’явиться можливість і необхідність облікувати й ті документи, що не були враховані в попередніх покажчиках, а для цього треба знати, що залишилося поза обліком.

З погляду методики бібліографічної характеристики підготовка УРП вимагає дуже відповідального ставлення до єдності правил бібліографічного опису і виконання вимоги вивчення кожного документа de visu. Крім того, бібліографи повинні точно встановити прізвища авторів, показати та розшифрувати псевдоніми; встановити справжні місце й рік видання, типографію тощо. Іноді науковий бібліографічний опис документів перетворюється в справжні наукові розвідки, коли бібліограф порівнює результати свого пошуку з працями попередників.

В ідеалі система УРП має відповідати системі поточних державних бібліографічних посібників, тобто які є ланки поточного обліку документів, такі ж повинні бути й УРП. Але особливості та складності ЗРБ поклали свій відбиток на формування системи УРП.

Поряд з державно-територіальною ознакою на перше місце у формуванні системи УРП висунуто мовну ознаку. Тобто: колишні всесоюзні центри складали УРП, у яких обліковувалися видання, що вийшли на території усього колишнього Радянського Союзу, а в минулому — Російської імперії, але в основному — російською мовою. Облік видань іншими мовами мали здійснювати національні бібліотеки та книжкові палати союзних республік. Крім того, вони намагалися окремо обліковувати всі видання, всіма мовами, що вийшли на території республіки. Іноді створювалися УРП, які частково дублювали один одного, в той час коли взагалі весь масив документів ще не був опрацьований.

Другою основною ознакою диференціації системи УРП є види видань. Розрізняють, головним чином, УРП книг (точніше текстових неперіодичних видань) та УРП періодичних видань. Окремими напрямами ЗРБ є бібліографування картографічних видань, нот, образотворчих видань. Особливий напрям — бібліографування змісту періодичних видань (тобто облік журнальних і газетних статей, рецензій).

Розглянемо основні джерела ЗРБ двох напрямів: універсальні ретроспективні покажчики (УРП) текстових неперіодичних видань (книг) та універсальні ретроспективні покажчики (УРП) періодичних видань.